Ніла Іваненко 
Виявлений глибоко під Атлантичним океаном кратер Надір утворився приблизно в той самий час, коли й кратер Чиксулуб, який залишив по собі на краю півострова Юкатан астероїд-убивця динозаврів.
Науці давно відомо, що близько 66 мільйонів років тому в Землю врізався величезний астероїд діаметром більш як 10 кілометрів. Унаслідок цього на планеті було знищено 75 відсотків видів тварин і рослин. Від удару космічного тіла утворився кратер діаметром 180 км, який назвали Чиксулуб (або Чикшулуб). І ось тепер дослідники стверджують, що приблизно в той самий час космічний камінь меншого розміру також врізався в нашу планету, створивши глибоко під Атлантикою кратер Надір завширшки понад 9 км.
Два роки тому його виявив на 300-метровій глибині біля узбережжя Західної Африки дослідник Вісдін Ніколсон з Університету Геріот-Ватт (Единбург). На думку доктора Ніколсона, цей кратер утворився наприкінці крейдяного періоду. Однак точні обставини тієї події досі залишалися невідомими.
Завдяки новому дослідженню, під час якого науковці врешті нанесли Надір на надзвичайно деталізовану мапу, про його утворення стало відомо значно більше.
Про що дізналися дослідники?
Використовуючи дані 3D-сейсморозвідки високої роздільної здатності, команда доктора Ніколсона змогла визначити «поза всякими розумними сумнівами», що кратер утворився внаслідок удару космічного каменя.
«Це перший випадок, коли ударна структура була повністю відображена за допомогою сейсмічних даних високого дозволу, і це справжнє джерело інформації допоможе нам реконструювати, як утворився і розвивався цей кратер», – заявив керівник дослідження. За його словами, «у світі існує близько 20 підтверджених морських кратерів, але жоден з них не був зображений на такому рівні деталізації».
Завдяки цьому команда отримала яснішу картину того, що тоді відбувалося. Наприклад, тепер науковці знають, що невідомий раніше астероїд був більшим, ніж вважалося, – завширшки 450-500 метрів. Команда повідомила, що він врізався в Землю на швидкості 72 000 кілометрів на годину. Крім того, дослідження пролило світло на хронологію подій, що сталися внаслідок удару.
«Після удару та формування центрального підняття м’які опади, що оточують кратер, потекли всередину до евакуйованого дна, створивши видимий «край». Землетрус, спричинений ударом, мабуть, розрідив опади під морським дном по всьому плато, що призвело до утворення розломів під морським дном», – пояснив доктор Ніколсон. За його словами, падіння цього астероїда спричинило цунамі заввишки 800 метрів.
«Удар також був пов’язаний із великими зсувами, оскільки край плато провалився під океан. Крім того, ми бачимо докази того, що низка хвиль цунамі уникала кратера, а потім поверталася до нього з великими шрамами від повторного викиду, що зберегли свідчення цієї катастрофічної події», – додав учений.
Чому ці знання корисні?
Нині дослідники намагаються якомога точніше датувати цю подію. Також вони мають визначити потенційний зв’язок цього кратера з Чиксулубом, розповіло видання IFLScience.
За словами доктора Вісдіна Ніколсона, в історії нашої планети більше ніколи не було зіткнень з такими гігантськими астероїдами. Тож вивчення цієї теми може виявитися надзвичайно корисним. Й не лише тому, що воно допоможе більше дізнатися про фінал панування динозаврів, але й для кращого розуміння природи зіткнень астероїдів із Землею.
«Найближче до розуміння чогось такого люди наблизилися після Тунгуської події 1908 року», – сказав доктор Ніколсон. Він вважає, що «отримання нових 3D-сейсмічних даних про Надір – це безпрецедентна можливість перевірити гіпотези про ударні кратери, розробити нові моделі їх утворення в морському середовищі та зрозуміти наслідки такої події».
Результати дослідження опублікував журнал Communications Earth & Environment.
Фото: pixabay.com
