Зате, як показало 45-річне дослідження вчених з Університету Ювяскюля (Фінляндія), надмірна активність може прискорити старіння. А значно важливішим за фізичні вправи є спосіб життя.
Протягом десятиліть нам казали, що регулярні заняття фізкультурою мають вирішальне значення для запобігання ранній смерті. Виявилося, це був лише міф.
Як проходило дослідження
Команда науковців вважає, що розглядати зв’язок між фізичними вправами та тривалістю життя не дуже коректно. Бо справа не у фізкультурі як такій.
Річ у тім, що теоретично ті, хто більше займається спортом, можуть жити довше лише тому, що вони дотримуються здорового раціону, багато сплять та підтримують товариські стосунки з людьми. Тобто не через те, що вони проводять багато часу у тренажерному залі, а тому, що віддають перевагу здоровому способу життя, розповіло видання Daily Mail.
Протягом 1975-2020 років науковці спостерігали за життям 11 000 пар близнюків віком від 18 до 50 років (на момент початку дослідження).
Учасники заповнили анкети про рівень фізичної активності, згідно з якими їх розділили на групи: малорухливих (13,4 відсотка), помірно активних (36,7 %), активних (38,7 %) та високоактивних (11,2 %).
Команда також взяла в добровольців зразки крові, щоб відстежувати їхнє біологічне старіння, тобто швидкість, з якою людина старіє фізично.
Щоб розрахувати біологічний вік учасників, дослідники вивчили зміни в ДНК, які відображають чинники, що впливають на тривалість життя: гени, звички харчування та фізичні вправи.
Що побачили дослідники
Результати показали, що в тих, хто був помірно активним, активним чи високоактивним, ймовірність смерті протягом 45-річного дослідження була на 15–23 відсотки нижчою, ніж у прихильників малорухливого способу життя.
Однак після аналізу індексу маси тіла учасників (ІМТ), їхніх звичок курити та вживати алкоголь стало відомо, що серед фізично активної групи спостерігалося лише семивідсоткове зниження смертності порівняно з тими, хто вів малорухливий спосіб життя.
А аналіз крові показав, що найстарший біологічний вік мали й ті, хто найменше займався фізичними вправами, й ті, хто займався найбільше.
Цікаво, що найбільш активні учасники були на 1,3 року біологічно старші за тих, хто вів помірно активний спосіб життя, і на 1,8 року старші за тих, хто вів активний спосіб життя.
Отже, як з’ясували дослідники, активний спосіб життя є індикатором загального здорового способу життя, а не чинником його подовження.
Фото: pixabay.com