Інна Тихонова 
«Космічні» проєкти «руйнівниці законів геометрії» нагадують таємничі об’єкти позаземних цивілізацій – настільки революційним виявився її стиль будівництва у світі. А професійний шлях і творчі здобутки першої арабської жінки, нагородженої Прітцкерівською премією («Нобелем» в архітектурі), відповідають значенню її імені: Заха в перекладі з арабської – гордість.
Монументальна месопотамка
Впливове видання The Guardian надало британській архітекторці іракського походження образної характеристики «визвольниці геометрії». Втім, чи доречно застосовувати до цієї неординарної особистості фемінітиви – вони б їй, швидше за все, не сподобалися. Вся біографія Захи Хадід свідчить про її унікальність. Представниця культури, що не вітає жіночу волелюбність і не передбачає жіночу автономність, не лише вирвалася з кайданів традицій сама, а й вивела за рамки стереотипів архітектуру. Почавши із захоплення конструктивізмом, шанувальниця «Чорного квадрата» Казимира Малевича стала найяскравішою представницею деконструктивізму.
Міжнародний аеропорт Пекін Дасін
«Королева збоченої перспективи», як називала її преса, прихильниця перекручених площин, кривих чи зламаних ліній і гострих кутів впевнено розкріпачувала простір, надаючи йому повної свободи та нової виразності. У натхненної месопотамки вистачило характеру витримати тиск критики, відстояти власну інноваційність, прокласти шлях в чоловічій сфері та закріпитися на позиції головної постаті в архітектурі кінця ХХ – початку ХХІ століть. У США Заха Хадід стала іноземним членом Американського філософського товариства, а в Лондоні – першою жінкою, яка отримала золоту медаль Королівського інституту британських архітекторів, і Дамою-командором ордена Британської імперії. До речі, саму Даму таке звання бентежило: вона вважала, що в її роботі та житті «немає нічого жіночого, крім спідниці».
«Я навіть не вмію готувати», – зізнавалася Заха Хадід, в житлі якої не було кухні: спартанський стиль її старого лондонського помешкання на Courtfeld Gardens не передбачав такого приміщення. Замість кухонної стільниці в кімнаті, де могло б розміщуватися домашнє вогнище, стояв масивний креслярський стіл, за яким працювала господиня. Вона жила поряд із офісом, мало бувала вдома, у справах ганяла на безвідмовному BMW, а з друзями зустрічалася в лондонських ресторанах. Особисте життя Захи Хадід було підпорядковане справі життя: у пріоритеті стояло архітектурне й інженерне проєктування, а не створення власної родини: Заха Хадід ніколи не була заміжньою і не мала дітей. Архітекторка говорила, що діти Захи Хадід – то здійснені проєкти, а родина Захи Хадід – її архітектурне бюро.
Як стати архітектором
Майбутня суперзірка архітектури народилася 31 жовтня 1950 року в Багдаді, у сім’ї співзасновника Національно-демократичної партії Мухаммада аль-Хаджа Хусейна Хадіда та художниці Ваджихи аль-Сабунджі. Уславлені моделі та дочки власника будівельного бізнесу Мохаммеда Хадіда – Джіджі та Белла Хадід – їй не родичі: Заха Хадід мала старших братів Хайтама та Фулата (останній був науковцем). Саме їхні діти успадкували зрештою величезні майбутні статки Захи Хадід: 67 мільйонів англійських фунтів буде розподілено між трастовою компанією, що розпоряджатиметься міжнародним бізнесом, і кількома племінниками та племінницями, одна з яких – Рана – теж стане архітекторкою.
Сама ж Заха Хадід зробила свій професійний вибір після дитячої прогулянки до прадавніх шумерських руїн – то було її перше враження від екстраординарної архітектури. Проєктувати в майбутньому ні на що не схожі будівлі її спонукають так само побачені в дитинстві журнальні фото робіт творця «будинків прерій» Френка Ллойда Райта. Доньку художниці вразили відкриті плани американського зодчого, який створив шедеври «органічної архітектури». З’ясувавши у матері та батька, як називаються люди, котрі таке вигадують, захоплена дівчинка повідомила про своє бажання стати однією з них. У її дитячих планах було також стати модельєркою або космонавтом. І цей інтерес вона теж певною мірою реалізувала.
