Ольга Красовська 
Британський митець індійського походження отримав замовлення на цю скульптуру ще 2008 року. Проте втіленню проєкту постійно щось заважало.
Шестиметрова 40-тонна дзеркальна квасоля розташувалася на розі вулиць Черч та Леонард, що в мікрорайоні Трайбека. 57-поверховий елітний хмарочос Jenga Tower ніби спирається на цю скульптуру. На створення бобу з неіржавної сталі було витрачено від 8 до 10 мільйонів доларів, розповідає CNN.
Нью-йоркська квасоля має 100-тонну «сестру» – скульптуру Cloud Gate, яку вважають культовим творінням того ж таки Аніша Капура. Цю квасолину встановили 2006 року в парку «Міленіум» у Чикаго.
Як напівквасоля перетворилася на квасолю
2016 року Аніш Капур придбав квартиру за 13,5 млн доларів у розкішному хмарочосі, під боком якого народилася його дзеркальна квасоля. Фешенебельний кондомініум Jenga Tower спроєктувало відоме швейцарське архітектурне бюро Herzog & de Meuron для девелоперської компанії Alexico Group. Вона, до слова, й замовила Капуру скульптуру квасолі.
Однак її створення спочатку гальмувала фінансова криза 2008- 2009 років. А пізніше – пандемія Сovid-19.
Затримки у втіленні проєкту були обумовлені також його складністю. Тому протягом тривалого часу мешканці Трайбеки бачили скульптуру незавершеною й оточеною будівельними загорожами. Тож і називали її відповідно: «напівквасоля».
2018 року видання Tribeca Citizen опублікувало листа до Alexico Group від компанії Performance Structures, відповідальної за твори Капура. У ньому згадувалися величезні логістичні та технічні проблеми, пов’язані із встановленням чиказької квасолини Cloud Gate. Також автори листа розповіли про специфіку створення цієї скульптури та квасолі Трайбеки.
Вони зауважили, що задля швидшого та ощаднішого встановлення скульптури в Нью-Йорку технічна команда мала максимально точно виробити фрагменти квасолини. В результаті вони надзвичайно щільно з’єдналися один з одним. А шви між частинами дзеркальної оболонки навіть не помітні.
У листі наголосили на істотній відмінності між двома квасолинами. Замість однієї опірної рами, як у чиказької скульптури, нью-йоркська має окрему раму для кожного фрагмента. Завдяки складній системі тросів та пружин квасоля в Нижньому Манхеттені є рухливою. Вона може дещо змінювати форму під впливом перепадів температури, вітряної або сніжної погоди.
Замовники нового арт-об’єкту вважають однією зі значущих переваг скульптури те, що її встановили в центрі Трайбеки – основного галерейного району Нью-Йорку. Дзеркальна квасоля стане улюбленим тлом для селфі та притягальною цікавинкою для любителів мистецтва й туристів.
Фото: © Anish Kapoor
Аніш Капур (нар. 1954 р. в Бомбеї) – знаменитий британсько-індійський скульптор, член мистецької групи «Нова британська скульптура». Відомий здебільшого завдяки своїм унікальним скульптурам із дзеркальною поверхнею. Твори митця зазвичай прості, монохромні та водночас виразні. З кінця 1990-х Капур створив низку масштабних робіт, серед них – 35-метрова «Таратантара» (1999), встановлена в Baltic Flour Mills у Гейтсхеді (Англія) та «Марсій» (2002), велика скульптура зі сталі та полівінілу, що оселилася в галереї Тейт Модерн. 2001-го в Ноттінгемі встановили скульптуру «Дзеркало неба», яку вважають однією з культових робіт митця. Твори титулованого скульптора зберігаються в музеях усього світу. Зокрема, в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (США), Fondazione Prada в Мілані (Італія), в Музеї Гугенхейма в Більбао (Іспанія), Museum De Pont у Тілбурзі (Нідерланди) та 21st Century Museum of Contemporary Art у Канадзаві (Японія).
Фото на заставці: Benjamin Sutton
