Інна Тихонова 
Як не парадоксально, умовою здібності любити є вміння бути одному. Ця якість є притаманною незалежній людині, котра спирається на себе, не виявляє самолюбування і не знецінює інших. Психологи пов’язують здатність кохати зі ступенем розвитку особистості.
Тест на любов
Відомий німецько-американський психоаналітик і філософ Еріх Фромм (1900–1980) визначав любов як «силу, що дозволяє перемогти ізоляцію чи самотність при збереженні власної цілісності». Автор дослідження «Мистецтво кохати» назвав це почуття якістю зрілої особистості, яка вірить у себе, не зазіхає на особистий простір об’єкта кохання і не намагається заради компенсації своєї низької самооцінки бравувати показними успіхами, зокрема романтичними. У цьому стані тому, хто любить, від іншої людини нічого не треба – він безкорисливо віддає, дбає та несе відповідальність. Любов Еріх Фромм описував як «активну зацікавленість у житті та розвитку того, хто її викликає».
А незріла людина залежить від об’єкта своїх почуттів і бачить у ньому не окрему особистість, а власне продовження. З її боку в романтичних відносинах можливо бажання «врятуватися» або «врятувати», очікування опіки чи підпорядкування. У таких стосунках йдеться не про любов, а про невротизм – тривогу, емоційну нестійкість і низьку самоповагу. Коли об’єкт почуттів виявляє свою волю і робить власний вибір, це створює підґрунтя для конфлікту та страждань. Невротики живуть у парадигмі драматичних пристрастей та психічної нестабільності. Нездорові стосунки заганяють людей в емоційні травми, нервові розлади та зловживання психоактивними речовинами.
Зміна курсу
Хронічні дисфункціональні відносини – підстава для психологічної корекції та роботи над собою. Причину вибору «не тих» партнерів та побудови контрпродуктивних відносин психологи шукають у ретроспективі. Якщо дитині не вистачало батьківського тепла і вираження любові до неї, то у своєму дорослому житті людина несвідомо орієнтуватиметься на вибір емоційно закритого партнера, щоб повторити спробу заслужити визнання з іншим результатом. А коли повторення того самого сценарію лише закріпить почуття безпорадності, страждання стануть обов’язковою умовою задоволення потреби у коханні. Відносини без невротичного підґрунтя ураженим людям здаються нудними: інфантильні особистості відкидають прояви почуттів, якщо їм не доводиться їх домагатися.
Емоційні гойдалки є проблемою, яку треба вирішувати у психолога. Першим кроком до розвитку особистості стає усвідомлення та проживання витіснених чи пригнічених емоцій. Треба пережити важкі стани (горе, втрату, відкидання, образу, гнів, смуток, розчарування, самотність), щоб вирости з інфантилізму. Зріла особистість спирається на себе. Їй не потрібні наставники у прийнятті рішень, вона здатна подбати про це сама. Захоплююче пізнання себе справжнього допоможе усвідомити особисті цінності, сформувати цілі та досягти їх власним ресурсом, без перекладання відповідальності на когось іншого. Еріх Фромм робив висновок, що мистецтво кохання є доступним лише самодостатній особистості, яка не боїться самотності, тобто здатність любити визначається вмінням бути одному. Зріла людина потребує когось через те, що любить, а не любить тому, що чогось потребує.
Фото: pixabay.com
