Науковці з Ґентського (Бельгія) та Варшавського (Польща) університетів розповіли, що давньоримське вино було злегка пряним та мало аромат підсмаженого хліба та волоських горіхів.
Щоб зрозуміти, яким було вино у Давньому Римі, команда проаналізувала долії: так називалися глиняні глеки, що їх римляни використовували для виноробства.
Слідами втраченої технології
Давні римляни були відомі своєю любов’ю до винопиття. Але яке саме вино вони вважали найкращим для себе? До цього часу науковцям було мало що відомо про характеристики давньоримського п’янкого напою. Розгадку таємниці підказали долії, що подібні до бочок із завуженим дном.
«Досі жодне дослідження не вивчало роль цих глиняних судин у римському виноробстві та їхній вплив на зовнішній вигляд, запах і смак древніх вин», – зазначили науковці.
Аналіз долій показав, що 2000 років тому римське вино було злегка пряним на смак. У руках античних виноробів воно набувало аромату підсмаженого хліба та волоських горіхів. І хоча декому це може здатися неприємним, але, за словами дослідників, вино викликало відчуття сухості в роті. Однак ця властивість могла подобатися римським гурманам, пише Daily Mail.
У своєму дослідженні команда на чолі з доктором Димитрієм Ван Лімбергеном також порівняла римські долії з подібними до них судинами квеврі, які досі використовують винороби Грузії.
Науковці зауважили, що на давньоримське вино вплинуло одразу кілька факторів, зокрема, форма, матеріал долій та умови витримки в них вина.
Що стосується форми, то вузьке дно долій запобігало надмірному контакту твердих частинок винограду з вином під час його бродіння. На думку експертів, це збільшувало довговічність вина і надавало йому гарного помаранчевого кольору.
Закопавши нижню частину судин в землю, римляни могли контролювати температуру та pH вина. За словами вчених, такі умови сприяли утворенню поверхневих дріжджів та хімічної сполуки під назвою сотолон. І саме це, можливо, додавало вину пряного смаку та характерного аромату.
Значення пористої глини
На відміну від сучасних промислових контейнерів, які виготовляються з металу, глиняні судини римлян були пористими, що сприяло окисленню вина у процесі ферментації.
«Неконтрольований контакт з повітрям перетворює вино на оцет, але завдяки контрольованому окисленню можна отримати чудові вина, оскільки воно концентрує колір і створює приємні трав’янисті, горіхові та сухофруктові смаки», – пояснили дослідники. Ба більше: через цю, багату мінералами глину виникало те саме відчуття сухості в роті.
«Долії були не просто звичайними судинами для зберігання, а являли собою ретельно сконструйовані контейнери, склад, розмір і форма яких сприяли успішному виробництву різноманітних вин з особливими органолептичними характеристиками», – резюмувала команда.
На думку дослідників, римляни знали, що робили, коли справа стосувалася виготовлення вина.
Фото: pexels.com