Заслін мікробам: прищі – це захист

Нарив є захисною реакцією організму. Формуванням прищу наше тіло відокремлює уражену ділянку від здорових тканин, тоді як без гнійної капсули бактерії безперешкодно «мандрують» між клітинами. Які є особливості лікування шкірних висипів залежно від їхнього виду?

Чому з’являються прищі?

Спільна причина утворення гнійників – зниження імунітету. До ослаблення захисних властивостей організму можуть призвести пошкодження шкіри та відсутність належної гігієни, шлунково-кишкові розлади та порушення обміну речовин, занадто жорстка дієта та виснаження, авітаміноз і цукровий діабет, нестача сну та стрес, переохолодження або перегрів. Коли організм уражається патогенною флорою (стрептококами, стафілококами, кишковими та іншими паличками), мікроби поширюються через ушкодження шкіри або слизових оболонок по кровоносних та лімфатичних судинах. Формування гнійної капсули є захисною реакцією тіла: так уражена ділянка ізолюється від здорових тканин.

Через скупчення гною утворюється хвороблива припухлість – абсцес або нарив (аbscessus у перекладі з латини – нарив). Він може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. При поверхневому нариві у місці запалення відчувається жар, а на дотик визначається всередині рідина. Запалення дається взнаки характерним червоним горбком на шкірі або слизовій оболонці. Через 3-4 дні там формується гнійна головка – так з’являється чиряк чи фурункул. Його ознаки – почервоніння, набряк та горбок із чорною точкою в центрі. Повністю дозрівши, фурункул проривається під тиском збільшеного обсягу гнійного секрету або внаслідок механічного впливу.

Симптоми фурункулу:

• поколювання та свербіж;
• ущільнення та почервоніння ураженої ділянки;
• формування конуса;
• набряклість;
• болючість;
• збільшення розміру запалення (до 1–3 см).

Під фурункулом зазвичай мається на увазі запалення волосяної цибулини і прилеглої тканини, а прищем називається поверхневе ураження шкіри – запалений вузлик (папула) або гнійний пухирець (пустула). Стан, коли одночасно розвивається кілька фурункулів або вони утворюються дуже часто, називається фурункульозом. Найчастіше шкірні висипання з’являються на підборідді, над верхньою губою та шиї. Але гнійники можуть утворюватися на шкірі та слизовій оболонці по всьому тілу: за певних умов виникають не лише прищі на обличчі, а й прищі на спині, прищі на грудях, прищі на ногах та руках, ба навіть прищі на язиці чи на голові під волоссям. При схильності до утворення фурункулів рекомендується користуватися антисептиками й антибактеріальним милом.

Нарив vs флегмона

Крім почервоніння, припухлості та хворобливості шкіри, ознаками гнійного запалення можуть стати підвищення температури тіла, головний біль, втрата апетиту і загальне нездужання у зв’язку з інтоксикацією. Організм не знає, як вивести гнійний ексудат назовні, тому порожнина з гноєм стає «бомбою сповільненої дії», адже абсцес може прорватися і всередину. Коли хвороботворні мікроби поширюються за межі абсцесу, це призводить до тяжких наслідків, навіть до сепсису (зараження крові). Щоб запобігти ускладненням, безпечніше буває випустити гній через розріз, аніж видавлювати його після проривання гнійної капсули.

На відміну від нариву або абсцесу з гнійним запальним процесом на обмеженій ділянці м’яких тканин, флегмона характеризується розлитим гнійним запальним процесом без обмеження ураженої зони. Причиною такого гострого запалення стає проникнення у жирову клітковину з кров’ю або лімфою патогенних бактерій. Підхопити їх можна при травматичному пошкодженні тканин: флегмона може утворитися на ранах, у місцях укусів тварин або переломів. Вразливими зонами є кінцівки, обличчя, шия та порожнини тіла. На дотик флегмона не має чітких меж, вона є нерухомою, гарячою та різко болючою (біль посилюється при русі), а шкіра над нею лисніє.

Небезпека флегмони полягає у тому, що це гостре розлите гнійне запалення жирової клітковини має тенденцію до швидкого поширення організмом і до залучення у гнійний процес м’язів та сухожиллів. Якщо флегмону не лікувати, поширення інфекції з неї за кровоносною та лімфатичною системою може призвести до сепсису, тромбофлебіту, лімфаденіту, лімфангіту та бешихового запалення (інша назва цього поширеного влітку інфекційного захворювання, що найчастіше проявляється на шкірі обличчя, шиї, рук або ніг у теплу пору року і вражає здебільшого людей похилого віку – рожа). Щоб зупинити поширення інфекції, зазвичай вдаються до антибіотиків та оперативного дренування ураженої області.

Як позбутися прищів та інфекції?

