Інна Тихонова 
Ймовірний аутист став видобувачем важливих знань для світу й організатором економічного дива для батьківщини.
Справжні цінності
За творцем фізичної науки та видатним математиком визнано чимало пріоритетів також у механіці, оптиці, астрономії та економіці. У «чумні часи» автор законів руху та всесвітнього тяжіння став розробником теорії кольору, створив телескоп-рефлектор і вперше представив нашу планету сплюснутим сфероїдом. А у вищій математиці основоположникові класичної фізики належать розробки диференціального та інтегрального обчислень, методу визначення коренів функцій, класифікація кубічних значень в алгебрі та інші відкриття. Деякі з них були опубліковані лише через 20-40 років після того, як народилися на робочому столі вченого. А про його першу наукову роботу з основ аналізу нащадки дізналися аж через 300 років!
Копія рефлекторного телескопа Ньютона, який він подарував Королівському товариству в 1672 році. Фото: Solipsist (Andrew Dunn)
«Не знаходжу нічого привабливого у славі, навіть якби я її заслужив, – ще з молодості усвідомлював власні цінності 27-річний Ньютон. – Можливо, відомість збільшила б кількість моїх знайомих, але саме цього я намагаюся уникнути насамперед».
Недоношений напівсирота народився 4 січня 1643 року. Його батько покинув цей світ до народження сина. З раннього дитинства названий на честь татуся Ісаак був наданий сам собі. Мати займалася трьома дітьми від нового шлюбу, а старшого сина відправила на навчання з рідного села Вулсторп до сусіднього містечка Грентем. Ніщо в хворобливій та слабенькій дитині, яку навіть не поспішали хрестити, не видавало майбутнього довгожителя, що помре уві сні у 84 роки без ознак хвороб та в ясності розуму. Здібний хлопчик ріс у чужому будинку, власником якого був місцевий аптекар. Ісаак добре малював, читав, рахував та майстрував, не відволікаючись на те, що не стосувалося його справ. За все своє довге життя Ньютон жодного разу не виїжджав за межі Англії, бо все, що його цікавило, мав у власній голові.
Вулсторп-Мейнор, будинок, де народився Ньютон. Фото: Автор: Hel-hama
На своїй хвилі
І в дорослому житті, через особливості характеру та індивідуальної природи, теоретик не поспішав оприлюднювати власні наукові досягнення, …щоб не привертати до себе увагу. Некомпетентні нападки доводили науковця до депресії, забираючи енергію на непотрібні чвари. Його страшенно обтяжували наукові суперечки, інтриги та бесіди – будь-яке спілкування з людьми для «кабінетного вченого» було тортурами. Ньютон навіть просив не надсилати йому листи з Королівського товариства (прототип першої Академії наук), інакше він більше не оприлюднить жодного свого наукового відкриття.
В наш час в Оксфордському та Кембриджському університетах знайшлися експерти, які розпізнали у поведінці Ньютона одну з форм аутизму. Людина із синдромом Аспергера є одержимою вирішенням складних завдань і позбавлена соціальних навичок. Відомо, що вчений був скупим на слова та емоції, ніколи не одружувався і не був схильним заводити друзів.
Ісаак Ньютон у літньому віці в 1712 році, портрет авторства сера Джеймса Торнхілла
Йому була властива зовнішня відстороненість і постійна внутрішня зосередженість, через яку науковець здавався неуважним: міг запросити гостей, піти до комори за вином і не повернутися до столу, а попрямувати в кабінет, якщо дорогою його осяяла ідея. Ньютон був таким сконцентрованим на роботі, що геть забував про їжу та сон. Якщо студенти не приходили до нього на лекцію, він викладав підготовлений матеріал у порожній аудиторії. Натомість противники версії аутизму вбачають у прагненні Ньютона до усамітнення лише прикмету інтроверта та нетерпимість інтелектуала до пустопорожніх балачок.
Ілюстрація дисперсійної призми , що розділяє біле світло на кольори спектру, як це було відкрито Ньютоном.
