Ніла Іваненко 
Люди не є найкращими спринтерами серед живих істот. Але впродовж еволюції вони досягли колосальних успіхів у бігу на витривалість.
Напередодні літньої Олімпіади в Парижі команда Каліфорнійського університету в Девісі (США) опублікувала нове дослідження, присвячене цій темі. Згідно з ним, ключова стратегія полювання, відточена нашими стародавніми предками, допомагає сучасним спортсменам бігати виснажливі марафонські дистанції.
У наших бігових м’язах переважають волокна, що повільно скорочуються та є стійкими до втоми. Вони здатні потіти та розсіювати тепло. Це дає нам змогу бігати стабільно на великі відстані навіть у спеку.
Як показали попередні дослідження, риси, що забезпечують витривалість для бігу, сформувалися в наших предків близько двох мільйонів років тому та могли відіграти істотну роль у вдосконаленні форми людського тіла. Ці риси допомагали мисливцям невпинно переслідувати здобич, доки вона не виснажувалася, розповіло видання Independent.
Про що дізналися автори нової роботи?
У новому дослідженні науковці проаналізувала близько 400 описів полювання, датованих періодом від 1527 року нашої ери й до початку XX століття. Дані були зібрані у 272 куточках світу.
Команда виявила, що однією з найуспішніших ключових стратегій було переслідування здобичі до знемоги, особливо у спекотну погоду та за снігових умов. Учені також виявили випадки, коли мисливські гурти застосовували соціальну тактику.
Траплялися, приміром, випадки, коли людина підіймалася на пагорб та вказувала рукою, куди прямує тварина, щоб інший мисливець міг скоротити шлях та заощадити енергію, розповів співавтор дослідження Брюс Вінтерхолдер.
Науковці стверджують, що для давніх людей, які ще не мали такої балістичної зброї, як луки та стріли, полювання на витривалість давало значні переваги. А демонстрація тактичної спортивної майстерності була також способом підвищити свій соціальний статус та шанси знайти собі пару.
«Втікати на великі відстані, мати еволюційну витривалу ходу, незвичайно для тваринного світу. Якщо почуте надихає вас на пробіжку, це чудово», – зазначив доктор Вінтерхолдер.
На думку команди, нинішня Олімпіада в Парижі допоможе бігунам ще більше розвинути цю людську здатність, адже йдеться про найвиснажливішу марафонську трасу в історії. На відміну від трас недавніх Олімпіад, теперішня не має кола петель, що повторюються. Натомість є повна петля від Парижа до Версаля, що має три дуже круті та довгі підйоми.
На цій трасі у жовтні 1789 року відбувся історичний марш тисяч чоловіків та жінок, внаслідок якого король Людовік XVI ратифікував Загальну декларацію прав людини та громадянина.
За словами вчених, подальші дослідження допоможуть їм дізнатися більше про походження людської ходи та приємного почуття «ейфорії бігуна».
Фото: pexels.com
