Ніла Іваненко 
Команда дослідників з Університету Вестлейк у Чжецзяні (Китай) виявила несподіваний ефект модного нині переривчастого (інтервального) голодування. Науковці знали, що воно є корисним для здоров’я та безпечним для більшості тих, хто його практикує. Проте, як виявилося, одним із наслідків інтервального голодування є вповільнена регенерація волосся.
Такого висновку вчені дійшли, провівши неінвазивні експерименти на мишах, а також невелике клінічне дослідження на прикладі людей.
Ця новина не повинна затьмарювати потенційні переваги переривчастого голодування, зауважив старший автор дослідження Бін Чжан, біолог стовбурових клітин. Але, на його думку, це ще одне нагадування про те, що будь-які переваги для здоров’я можуть супроводжуватись несподіваними побічними ефектами.
Автори попередніх досліджень припускали, що переривчасте голодування підвищує стресостійкість деяких стовбурових клітин, зокрема і тих, що пов’язані з кров’ю, кишківником та м’язовою тканиною. Однак не було зрозуміло, як воно впливає на периферичні тканини, такі як шкіра або волосся.
Як відбувалося дослідження?
Університетська команда розподілила поголених мишей на три групи: дві – переривчастого голодування, а також одну контрольну – з необмеженим доступом до їжі. Потім науковці уважно спостерігали за відновленням росту волосся в кожній групі.
Слід уточнити, що гризуни з першої групи мали 8-годинний доступ до їжі та 16 годин голодували. Для учасників другої групи 24 години їди перемежовувалися з 24 годинами голодування. Незабаром стало зрозуміло, що в мишей, які голодували, регенерація волосся відбувалася повільніше.
В обох групах гризунів, яких піддали переривчастому голодуванню, після 96 днів дослідження волосся відновилося лише частково. А тим часом миші з контрольної групи відростили волосся вже за 30 днів, розповіло видання Science Alert.
Чому так відбувається?
Копнувши глибше, дослідники виявили, що стовбурові клітини волосяних фолікулів (HFSC) не можуть впоратися з дисбалансом вільних радикалів та антиоксидантів, спричиненим перемиканням між глюкозою та жиром.
HFSC природно перемикаються між активною фазою та фазою сну. І нове волосся може рости лише в тому випадку, якщо стовбурові клітини знову перейдуть в активний стан.
Дослідження показало, що в контрольній групі мишей HFSC повернулися до активності вже за 20 днів після гоління і залишалися активними доти, доки волосся не відросло заново. Однак у гризунів, що голодували, ці клітини піддавалися апоптозу (запрограмованій загибелі) протягом тривалих періодів без харчування.
Дослідники пов’язують це з різким збільшенням рівня вільних жирних кислот навколо волосяних фолікулів, яке призвело до накопичення активних форм кисню у стовбурових клітинах.
«Під час голодування жирова тканина починає вивільняти вільні жирні кислоти, що надходять у стовбурові клітини вісцерального стовбура, які нещодавно були активовані, але ці стовбурові клітини не мають необхідного механізму для їх використання», – пояснив доктор Чжан.
З другого боку, зовнішній шар клітин шкіри, здавалося, не був стурбований голодуванням. Це може бути пов’язано з їхньою вищою антиоксидантною здатністю. HFSC також виявилися менш уразливими до апоптозу, спричиненого голодуванням, коли дослідники генетично посилили їхню антиоксидантну здатність, застосувавши місцево антиоксидант – вітамін E.
А що стосовно людей?
До невеликого клінічного дослідження науковці залучили 49 здорових молодих людей. Мета була та сама: зрозуміти, як інтервальне голодування впливає на ріст волосся.
Добровольці голодували 18 годин на день, а 6 годин могли їсти. Як з’ясувалося, волосся в них відростало повільніше, ніж в учасників контрольної групи, що мали необмежений доступ до їжі. За словами вчених, для повнішого розуміння цього зв’язку потрібно провести триваліші дослідження з більшими вибірками.
Дослідники також планують вивчити, як на голодування реагують інші тканини та які механізми організму при цьому задіяні.
Результати дослідження опублікував журнал Cell.
Фото: pexels.com
