Ніла Іваненко 
Дослідники систематично висувають версії загибелі динозаврів 66 млн років тому. Офіційна, якої заведено дотримуватися, свідчить про знищення древніх тварин гігантським астероїдом, що врізався у півострів Юкатан.
Найсвіжіша теорія стосовно загибелі динозаврів належить команді Дартмутського університету. Думка дослідників докорінно відрізняється від усіх тих, що їх раніше висловлювали.
Як науковці дійшли революційного висновку
Команда розробила симуляцію, що використала реальні геологічні дані для аналізу більш як 300 тисяч можливих сценаріїв. При цьому науковці застосували близько 128 процесорів, що паралельно виконували операції на 512 ядрах. Система мала пояснити літописи скам’янілостей за мільйон років до та після вимирання динозаврів.
Дослідники включили до своєї комп’ютерної моделі геологічні та кліматичні дані, зібрані з трьох глибоководних зразків керна. Кожен зразок містив скам’янілості віком від 67 до 65 млн років тому, розповіло видання Daily Mail.
Як засвідчило моделювання, останнім цвяхом у труну динозаврів стали токсичні гази з індійського мегавулкана Деканські пастки, що спричинили зміну клімату за сотні тисяч років до падіння астероїда.
За оцінками дослідників, упродовж майже мільйона років свого виверження цей мегавулкан закачав в атмосферу Землі 10,4 трильйона тонн вуглекислого газу та 9,3 трильйона тонн діоксиду сірки.
За словами дослідників, науці відомо, що виверження вулканів можуть призводити до масових вимирань. Та в даному разі йдеться про першу незалежну оцінку летких викидів, що базується на доказах їхнього впливу на навколишнє середовище. За словами Бренхіна Келлера, доцента кафедри наук про Землю, модель обробляла дані, щоб визначити кількість вуглекислого газу та діоксиду сірки, необхідну для спричинення зміни клімату та порушень вуглецевого циклу.
Наприкінці кожного запуску системи всі процесори порівнювали свої результати. Внаслідок цього народилася версія про небезпечно високі рівні викидів вуглекислого газу та діоксиду сірки під час того, що палеонтологи називають «вимиранням крейдяного та палеогенового періоду». А його можна повністю віднести на рахунок індійського мегавулкана Деканські пастки.
Не весь науковий світ згоден з версією дослідників з Дартмута. Проте вони наголошують на тому, що лише передають інформацію, отриману від комп’ютерної моделі.
Фото: pixabay.com
