Світлана Сергеєва 
Нове дослідження показало, що зміна клімату могла підштовхнути до еволюції, наділивши давніх пращурів людини більшим мозком. Труднощі Льодовикового періоду перевірили винахідливість ранньої людини, прискоривши природний відбір. На думку вчених, холодні температури сприяли «батьківській співпраці» та вдосконаленню мовних навичок у наших давніх пращурів.
Труднощі зі зміною клімату пришвидшили еволюцію мозку людей
Дослідники виявили збільшення розмірів мозку стародавніх гомініні (пращурів людства) згідно з льодовиковими фазами понад 600 тисяч років тому. Команда науковців розробила комп’ютерну симуляцію, щоб математично показати, як нові звички спаровування та «батьківська співпраця», необхідні для виживання під час негостинного льодовикового періоду, «пришвидшили» еволюцію людського мозку.
Симуляція показала, що гомініні шукали собі партнерів через зростальну важливість таких потреб, як вогонь, їжа та притулок, щоб пережити смертельний холод. Нові звички спаровування, які дослідники називають «позитивно асортативними», також могли посприяти розвитку важливих людських здібностей, таких як розвиток мовного спілкування та добутку вогню. Крім того, згідно з дослідженням, більша винахідливість та готовність до співпраці між батьками значно допомогли пращурам людства запобігти смертям, пов’язаним із застудою, включаючи гіпотермію.
Статевий відбір мав значення для еволюції людства
Як зазначає провідний автор нового дослідження, економіст Брюс Петерсен, довгий час стверджували, що зміна клімату була важливою рушійною силою еволюції гомініні. При цьому значну увагу приділяли льодовиковим фазам.
Чарльз Дарвін одним із перших почав приділяти велику увагу статевому відбору для еволюції гомініні. Однак його твердження здебільшого ігнорувались понад століття. Іншими словами, Льодовиковий період покращив шанси для розумних батьків, які ладнали один з одним і добре навчали своїх дітей.
Чарльз Дарвін
Пан Петересен використовував антропологічні та кліматичні дані для розробки симуляції. Він виявив, що «періоди серйозної зміни клімату», які починалися з великого льодовикового замерзання 676-621 тисячу років тому, призвели до періоду підвищеної сексуальної вибагливості. Саме у цей час з’являється «позитивне асортативне спаровування».
За словами дослідника, це означає, що партнери менш спеціалізовані, частково тому, що взаємодоповнюваність виникає лише тоді, коли вони працюють разом. Пан Петерсен зазначає, що ефективна система парування стала ще більш важливою з подовженням залежності від потомства та початком суворих льодовикових фаз.
Моделювання, проведене командою дослідників, зіткнуло одна з одною 3 категорії ранніх людей. Перша група була найрозумнішою, але фізично слабкою, друга – «проміжна» і третя – найсильніша, але найменш розумна. Математичні моделі виявили, що позитивне асортативне спарювання пар із першої категорії не лише давало найпристосованіших нащадків, але часто було єдиною парою з достатньою кількістю дітей, щоб їхні гени вижили під час жорсткого льодовикового замерзання.
Економічний підхід до теорії еволюції
Як зазначає пан Петерсен, багато вчених стверджують, що величезні переваги як мова, так і вогонь мали б сильний вибірковий тиск на таку поведінку. Використовуючи економічні моделі, дослідник описав їх як «вироблені вдома сімейні громадські блага», які «вимагають виробництва», і включають вогонь, мову, притулок і навчання дітей.
Як повідомляє видання Daily Mail, нове дослідження також припускає, що тиск на виживання через зміну клімату міг би стимулювати фізичні зміни (у зрості, вазі, силі), зменшуючи «диморфізм» або відмінності в організмі між статями. До того ж дослідники вважають, що економіка сім’ї, зокрема зосередженість на асортативному спаровуванні, може бути корисною для майбутніх досліджень еволюції статевого диморфізму в інших ранніх пращурів людини.
Пан Петерсен вважає, що надзвичайні труднощі Льодовикового періоду були ключовим прикладом того, що «позитивний» природний відбір, тобто вибір спільного батьківства, мав більший вплив на еволюцію людини, ніж «негативний» природний відбір через смерті та конкуренцію.
Пан Петерсен також зазначає, що у цьому дослідження застосовані основні економічні принципи, які рідко використовуються для пояснення еволюції пращурів людини. За словами дослідника, статевий відбір та співпраця батьків у поєднанні з серйозними льодовиковими фазами допомогли стимулювати інтелект гомініні у середньому плейстоцені.
Фото: pixabay.com