40-поверховий готель. Макао, Китай
Футуристичний дизайн та складні інженерні рішення стануть авторським почерком Захи Хадід, яка не боялася ані сміливих фантазій, ані інтегральних розрахунків. Якщо хист у малюванні вона мала від природи, то математиці треба було вчитися (цю науку Заха вивчала в Американському університеті Бейрута). Підтримка успішного підприємця-батька, випускника Лондонської Школи Економіки (після повалення монархії у 1958 році ліволіберальний політик навіть обіймав посаду міністра фінансів), забезпечила навчання дочки в авторитетних закладах за обраним профілем. Залишивши 1968 року Ірак, Заха Хадід повернеться ненадовго до рідної країни лише через 40 років. Після вивчення математики в Бейрутському Американському університеті в Лівані вона переїде до Лондона, щоб вступити до Архітектурної школи Архітектурної Асоціації.
Винахідниця 89 градусів
Викладачем у Захи Хадід був нідерландський архітектор Рем Колгас – теоретик деконструктивізму визначив творчий стиль найталановитішої його студентки, яка перевершить учителя. Для кожного свого проєкту Заха робила кілька художніх ескізів, де не було прямих кутів (через таку вільність її прозвали «винахідницею 89 градусів»). Будівлі вона розбивала на шматки, дивуючи наставників асоціаціями з розбитими брилами льоду, гірськими скелями, тектонічними зсувами породи та застиглими потоками лави. «Її проєкти менш за все є схожими на результат людської діяльності, – відгукувався про Хадід майстер Колгас (він одразу помітив її особливий потенціал і запросив працювати до свого бюро). – Це унікальне явище, планета, що рухається своєю орбітою».
Будівля опери в Гуанчжоу
Згадуючи студентський період, Заха розповідала про власне захоплення авангардом Казимира Малевича. Це підтверджує навіть назва її дипломної роботи «Тектонік Малевича»: у конструкції населеного мосту над Темзою вона зробила живопис методом проєктування. Висотний готель на лондонському мосту Хангерфорд студентка поставила «з ніг на голову». Надалі вона перевертатиме «догори дном» і хмарочос, і незвичайний клуб на гірській вершині. Руйнуючи канони, Заха Хадід побудувала свій творчий фундамент на русі та деформації архітектурних штампів. Надаючи динамічного імпульсу склу та бетону, вона переконувала все більше людей у тому, що прямокутна форма – не єдиний спосіб облаштувати простір.
Пожежна частина
Розуміння її логіки прийшло не відразу: новаторці, що заснувала 1980 року власну архітектурну фірму Zaha Hadid Architects, довелося 10-15 років займатися рутиною. Сотні програних тендерів і виживання на дрібних замовленнях могли б змусити розпрощатися з амбіціями будь-кого, але тільки не цю максималістку. Вона не здавалася, щоразу пропонуючи сміливі ідеї, до яких замовники ще не були готові. Ситуацію зламав проєкт пожежної частини у вигляді стелс-бомбардувальника для швейцарської меблевої компанії Vitra. Далі будуть Центри сучасного мистецтва в Цинциннаті, Огайо, Римі та офісна будівля нового заводу BMW AG у Лейпцигу (революцією в організації робочого простору у «кращій споруді року» стало розміщення автомобільного конвеєра над адміністрацією, а не навпаки).
Будівля заводу BMW AG у Лейпцигу
Музеям – так, в’язницям – ні
Найзначніші споруди Захи Хадід – Центр Гейдара Алієва в Баку (Азербайджан), удостоєний премії за найкращий дизайн року від Британського музею дизайну; Міст шейха Заїда в Абу-Дабі (ОАЕ); Оперний театр у Гуанчжоу, Інноваційна вежа Жокейського клубу в Гонконзькому політехнічному університеті та Пекінський комплекс Galaxy SOHO (КНР); Центр водних видів спорту у Лондоні та Музей Ріверсайд у Глазго (Великобританія); Бібліотечно-навчальний центр Віденського університету економіки та бізнесу (Австрія); Будівля управління порту в Антверпені (Бельгія); Великий художній музей університету Мічигану в США та ін. Втілюючи свою творчу фантазію в новій пластиці, Хадід вивчала будову живих організмів, рух хвиль і танення льоду. Заха надихалася природними формами – у її спорудах можна побачити гірські хребти і дюни, хмари чи листя, краплі та струмені. Відмовлялася вона будувати лише в’язниці, хоч би якою привабливою не була пропонована за них сума.