Прискорює дозрівання та розрив нариву дія на запалену ділянку тепла. Але фурункули та абсцеси не завжди можна розкривати самостійно. Через зв’язок лицьового кровотоку із синусами головного мозку особливо небезпечно видавлювати нариви у так званому «трикутнику смерті» – у зоні губ, щік та очей. Крім зараження крові можуть бути й інші погані наслідки: можна травмувати ніжну шкіру, через що на ній залишаться шрами, або внаслідок поширення бактерій через розрив інфікованого фолікула кількість наривів збільшиться. Кваліфікований контроль за процесом попередить ускладнення.

Якщо флегмона або абсцес розташовуються на верхніх шарах тканин, їх розкривають в амбулаторних умовах (хірург розсікає уражене місце, промиває порожнини від гною і встановлює дренаж). При поразці глибоких тканин чи внутрішніх органів проводиться порожнинна операція. Залежно від тяжкості стану, нарив та флегмону розкривають під місцевим чи загальним наркозом. Якщо після дренування інтоксикація не минає, це може свідчити про початок сепсису: тоді необхідне термінове стаціонарне лікування з агресивною інфузійною реанімацією, антибіотиками, хірургічним видаленням некротичної тканини або інфікованої ділянки, подальшим дренажем гнійних виділень і підтримуючою терапією.

При своєчасному початку лікування симптоми абсцесу та флегмони зазвичай зникають після курсу антибіотичної терапії. Для лікування та профілактики фурункулів треба позбутися збудників стафілококової інфекції. При зниженому імунітеті ризик бактеріального ураження є дуже високим, тож лікар зазвичай призначає антибіотики на 5-10 днів. Впродовж цього часу і надалі організм продовжує реагувати на ліки навіть після загибелі хвороботворних бактерій. При частій появі фурункулів лікарі радять очищати кров шляхом переливання. А доступним способом позбавлення фурункулів є очищення крові сіркою (цей препарат продається в аптеці). Можна навіть вживати аптечну сіру з їжею, посипаючи порошком страви замість солі. Курс лікування – 30 порошків на 15 днів (по одному порошку вранці та ввечері).

Прищі на обличчі

Запалення на шкірі без гною – наслідок підвищеної секреції залоз, що виробляють шкірний жир для підтримки сталого рівня вологості. Цей процес є необхідним для захисту від ультрафіолетового, термічного та механічного пошкодження, тож у літню спеку прищі на обличчі з’являються частіше, ніж у інші пори року. Водночас висипання в лицьовій частині тіла можуть мати різне походження. Якщо вугровий висип не спровокований гормональними чи генетичними факторами, то його причиною може виявитися нестача важливих елементів: вітамінів А, Е, групи В, корисних жирів, протеїну та цинку. Дотримуйтеся молочно-рослинної дієти. Виключіть алкоголь, цитрусові, яйця, копчені, солоні та гострі продукти. Щоб позбавитись прищів на лобі, підборідді, шиї та на голові, необхідно використовувати сірчану, цинкову або саліцилову мазі.

За наявності осередків хронічної інфекції (діатезу, гаймориту, тонзиліту тощо), при захворюваннях шлунково-кишкового тракту або розладах нервової й ендокринної систем виникає хронічне захворювання шкіри алергічної природи – екзема. Місцями локалізації т. зв. істинної екземи є обличчя та руки. У гострому періоді на цих ділянках виникають множинні висипання. Після розриву бульбашок залишаються дрібні ерозії, що виділяють серозну рідину та стають уразливими для вторинної інфекції. Ознакою цього виду екземи є нестерпний свербіж. А себорейна екзема проявляється запаленням на обличчі та волосистій частині голови, грудях та спині (між лопатками). Від алергічного дерматиту допомагає ванна з настоєм висівок. Заливаємо висівки окропом у пропорції 1:4 і настоюємо в укутаному стані 4 години. Проціджуємо настій і виливаємо у ванну, яку треба приймати для ослаблення сверблячки по 10-20 хвилин щодня протягом двох тижнів.

На відміну від екземи, що має алергічну природу, герпес є вірусним захворюванням з ураженням шкіри та слизових оболонок. Прищами на обличчі герпес часто проявляється за наявності інших інфекційних захворювань (грипу, пневмонії та ін.). Розрізняють простий герпес (лихоманку) й оперізуючий герпес (лишай). Лихоманка вражає шкіру біля рота та носа (рідше – на щоках і вушних раковинах). На губах і слизових утворюються сверблячі й іноді хворобливі бульбашки, що через 3–4 дні підсихають, скоринка відпадає, і шкіра на 6–8-й день загоюється. Така ж сама перспектива і у лишаю, який локалізується по ходу чутливого нерва – зазвичай трійчастого.

