Ніла Іваненко 
Науковці й раніше знали про призначення характерних бджолиних «танців виляння»: вони є формою соціального спілкування. Завдяки цим викрутасам та вихилясам комахи дізнаються про те, де можна знайти найкращий пилок, нектар або воду. Проте було неясно, чи був цей танок вродженою поведінковою особливістю або ж набутою.
І ось тепер команда американських та китайських вчених з’ясувала: бджолиний танець передається генетично, проте його навички комахи вдосконалюють протягом життя. У медоносної бджоли воно триває в середньому 30-40 днів.
Молоді особини переймають майстерність виляння у досвідчених танцюристів. Тобто, як зазначили науковці, медоносні бджоли використовують соціальне навчання, спостерігаючи за старшими мешканцями вулика. І поступово опановують цю складну форму комунікації.
Коли медоносна бджола повертається у вулик після обстеження території, вона починає свій «танок виляння». Таким чином інші комахи не лише отримують інформацію про медоносне місце. Молодші особини вивчають корисні рухи, щоб відтворювати їх за потреби.
Дослідники зазначили, що передача знань від одного покоління до іншого є характерною рисою культури, поведінкою, що добре відома людям, але також спостерігається й у тварин.
Як зауважив Джеймс Нієх, професор кафедри екології, поведінки та еволюції Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США), тварини, як люди, спроможні передавати інформацію, важливу для їхнього виживання. А нове дослідження довело, що соціальне навчання властиве також і комахам.
Про що дізналися науковці
Щоб побачити, як відбувається процес передачі навичок, дослідники створили п’ять експериментальних колоній молодих медоносних бджіл.
Науковці помітили, що бджоли, які ще не навчилися досконало танцювати, робили безладні рухи, пише Independent. У міру того, як ці бджоли старіли, їхні «па» ставали досконалішими. Старт навчання припадав приблизно на 8-й день життя: саме тоді комахи починали робити перші непевні викрутаси. А на 20-й день вони вже доволі вправно виляли, похитували тілом та виписували вісімки, передаючи відомості про місцезнаходження їжі іншим членам спільноти. Про це розповів доктор Дун Шихао з Китайської академії наук, провідний автор дослідження. Кожен рух у танці означає певну інформацію, зокрема про напрямок, відстань, тип і якість їжі. Результати дослідження опублікував журнал Science.
До речі. У світі налічується близько 20 тисяч видів бджіл. Вони мешкають на всіх континентах, окрім Антарктиди. Нектар є для бджіл джерелом енергії, а пилок – білків та інших корисних речовин.
Фото: pexels.com