Фото: By Dispersive_Prism_Illustration_by_Spigget
Гроші люблять рахунок
Аскет Ньютон формувався в умовах самообмеження, був заощадливий, але не жадібний: він не відмовляв у допомозі молодим колегам і дбав про рідню, якій ще до смерті віддав велику частину своїх статків. Наприкінці життя «володар цифр», що розраховував орбіти комет і сорок років писав «Хронології древніх царств», готовий був особисто відшкодувати втрати жертвам фінансової афери, від якої постраждав і сам.
Захопленість науковими пошуками в Ньютоні поєднувалася з життєвим прагматизмом і розсудливістю, які яскраво проявилися на посаді очільника Англійського Монетного двору та президента Королівського товариства. На відповідальних керівних посадах, що їх науковець майже три десятки років обіймав одночасно, розкрилися його здібності вправного адміністратора, консультанта, інженера, дослідника та детектива.
У 1696 році Ісаак Ньютон отримав у Королівському монетному дворі місце наглядача, а через три роки на 28 років очолив це фінансове відомство, витягнувши грошову систему Англії з глибокої кризи. Критичність ситуації, з якою довелося зіштовхнутися теоретикові, полягала у необхідності рішучих практичних дій – швидкій заміні всього обсягу срібної готівки країни.
Тяжкою недугою англійської економіки в XVII столітті було псування монет, які тоді карбувалися вручну, з відхиленням розмірів і форми від стандарту і без гурту – ребер на обідку. Цим користувалися зловмисники, що наживалися на обрізці краю монет. З 1662 року англійські монети правильної форми і з оформленим обідком карбувала французька штампувальна машина, проте проблему це не вирішило, бо в обігу тоді були одночасно нові та старі монети однакового номіналу. Розраховувалися люди більш дешевими грошима, а нові монети зберігали як цінний метал, чим завдавали шкоди державі. Аналіз складних систем та виведення основних законів їх функціонування дозволили творцю «Математичних засад натуральної філософії» досягти успіхів і на економічній ниві.
Власна копія Ньютона «Математичних засад натуральної філософії», яка зараз зберігається в бібліотеці Рена в Трініті-коледжі, Кембридж
Велике перекарбування
На тлі війни з Францією англійська економіка втрачала, життя дорожчало, а держборг збільшувався. У період масових банкрутств на посаді міністра фінансів опинився тодішній президент Королівського товариства Чарльз Монтегю, з яким Ісаак Ньютон навчався у Трініті-коледжі. Головний скарбник започаткував «велике перекарбування», яке мало навести лад у грошовому обігу країни.
Неповноцінні монети з грошової системи вилучалися, обмінюючись спочатку за номіналом, а потім за реальною вартістю, виходячи з ваги. Але через низьку дисципліну плавильників випуск нових монет затримувався, і влада очікувала протестів через брак коштів у англійців. Ньютону довелося контролювати процес особисто. Він працював за науково розробленим планом, з четвертої ранку, по 16 годин на день. Математик особисто прорахував ресурс золотих та срібних заготовок, регламентував усі операції, у 20 разів скоротив тривалість карбування (до однієї секунди) та класифікував положення щодо грошової системи держави за два століття.
А паралельно Ньютон викривав розкрадачів і фальшивомонетників, ще на посаді наглядача домігшись дозволу на відкриття при Монетному дворі власних тюремних камер та слідчого відділу. Так було створено безпрецедентне поліцейське бюро з розкриття фінансових злочинів. Ньютон організував систему інформаторів і особисто викрив близько сотні правопорушників.
Завдяки технологічним удосконаленням науковця, випуск грошей у його країні зріс у чотири рази, а потім ще й подвоївся. До 1698 року Монетним двором було випущено вдвічі більше монет, ніж за попереднє тридцятиріччя. Ньютон урятував грошову систему від девальвації, а Англію – від кризи. У тому, що ця держава згодом стала найбагатшою у світі, є заслуга і сера Ньютона.
Фото: uk.wikipedia.org, en.wikipedia.org
