Ніла Іваненко 
Загалом психологи вважають вміння прикидатися вельми цінною навичкою. Вона може стати у пригоді протягом усього життя. Але навряд чи хтось з нас уявляв, що ми починаємо вчитися мистецтва вдавання в дуже ранньому віці.
Команда науковців з Бристольського та Оксфордського університетів опитала 902 батьків із Великої Британії, США та Австралії про їхніх дітей віком від власне народження до 47 місяців (майже чотирьох років).
Дослідники виявили, що деякі з дітей вже у віці чотирьох місяців займалися рольовою грою, а близько половини з них були здатні до рольової гри у 12 місяців. У віці 13 місяців половина дітей з вибірки теж могла розпізнавати рольові ігри.
«Наші результати показали, що вдавання – це складний процес, що розвивається; він розпочинається на початку життя, допомагаючи розвивати когнітивні та соціальні навички», – зазначила психологиня Олена Гойка з Бристольського університету. «Вдавання – це ключова частина навчання дітей, їхньої творчості, зав’язування дружніх відносин та розуміння інших людей. Це дослідження описує його численні стадії та типи», – додала вчена.
Про що розповіли науковці?
Удавання стає складнішим у міру дорослішання дітей. Пані Гойка та її співавторка, клінічна психологиня з Оксфордського університету Елоїза Праутен, повідомили, що воно починається з тіла (наприклад, удавання, що спиш). Потім переходить до жестів і дій (наприклад, чищення зубів пальцем), а далі розвивається в бік предметів заміщення (наприклад, використання банана як трубки телефона).
До віку двох років діти зазвичай додають більше абстрактного мислення, виявили дослідники. На цьому етапі малюки можуть вдавати, що роблять щось, в чому не мають жодного досвіду: наприклад, керують ракетою.
У міру наближення до трьох років дітлахи починають використовувати все своє тіло, щоб удавати когось іншого (приміром, персонажа мультфільму), а також тварин або дерев. Інші типи вдавання, які спостерігаються в дітей у віці до трьох років, включають більш незвичайні сценарії та уявних друзів.
«Оскільки їхні мовні навички також розвиваються, це може допомогти їм прикидатись по-новому, дозволяючи їм вигадувати складні сюжетні лінії», – пояснила пані Гойка.
Чому ця робота важлива?
Загалом команда змогла виявити 18 різних типів удавання в маленьких дітей. Це перше відоме дослідження, що відстежувало моделі прикидання від народження до трьох років.
Ця робота важлива передусім тим, що вона допоможе краще розуміти закономірності розвитку дитини в перші роки її життя, пише Science Alert.
«При проведенні подальших досліджень отримані результати можуть бути потенційно використані як діагностичний інструмент для виявлення відмінностей у розвитку в ранні роки», – зауважили автори роботи. «Зрештою, це може допомогти батькам, педагогам раннього розвитку та медичним працівникам краще зрозуміти, як грати з дітьми на різних етапах розвитку», – додали вони.
Результати дослідження опублікував журнал Cognitive Development.
Фото: pexels.com
