Ніла Іваненко 
Ґрунтовне дослідження рідкісного скельного притулку в іспанських Піренеях подарувало нові дивовижні відомості про те, як жили неандертальці до прибуття Homo sapiens на терени Західної Європи.
Науковці з Австралійського національного університету (ANU) стверджують: неандертальці демонстрували надзвичайний рівень гнучкості та пристосовуваності як вид, що його вчені зазвичай вважали нудним та нецікавим.
Саме так вирішила команда, ознайомившись зі знайденими в неандертальському лігві численними кістками тварин та кам’яних знарядь, Табір, відомий як Абрік Пісарро, є однією з небагатьох локацій неандертальців, що датована періодом морської ізотопної стадії 4 (MIS 4). Цей період тривав від 100 000 до 65 000 років тому. Тобто ще до того, як людина розумна дісталася Піренейського півострова.
За словами провідної авторки дослідження Софії Сампер Карро, найцікавіша інформація, яку отримали вчені, – це те, як неандертальці процвітали до появи сучасних людей.
Дослідники пояснили, що раніше регіон Піренеїв «вважався непридатним для стабільної та постійної присутності неандертальців періоду MIS 4 через кліматичні зрушення тисячолітнього масштабу, які призвели б до екстремально посушливих умов з різкими перепадами температур». Однак відкриття в Абрік Пісарро змалювали геть іншу картину: винахідливість неандертальців дала їм можливість процвітати до появи Homo sapiens.
У чому виражалися інтелект та винахідливість неандертальців?
Наприклад, оскільки більшість неандертальських стоянок пізнішого періоду переважно містять кістки великих хижаків, таких як коні та носороги, передбачалося, що цей вид не міг полювати на дрібніших істот. Однак більшість знайдених в Абрік Пісарро кісток належала дрібним ссавцям, розповіло видання IFLScience. Тож можна припустити, що неандертальці могли адаптувати свої стратегії полювання відповідно до типів здобичі, що були доступні у регіоні на той час.
«Наші дивовижні знахідки в Абрік Пісарро показали, наскільки адаптивними були неандертальці. Кістки тварин, які ми виявили, вказували на те, що вони успішно експлуатували навколишню фауну, полювали на шляхетних оленів, коней і бізонів, а також їли прісноводних черепах та кроликів, що передбачає певний ступінь планування», – розповіла докторка Сампер Карро.
На підставі різноманітних останків, знайдених на місці розкопок, автори дійшли висновку: місцеві «групи неандертальців були вправними мисливцями, що мали неабиякі знання про навколишній ландшафт, які вони ефективно використовували». А тим часом кам’яні знаряддя, виявлені в Абрік Пісарро, продемонстрували безліч різних технік обробки. І це ще один доказ здатності цих гомінідів використовувати ресурси довкілля.
«Вони точно знали, що роблять, – зауважила пані Сампер Карро. – Вони знали місцевість і знали, як вижити впродовж тривалого часу».
На жаль, за цими висновками не можливо зрозуміти, як і чому неандертальці вимерли незабаром після появи сучасних людей. Однак результати дослідження принаймні заповнюють деякі прогалини у знаннях про період життя неандертальців до їхньої зустрічі з нами.
Неандертальці зникли близько 40 000 років тому після того, як у цьому регіоні Піренеїв з’явилися представники Homo sapiens, Але до цього неандертальці жили в Європі близько 300 000 років, нагадала Софія Сампер Карро.
Висновки з дослідження опублікувало видання Journal of Archaeological Science.
Фото: pixabay.com
