Чому корисно розмовляти із незнайомими людьми?

Невимушена розмова має позитивний ефект як для ініціатора контакту, так і для співрозмовника. Вибираючи соціальні зв’язки замість усамітнення, люди дбають про емоційне насичення, психологічну стійкість і здоровий фізичний розвиток.

Хибні очікування

Соціальні норми наказують нам тримати дистанцію в незнайомому оточенні і не порушувати особисті кордони інших людей. Персональна автономність сприймається як набуття цивілізованого світу, де відстороненість і усамітнення стали елементами культури поведінки. Чіплятися до сторонніх з розмовами – такий самий моветон, як торкатися людей без дозволу чи бентежити пильним поглядом. Порушення етичних правил у кращому разі розцінюється як невихованість, у гіршому – як агресія. Уникаючи заподіяння дискомфорту оточуючим, тактовна людина перепрошує за мимовільне порушення особистого простору, намагається не зустрічатися очима і не турбувати без крайньої потреби зверненнями.

І хоч у цьому є раціональний сенс, особиста недоторканність – це про безпеку та взаємоповагу, а не про втрату навичок спілкування та атрофію почуттів. Не варто уподібнюватися роботам, закликають психологи, адже людська взаємодія сприяє покращенню емоційного стану та є корисною для ментального здоров’я.

Виявляється, при спробі зав’язати контакт із незнайомцем нас зупиняє страх бути відкинутим. Ми помилково вважаємо, що не маємо з іншою людиною точок дотику. Якщо ніхто довкола не спілкується, це не означає, що люди цього не хотіли б. Розмова з незнайомою людиною не буде незручною та обтяжливою, якщо не керуватися невірним упередженням, що в ній ніхто не зацікавлений.

Спілкування з незнайомцем: у чому користь

Американські та британські дослідники підтвердили, що насправді люди є більш схильними до діалогу, ніж здається, і не вступають у спілкування під тиском соціальних норм, а не за власним бажанням. Як продемонстрували експерименти, розмови з незнайомцями здатні викликати більше позитивних емоцій, ніж усамітнення. Люди, які за завданням психологів розмовляли з попутниками у поїздці або спілкувалися в залі очікування, були в кращій формі у фіналі випробувань, ніж мовчазні учасники. Причому однаково позитивні стани фіксувалися в обох сторін діалогу. І навіть у групі, де учасникам запропонували лише уявити розмову з незнайомою людиною, результати виявилися аналогічними: всупереч очікуванням, негативного досвіду не сталося ні в кого. Спостереження дозволили зробити висновок, що соціальні зв’язки приносять нам більше приємного досвіду, ніж відокремленість.

Регулярні розмови, що ні до чого не зобов’язують, з незнайомцями або малознайомими супутниками (на прогулянці з собакою, в магазині, спортзалі тощо) створюють передумови до соціального та емоційного благополуччя, переконані вчені. До характерних рис позитивного ненав’язливого спілкування вони відносять низьку інтенсивність контактів, слабку емоційну залученість та обмежену близькість. У мінімальному, але щирому спілкуванні психологи вбачають користь із погляду задоволення базової потреби соціальної істоти у груповій приналежності. Розмова або просто вітання з незнайомцем дарує нам важливе відчуття суспільного визнання: так ми усвідомлюємо спільність із собі подібними.

Крім емоційного здоров’я, у короткій взаємодії з іншими людьми закладено ресурс для підвищення виконавчих функцій мозку. Йдеться про такі когнітивні процеси, як концентрування, планування, виділення пріоритетів та організація. Тож не варто відмовлятися від контактів: товариськість – корисна якість, яку треба зробити гарною звичкою.

Як заговорити з незнайомою людиною

Мало наважитися подивитися в очі та налаштуватися на щиру співбесіду. Потрібно бути готовим зав’язати нове знайомство та уявляти можливий розвиток подій. З огляду на брак у нашій ментальності досвіду невимушеної розмови (контактувати ми звикли здебільшого «у справі»), цьому мистецтву треба вчитися. Зупинимося на перевірених лайфхаках від коучів, що викладають ази нетворкінгу (налагодження корисних зв’язків).

Скористайтеся багатолюддям

Найлегший спосіб законтактувати з незнайомими людьми – на масовому заході. Завітайте на концерт, танцмайданчик чи лекцію. Спільний інтерес стане природним приводом для обміну думками та першою темою для розмови.

