Такий міський пейзаж поки що можна побачити хіба що уві сні. Однак його автор – архітектор та дизайнер Манас Бхатія із Нью-Делі щиро вірить, що його сюрреалістичні хмарочоси коли-небудь побачать світ.
Свою чергову урбаністичну серію Nautilus Bioarchitecture він візуалізував за допомогою інструментів штучного інтелекту – Midjourney, LookX та ChatGPT. Використовуючи позачасову красу золотого перетину, Манас Бхатія уявив собі хмарочоси, що нагадують раковини наутилуса. Перлинні спіральні стіни утопічних будинків розкриваються, наче мушлі морського молюска або хитромудрі квіти. Футуристичні структури здіймаються посеред пишних садів та озеленених терас. Деякі будинки-мушлі виростають просто з води, в якій можна розгледіти коралові рифи. Ідеальна біоархітектура Манаса Бхатії – це зелена оаза посеред безмежних просторів океану.
Який зв’язок між морським молюском та золотим перетином?
Головоногий морський молюск наутилус (Nautilus) у стародавніх індуїстських міфах вважався символом краси у природі. А раковина наутилуса є одним з найвідоміших природних об’єктів, що символізує золотий перетин. Його пропорція відома як число фі: 1,618… Його знаки продовжуються після коми до нескінченності, не повторюючись. Пропорція золотого перетину зустрічається в усіх органічних структурах. Вбудований у тканину нашого Всесвіту, він здавна служив керівним принципом у мистецтві та архітектурі. Приклади золотого перетину рясніють архітектурними шедеврами піднесеної краси та ідеальних пропорцій: від Парфенону в Афінах до пірамід Гізи.
А між древнім числом фі та штучним інтелектом?
Вітіюваті візерунки Nautilus Bioarchitecture, які теж народилися під впливом золотого перетину, дарують відчуття гармонії та пропорції, що виходить за рамки простої функціональності.
Манас Бхатія звернувся до прадавнього принципу поєднання математики та естетики, щоб створити архітектуру завтрашнього дня з більш органічним та стійким середовищем. Адже епоха глобального потепління вимагає будівель, не лише привабливих зовні, але й адаптованих до нових кліматичних умов.
А з появою інструментів обчислювального проєктування та штучного інтелекту архітекторам стало простіше вирішувати такі завдання. Ці інструменти, безумовно, можуть полегшити інтеграцію математичних співвідношень до архітектурного проєкту, розповіло видання Designboom. А ще вони пропонують архітекторам великий ступінь свободи та гнучкості для експериментів з різними підходами до проєктування. Завдяки революції ШІ Манас Бхатія досліджує складну геометрію новітньої урбаністики з безпрецедентною точністю, ефективністю та креативністю.