Ніла Іваненко 
Віднині роздуми про те, куди нас заводять мрії, вже не видаватимуться такими туманними. Науковці з Гарвардського університету знайшли попередні докази того, що мрії відіграють доволі важливу роль. Вони налаштовують мозок на навчання та запам’ятовування.
Команда мала «дізнатися, як процес мрій відбувається на нейробіологічному рівні та чи можуть ці моменти спокійних роздумів бути важливими для навчання та пам’яті». Так прокоментував мету дослідження нейробіолог Нгіа Нгуєн.
Перевірено на мишах
Мабуть, важко уявити собі замріяну мишу. З усім тим, вчені давно і плідно вивчали стан замріяності в цих гризунів. А під час нещодавнього дослідження гарвардська команда виявила, що коли миші мріють (або тихенько розмірковують про те, що вони бачили раніше цього ж дня), їхній мозок перезавантажується корисним чином. А саме – налаштовується на запам’ятовування та навчання.
Цю гіпотезу ще доведеться перевірити під час майбутніх досліджень. Однак уже зрозуміло, що коли мишам показують чорно-білий картатий візерунок, вони можуть візуалізувати зображення уявним поглядом навіть після того, як воно зникло з поля зору.
У дослідженні взяли участь 13 мишей, яким 64 рази на день показували у спокійній обстановці два різні чорно-білі зображення. Кожна демонстрація картинки тривала дві секунди. Експерименти повторювалися кілька днів поспіль. Протягом цього часу команда відстежувала електричну активність 7000 нейронів у мозку мишей, зокрема, нервові клітини зорової кори та гіпокампу (області, що тісно пов’язана з консолідацією пам’яті).
Кожне з двох зображень зрештою викликало різні патерни нейронної активності в латеральній зоровій корі мишей. Ця частина мозку пов’язана з розпізнаванням об’єктів та особливостей форм.
Результати показали, що мозок миші кодує кожне зображення за допомогою різних моделей нейронної активності. Але що справді цікаво, так це те, що після заміни зображень порожнім екраном комп’ютера зорова кора мозку миші іноді реактивувалася, збуджуючи патерн нейронів, аналогічний віддаленому зображенню.
Така коротка реактивація зорової кори часто супроводжувалася різкими пульсаціями в гіпокампі. Це – ознака того, що мозок ефективно кодував візуальну інформацію попри відсутність стимулу.
Згодом активність мозку при погляді на зображення стала ідентичною активності мозку під час мрій про це зображенні. Це ознака того, що мрії зміцнювали одні нейронні зв’язки та послаблювали інші, створюючи в цілому ефективнішу реакцію на стимул.
Яких висновків дійшли вчені
Ефект мрії, коли зорова кора зайнята візуалізацією зображення, якого більше немає, виникав виключно тоді, коли миша не була стимульована, а перебувала у спокійному та розслабленому стані. На це вказували, зокрема, її маленькі зіниці, розповіло видання Science Alert.
Саме цей нестимульований мрійливий стан, на думку вчених, може мати ефект, аналогічний сну, що консолідує спогади та покращує навчання.
За словами нейробіолога Марка Андермана, співавтора дослідження, мрії надзвичайно важливі для пластичності мозку. Науковці вважають, що їхні висновки можуть бути застосовані й до людського мозку. Однак це їм ще доведеться перевірити під час наступних досліджень.
Результати дослідження опублікував журнал Nature.
При цьому деякі науковці попереджають про небезпеку, яку можуть приховувати мрії. Якщо, приміром, мріяти дуже багато або ж мріяти про недобрі речі, це може негативно вплинути на когнітивні здібності людини, наприклад на увагу і короткочасну пам’ять.
Фото: pixabay.com