Спитайте або попросіть

У велелюдному місці підійдіть по черзі до різних людей (нехай їх буде десять чи навіть двадцять осіб) і дізнайтеся, котра година. На це просте питання ви напевно отримаєте відповідь від кожного. Потренувавшись на «легкому», переходьте до наступного етапу практики, ускладнюючи завдання: попросіть когось вас сфотографувати, допомогти щось потримати чи поправити одяг. Вас здивує, скільки людей відгукнеться на прохання. І щоразу вам буде легше заговорити з незнайомцем. Лише не хвилюйтеся: краще відкласти контактування, ніж увігнати себе у стрес.

Набудьте образу

Змініть амплуа: зіграйте роль товариської людини, наслідуючи відповідного літературного персонажа або героя фільму. Абстрагуючись і дистанціюючись від того, що відбувається, ви подолаєте страх можливого осуду і несхвалення: адже вони стосуватимуться образу, а не вас особисто.

Прочитайте вірш на публіці

Подолайте боязкість публічним виступом: перевіривши свої сили у вузькому колі близьких людей, перенесіть успішний досвід у чуже середовище. Вирушайте з другом до кав’ярні і декламуйте вголос там той самий вірш: з виразом і без збентеження. Це не боляче: акторів вчать навіть співати та танцювати у «непридатних місцях», і нічого страшного з ними не відбувається. Хтось усміхнеться, хтось затримається подивитися-послухати, а більшість навіть не помітять «негаразд», тож не переймайтеся завчасно.

Доведіть ситуацію до абсурду

Подолати сором’язливість і страх виставити себе дурнем допоможе навмисне дивацтво. Намагайтеся лише не виходити за межі закону. Екстравагантна зачіска або різні шкарпетки – ваш спосіб самовираження, нічого поганого в кумедній поведінці немає.

Вітайтеся із зустрічними

Почавши з привітання касира в супермаркеті, привітайте згодом незнайомого перехожого. Людина від несподіванки може розгубитися, але напевно поспішить відповісти вам тим самим. Швидше за все, перехожий вирішить, що ви обізналися, але ж ніхто ще не помер від побажання гарного дня. А ви натомість просунетеся у боротьбі зі страхом спілкування ще на один крок.

Ініціюйте знайомство

Поставте собі за мету познайомитися протягом дня з трьома новими людьми. На роботі це відбудеться, у музеї чи в барі – не має значення. Важливо лише заздалегідь продумати як вхід у розмову, так і вихід із неї. Якщо ви не наважуєтеся першим переривати контакт із почуття незручності, обмежте себе рамками: налаштуйтеся на те, що за п’ять хвилин розмову доведеться згорнути, бо ви маєте справи. Вичерпавши час, чемно зупиніть розвиток діалогу твердою фразою: «Приємно поспілкуватися з вами, проте мені вже час іти. Дякую, гарного дня!».

Приготуйтеся до найгіршого

Передбачати розвиток подій теж необхідно. Ми налаштовуємося на позитив, але уроки витягуємо з негативу. Кожен, напевно, мав у житті стресову практику, пов’язану з комунікацією. Це може бути непорозуміння, конфлікт чи публічний провал. Подумайте, що можна зробити для порятунку ситуації, якщо щось подібне повториться знову.

Про що говорити з незнайомцем

Психологи нагадують безпечні теми для розмови зі сторонніми людьми. Відправними точками для зав’язування контакту можуть стати п’ять ідеальних категорій: комплімент, подія, предмет, думка, робота.

Комплімент

Люди охоче йдуть на спілкування, якщо воно починається зі схвалення. Завести розмову можна з повідомлення людині чогось приємного: висловіть захоплення її собакою або похваліть деталь гардероба («Давно мрію про цю породу: у неї дійсно немає недоліків?», «Вибачте, задивилася на ваше пальто, воно вам дуже пасує, хочу таке саме, але не знаю, де купити»). Як домашні  улюбленці полюбляють пестощі, через котрі виражаються любов і турбота, так само люди потребують психологічного пестування, що означає схвалення і прийняття. Комплімент є однією з форм вираження визнання, що стає для нас емоційним підживленням. Але саме на цей ресурс соціум є найбільш скупим. Із остраху «винагородити» людину незаслужено, ми часто «притримуємо коней» у вираженні емоцій із незнайомцями і «врівноважуємо» похвалу її одночасним запереченням. Навряд чи потрібно починати спілкування із фрази: «Ви така чарівна! Не те, що ваш чоловік (брат, сестра)», «Вражена вашою працьовитістю. Прикро, що це не позначається на доходах». Дозуйте лестощі і не нахвалюйте те, що не викликає у вас замилування насправді. Краще промовчати, ніж злукавити, бо для якісного спілкування є необхідною щирість.

