Інна Тихонова 
Як їм це вдається? Розгадка феномена – особливі продукти, харчові заборони та ментальні традиції.
Країна без товстунів: поради японських довгожителів
Струнке тіло, гладка шкіра, блискуче волосся, живий погляд – переваги населення Країни Вранішнього Сонця, незалежно від віку. Оскільки основа японської кухні – риба, овочі, фрукти, соя, рис, у тутешніх стравах міститься мало жиру, цукру та калорій. Зайва вага в Японії зустрічається вдесятеро рідше, ніж у американців, і втричі рідше, ніж у Франції. А ще у японців – найнижчі показники інфарктів, раку грудей та раку простати. Вони не лише є чемпіонами світу з довголіття, а й найздоровішою нацією на планеті. За середньої тривалості життя 79 років для чоловіків та 86 для жінок показник здорового довголіття в цій країні – 77,7 років.
Риба краща за м’ясо
Улюблена їжа японців – лосось, форель, тріска, тунець, скумбрія. Популярними є морепродукти: мідії, гребінці, креветки, восьминоги, кальмари. Поліненасичені жирні кислоти омега-3, що містяться в такому харчуванні, запобігають серцево-судинним захворюванням, злоякісним пухлинам і запальним процесам. Впродовж року японець з’їдає 68 кг риби: вчетверо більше за норми інших країн. Цьому є «законодавче» пояснення: ще в VII столітті японський імператор заборонив вживати м’ясо наземних тварин. Традиції виявилися стійкими. У рік середній японець купує близько 45 кг м’яса, тоді як у США цей показник становить 130 кг, у Франції – 102 кг, у Німеччині та Великій Британії – 80 кг.
Корисна різноманітність
Оброблених та рафінованих продуктів у Японії споживається набагато менше, ніж в інших країнах, а загальна кількість калорій у їжі є нижчою. Жителі далекосхідних островів надають перевагу сезонним свіжим овочам: місцевій редьці дайкону, ріпі, баклажанам, латуку, паросткам бамбука, шпинату та іншій зелені. Різних видів капусти та крес-салату японці споживають у 5 разів більше від європейців та американців. Фітоестрогени у хрестоцвітих (капусті) знижують ризик онкозахворювань. Активне вживання овочів та фруктів сприяє усуненню зайвої ваги. Протягом тижня японці їдять у середньому 50 різних страв, тоді як європейці обмежуються 30 варіантами їжі.
Маленькі порції
Люди тут не прагнуть наїстися до «вінця». Їхнє правило: «Ситий на 80%». Японська порція є на третину меншою від європейської та вдвічі меншою за американську.
Рис замість хліба
Мешканці островів не розбещені борошняними виробами, базова місцева культура – рис. У цьому багатому джерелі складних вуглеводів немає насичених жирів, холестерину та солі.
Любов до чаю
Японці давно пов’язують зелений чай зі здоров’ям та довголіттям: з XII століття китайський лист завозився буддійським ченцем Ейсаї як панацея від хвороб. У Японії є навіть чайно-рисова каша. Окрім найпопулярнішого зеленого чаю, що його подають у місцевих їдальнях безкоштовно, японці п’ють чорний та холодний ячмінний чай (мугичу).
Культ старості: секрети довгожителів Кавказу
Тут живуть 42% усіх землян, котрі досягли 100 років. Тривале життя у цих краях є генетичною нормою. У народів Кавказу виявлено вроджену до неї схильність. Встановлено, що спадкові довгожителі здоровіші за тих, хто став таким уперше в історії сім’ї. Пояснення кавказького здоров’я – у чистому повітрі, натуральному харчуванні, особливостях життєвого укладу та душевних якостях горян.