Важливі рекомендації

Для лікування прищів на язиці лікар призначає саліцилати, антигістамінні препарати та зрошення ротової порожнини 1-відсотковим розчином гідрокарбонату натрію або 3-відсотковим розчином перекису водню (1 ст. ложка на півсклянки води). Можна промити хворе місце перекисом водню, просушити теплим струменем повітря, накапати піпеткою кілька крапель 50-відсоткової настоянки прополісу і знову підсушити. Ополощіть рот після кожної їжі (тричі на день) капустяним або морквяним соком, розбавленим наполовину кип’яченою водою. Або потрібно настояти на горілці траву звіробою (у співвідношенні 5:1) і застосовувати як протизапальний засіб для полоскання ротової порожнини: 40 крапель на півсклянки води.

Афти (виразки в ротовій порожнині) зазвичай вказують на стоматит і лікуються противірусними препаратами. Прикладайте до запалених слизових сиру картоплю, нарізану кружальцями або розтерту в кашку. Ополощіть рот свіжим соком із листя алое або таким антисептичним засобом для полоскання рота: заливаємо склянкою окропу 2 ст. ложки квіток ромашки аптечної, даємо настоятися і додаємо в настій 4 г борної кислоти. Важливо займатися не лише лікуванням стоматиту, а і його профілактикою: загартовуватися, позбавлятися осередків хронічного запалення і дотримуватися гігієни ротової порожнини (після лікування слід оновити зубну щітку).

Для позбавлення від екземи вмивайтеся відваром березових гілочок та листя. Якщо маєте прищі на руках, приймайте 30-хвилинні ванни. Обличчя та руки після процедури не витирайте, дайте можливість шкірі обсохнути на повітрі. Таке лікування слід проводити тричі на день. Відвар можна використати кілька разів. Можна також змішати 1 ст. ложку дьогтю, 1 ст. ложку яблучного оцту та 3 ст. ложки риб’ячого жиру. Просочіть цією сумішшю тампон і прикладайте до уражених місць. На час лікування екземи та герпесу відмовтеся від використання прального порошку та засобів побутової хімії. Не захоплюйтеся водними процедурами і не позбавляйте себе достатнього сну. У період загострення уникайте сонячного світла, а у фазі одужання, навпаки, буде корисною засмага.

Народні засоби

• Зупинити розвиток фурункула можна за допомогою часникового компресу: додайте видавлений в марлю часник до місця запалення, накрийте плівкою і закріпіть на фурункулі на кілька годин, змінюючи компрес кілька разів на день.
• Можна витягнути гній цибулею з милом. До запеченої в лушпинні цибулини додайте натерте господарське мило, збийте в однорідну суміш і прикладіть за допомогою марлевого тампона на фурункул, закріпивши на ніч медичним пластиром.
• Сік алое пийте по 1 ч. ложці двічі на день і змащуйте осередки висипань.
• Змішавши 10 г трави чистотілу і 100 мл соняшникової олії, протирайте цим засобом уражену шкіру при герпесі, лишаї та фурункульозі.
• При лишаї змащуйте уражені ділянки шкіри маззю зі 100 г меду, 1 ст. ложки золи та 3 зубчиків часнику.
• Лишай натирайте розрізаними навпіл родзинками або ягодами винограду сорту кишмиш.
• Мокру екзему можна лікувати народною маззю з трьох запечених волоських горіхів (треба досягнути темно-коричневого кольору шкаралупи). Після остигання подрібніть печені горіхи у кавомолці, змішайте з 1 ч. ложкою риб’ячого жиру і змащуйте уражене місце двічі на день.
• Протирайте шкіру березовим відваром: залийте склянкою окропу 1 ст. ложку бруньок берези, прокип’ятіть на слабкому вогні 15 хвилин та процідіть, коли охолоне.
• Від прищів на обличчі є такий народний засіб: залийте 1 ст. ложку коріння цикорію 200 мл окропу і кип’ятіть на помірному вогні доти, доки не випарується половина об’єму. Остудіть, процідіть, змішайте із топленим маслом у співвідношенні 1:4 і нанесіть суміш на уражену гнійниками шкіру.
• Очищений буряк натріть на дрібній тертці і отриману кашку прикладайте до гнійників.
• Подрібніть до кашоподібного стану 5 г квіток календули, додайте по 1 ч. ложці яблучного оцту, соку хрону або чорної редьки. Перемішайте та прикладайте в компресі на ніч, зафіксувавши пластиром. Це має допомогти від сверблячки та болю.
• Від сверблячки допоможе дитячий крем із гліцерином або ромашкою.
• Шкірні висипання, що свербять, потрібно змащувати олією ментолу або чайного дерева – вони охолоджують шкіру і знімають запалення.
• Візьміть у рівних частинах часникову кашку та спирт, змішайте ці інгредієнти і змастіть тією сумішшю гнійники, залишивши кашку на шкірі. Накрийте тришаровою марлею і перев’яжіть. Суміш міняйте тричі на день до повного одужання. Цей засіб підсушить шкіру і захистить від інфекційного зараження.