Стартові питання

Краще взагалі не відзначати гарну форму окулярів, ніж завдавати біль продовженням компліменту: «Напевно, погано бачите?». Приклади прийнятних стартових питань: «Вибачте, як називається цей бренд? Неймовірно красива форма окулярів, пасують до обличчя ідеально», «Ви вчилися мистецтву одягатися чи це вроджений талант?», «Відчуваю хорошу енергетику. Може, ви займалися духовними практиками?», «Маєте спортивну статуру. Давно практикуєте фітнес?».

Подія

Участь в одному заході передбачає спільний інтерес із співрозмовником. Користуйтеся нагодою – заведіть розмову з учасником тренінгу на тему лекції або обміняйтеся враженнями про концерт із фанатом артиста, котрого обоє шануєте.

Стартові питання

Почніть діалог, наприклад, так: «Вам не спекотно? Відчинити вікно?», «Ви новачок? Допомогти розібратися у незрозумілому?», «Сподобався концерт? Маю так само сильні емоції! Ходімо у фан-зону за автографом?».

Предмет

А цей спосіб у прямому розумінні знаходиться у ваших руках (або руках співрозмовника). Це може бути парасолька, гаджет, ручка, блокнот, кава чи книга. Кожен предмет – потенційний привід для початку розмови.

Стартові питання

Зав’язати бесіду, відштовхуючись від предмета-підказки – найпростіше. Наприклад: «Ваша кава так смачно пахне! Тут десь поруч є автомат або кав’ярня?», «Наразі люди мало читають книжки. Це у вас щось сучасне?», «Вибачте, чи можу я попросити вашу ручку? Лише занотую назву моделі (або розміри холодильника, час прийому лікаря тощо), «Маєте цікаве татуювання. Воно щось означає?».

Думка

Люди нічого не роздають із такою легкістю, як поради. Можете бути впевнені: мало хто залишиться байдужим до прохання допомогти вибрати товар чи підказати, як краще привітати тещу. Сміливо звертайтеся до незнайомої людини за порадою – розмова почнеться сама собою.

Стартові питання

Приклади «завдань» для співрозмовника: «Допоможіть, будь ласка, знайти вихід із цього лабіринту – як звідси потрапити на перон?», «Мені сказали, що ви тут робили замовлення. Як би ви порекомендували оформити доставку?», «Як думаєте, ця сорочка мені личить? А ви б її для власного чоловіка купили чи вибрали іншу?».

Робота

Багато людей не проти поговорити про свою професію та освіту, якщо їм ставлять питання про рід занять. Але навіть ті, хто неохоче розповідає такі подробиці про себе, готові розвинути цю тему на чужому прикладі. За першої ж нагоди ми з’ясовуємо, де люди працюють і чим займаються. Така інформація дозволяє скласти уявлення про спосіб життя, з’ясувати рівень компетенції та сферу інтересів співрозмовника.

Стартові питання

Зазвичай при знайомстві прийнято запитувати: «Чим займаєтеся?», «Чи маєте роботу?», «Вам подобається ваша професія?», «На якій справі знаєтеся?».

Правило 30%

І насамкінець – ще один важливий лайфхак, без якого не вийде невимушеної розмови. Всім колись доводилося відчувати незручність через паузу, що затяглася. Як багаття, в яке не підкидають хмиз, розпочата розмова згасне без додавання інформації. Діалог, що будується за принципом перевернутої піраміди, виглядає так, що до попередньої інформації можна додавати додаткову так само, як у технології подачі новин. Репортери головну частину фактів викладають зверху, а решту подробиць меншої важливості опускають нижче за текстом. Навіть якщо не дочитати, недослухати чи не переглянути новину до кінця, уявлення про суть меседжу ви все одно матимете. І якщо потрібно найефективніше скоротити інформацію, це без втрат для змісту за такої структури викладу робиться з кінця. У бесіді так само. Якщо головними думками співрозмовники обмінялися і не мають можливостей підтримати або розвинути сказане, контакт припиняється.

Щоб тема для продовження спілкування не зникала, кожна висловлена думка має містити 30% нових відомостей. Не більше (інакше діалог перетвориться на монолог і стомить співрозмовника) і не менше (повторення сказаного є сигналом до завершення обговорення). Потрібно стежити за паритетним розвитком діалогу, коли обидва співрозмовники зацікавлені у розширенні інформації. Можна погодитися з якоюсь тезою та направити розмову в інше русло, послідовно трансформуючи розпочату тему. Але якщо розмова дратує, злить, стомлює чи напружує (вас або співрозмовника), її треба припинити, перенісши «розкіш спілкування» на більш слушний випадок.

Фото: pexels.com