Натуральна їжа для довголіття
Сучасні кавказці їдять те саме, що й їхні пращури. В основі раціону – рослинні продукти, багаті на клітковину (антиоксиданти запобігають старінню). За рахунок овочів, фруктів, винограду, кукурудзяної та соняшникової олії в їжі міститься мало холестерину та багато вітамінів, поліненасичених жирних кислот і лінолевої кислоти. Традиційне споживання кисломолочних продуктів пояснює схожість мікрофлори кишечника дорослих і дітей. Характерні для місцевої кухні гострі приправи з червоним перцем містять капсаїцин, що сприяє нормалізації ліпідного обміну, зниженню артеріального тиску, поліпшенню згортання крові та терморегуляції.
Здорове повітря
Геронтологи виявили, що у горян значно краще працює дихальна система і набагато рідше трапляються легеневі захворювання, ніж у мешканців інших регіонів. Довголіттю сприяє розріджене повітря високогір’я з природними іонізаторами. Близькість моря, прибій, грози, водоспади, гірські річки, пилові та снігові бурі – у такому середовищі встановлюється висока концентрація негативних аероіонів. У горах Абхазії, наприклад, їх 20 000 в 1 куб. см повітря, тоді як на морі – 2 000, у лісі – від 200 до 1 000, а у виробничих приміщеннях – лише 10–20 (для порівняння).
Впевненість у майбутньому
Довго люди живуть там, де суспільство шанує старість. Досвід та мудрість старшого покоління на Кавказі зведені у культ. Шанобливість і затребуваність – головні рецепти довголіття. У гірських районах люди шанують традиції предків, століттями не змінюючи родових установок. У культурі горян закріплені перевірені часом форми поведінки, що допомагають долати стреси та попереджати соціальні потрясіння. Підтримка і взаємовиручка, збереження за літніми людьми соціальної ролі в сім’ї й громаді, психологічний та матеріальний комфорт старих людей – із цих складників формуються передумови для довголіття. Аксакалів знають як людей спокійних, доброзичливих, неконфліктних, товариських і не зосереджених на минулому.
Життя без отрути: як прожити довше?
У Китаї смерть до 80-річчя вважається передчасною. Середня тривалість життя в Піднебесній у жінок – 85 років, чоловіків – 79. Визначальним для перспективи китайці вважають спосіб життя у 40 років. Якщо в цьому віці на хронічні захворювання страждає менше 10% населення, то вже за п’ять років – удвічі більше. Традиційна китайська медицина вважає, що основа здоров’я похилого віку закладається в відносно короткий проміжок часу: у чоловіків – з 30 до 50 років, жінок – у 40-60 років. Саме на ці вікові проміжки припадає пік розвитку атеросклерозу – отже, про здоров’я треба думати у «ключове двадцятиліття».
Крути педалі
Жити довго у китайському «людському мурашнику» примушує рух. Тут всі користуються велосипедами, а на кожні три будинки припадають спортивні чи дитячі майданчики.
Особлива кухня
Головний кулінарний секрет довголіття китайців – готування без «білої отрути». Сіль у Піднебесній замінюють пряними травами та соєвим соусом, а солодкуватий смак стравам надають коріння та фрукти: ананаси, груші, персики. У місцевій кухні використовують корисну арахісову та кукурудзяну олію, а продукти готують у клярі з яєць, приправ та крохмалю (останній зміцнює пам’ять). На китайському столі завжди багато соковитих овочів і мало хліба. Запивати їжу тут не заведено.
Чай усьому голова
Запорука китайського довголіття – давні традиції чаювання. Це найдоступніший антиоксидант та заспокійливий засіб. На батьківщині напою його готують безпосередньо перед вживанням, витримуючи не довше 10 хвилин. Зелений чай боїться окропу (заварюється при 90 °С). Китайці напій не підсолоджують і не вживають швидко: насолоджуються пряним смаком, запашним ароматом та заспокійливою обстановкою.
Думай про хороше
Під час чаювання та застілля у китайців не прийнято відволікатися на проблеми. Східна мудрість повчає, що одна приємна думка є сильнішою за жменю пігулок. Якщо правильне харчування та рухливість забезпечують фізичне здоров’я, то доброзичливість – душевне. Китайська філософія базується навколо спокійного світосприйняття.
Фото: pixabay.com, pexels.com