Міський комплекс Galaxy SOHO. Пекін.
Крім великих архітектурних форм, Заха Хадід створювала виставкові інсталяції, сценічні декорації, картини, меблі, інтер’єри, ювелірні прикраси, авторську галантерею, художні аксесуари та дизайнерське взуття. Заха Хадід робила проєкти предметів мистецтва для французького модного Дому Louis Vuitton та ювелірної компанії Swarovski, співпрацювала з брендами Georg Jensen, United Nude, Stuart Weitzman, Lacoste, Nicholas Kirkwood, Niel Barrett та ін. До першого десятиліття XXI століття камерні роботи Захи Хадід потрапили до Музею сучасного мистецтва у Нью-Йорку та Німецького музею архітектури у Франкфурті-на-Майні. Її лекції та майстер-класи збирали аудиторії по всьому світу, а лондонський офіс поширився на всі сусідні приміщення та приріс кількома сотнями найманих співробітників, завдання яких були розписані на 10 років наперед.
Світильник дизайну Захи Хадід для Sawaya & Moroni
«Моя архітектура не має національності, як немає більше й країни, в якій я народилася», – зазначала архітекторка західної школи з мусульманським корінням. Заха Хадід із болем спостерігала за тим, що відбувалося на її багатостраждальній батьківщині. Вона активно співпереживала Іраку, де з 2003 до 2011 роки не вщухав військовий конфлікт. «Іракці не заслужили на той жах, у якому опинилися, – говорила Заха. – Розділена на частини країна лежить у руїнах. Війна принесла багато горя, але ембарго – найгірша катастрофа. Потрібно почати там щось будувати, аби вселити в людей надію». Це була відповідь Хадід на питання британської преси, чому вона відгукнулася на запрошення збудувати нову будівлю Центрального банку Іраку (CBI).
Хмарочоси Signature Towers. Дубаї, ОАЕ
Пішла по-англійськи
Останній проєкт ірако-британської архітекторки Захи Хадід – 170-метровий хмарочос на березі Тигра – стане найвищою будівлею у Багдаді. Цьогоріч будівництво штаб-квартири CBI завершується без авторського нагляду розробниці: як і багато інших ідей «королеви кривих ліній», грандіозну споруду втілюють у життя її колеги з бюро. У розробці залишилося близько 40 масштабних проєктів Захи Хадід, що їх вона не встигла завершити. Засновниці Zaha Hadid Architect не стало 31 березня 2016 року – її життя обірвалося в тому самому місті, де під кінець 2005-го вона була оголошена кращою дизайнеркою року. У віці 65 років світова знаменитість зненацька померла від серцевого нападу в Майамі, де проходила лікування від бронхіту.
Ця смерть потрясла світ дизайну та змусила усвідомити значення такої втрати. Виявилося, що саме роботи Захи Хадід послужили поштовхом до визнання деконструктивізму культурним феноменом, пов’язаним із архітектурою, філософією та модою. Проєкти видатної архітекторки нікого не залишають байдужим, викликаючи у прихильників та противників однаково сильні емоції. Споруди Захи Хадід дозволяють сучасникам зазирнути у завтрашній день, який архітектор матеріалізувала за допомогою розвиненої творчої інтуїції. Її біонічні шедеври освіжають та омолоджують вигляд міст із традиційною архітектурою, дозволяючи безпомилково визначати ім’я автора.
Творчиня оригінальних рекреаційних просторів та стильних комплексів залишила людству зразки високої архітектурної майстерності й естетичного смаку. Один із її унікальних об’єктів, усередині якого розкинулися рукотворні долини з пагорбами та кратерами, навіть внесено до переліку «семи чудес світу». Коли слава Хадід поширилася за океан, архітекторка задоволено констатувала: «Я нарешті подолала на своєму професійному шляху всі бар’єри, але то була тривала боротьба, яка зробила мене більш жорсткою – жінці в архітектурі потрібно більше впевненості». Коли її ім’я пов’язували із «визволенням арабської жінки» та фемінізмом, майстриня нових форм зазначала, що не є стурбованою гендерною проблематикою, «але якщо її приклад комусь допоможе, то вона погодилася б ним стати».
Фото: wikipedia.orgЗа
