Сила навіювання: про обман на благо і деструктивні налаштування

Активізувати резерви організму можна за власним бажанням. На противагу технологіям зовнішнього маніпулювання, завдання для самонавіювання людина здатна вибрати та реалізувати самотужки.

Ефект плацебо: зціли себе сам

У медицині відомо чимало прикладів лікування без ліків, коли безнадійні хворі несподівано одужували, прийнявши замість дієвого препарату «пустушку»: за ефективний засіб люди сприймали якусь нікчемну пігулку зі звичайної крейди. З ХІХ століття цей феномен відомий як «плацебо» (у перекладі з латини placebo – «лестити, щоби сподобатися»). У тогочасному медичному словнику термін трактується як «задовільний лікувальний ефект від насправді нейтрального засобу».

І якщо раніше, за відсутності ефективних ліків, плацебо застосовувалося вимушено, то в сучасній медицині це протокольний етап випробування нових препаратів. Перед надходженням до аптек усі лікарські засоби проходять контрольоване подвійне сліпе випробування, коли їхню дію порівнюють з плацебо. Для чистоти дослідження про справжній склад препарату ніхто з учасників не знає – ані пацієнти, ані лікарі. Ліки схвалюються до виробництва лише у тому випадку, якщо ефект від їх використання достовірно перевищує ефект плацебо: результат застосування фізіологічно інертної речовини. А позитивним лікувальний ефект плацебо буває у кожному четвертому – десятому випадку, залежно від діагнозу. І пояснюється така безпідставна ефективність підсвідомим очікуванням, тобто психологічним настроєм пацієнта. Якщо хворий налаштований одужати і щиро вірить в успіх лікування, хвороба відступає без видимих причин: головну роль тут грає не об’єктивна реальність, а мозок. Науково встановлено допомогу плацебо навіть у тому випадку, коли пацієнт про обман знає, але щиро сподівається на зцілення. Натомість ефект плацебо не працює на малюках та тваринах: їм навіяти потрібну думку неможливо.

Вивчення загадкового механізму плацебо доводить, що мозок може за командою активізувати резерви організму, починаючи реальні перетворення. Зокрема, установка на знеболювання запускає вироблення ендорфінів – природних внутрішніх анальгетиків. На думку вчених, замінити знеболювальні засоби на «пустушки» можна у кожному другому випадку (за деякими даними, саме стільки на нашому фармацевтичному ринку фальсифікованих знеболювальних ліків).

Особливо частий відгук організму на «пустушку» буває при головному болі, неврозах, стенокардії, гіпертонії та алкоголізмі. Цікаво, що прийом плацебо хворими пацієнтами супроводжується навіть передбаченими побічними ефектами: запамороченням, нудотою, блюванням, проносом або алергічними реакціями.

З більшою ймовірністю ефект плацебо досягається фізіотерапевтичними апаратними процедурами, ін’єкціями та яскравими пігулками з вираженим смаком. Успіх лікування забезпечується навіюваністю пацієнта та його довірою до лікаря. Дослідники не виключають, що колись люди зможуть повністю обійтися без ліків, навчившись активізувати резерви організму за власним бажанням.

Енергія віри: самонавіювання

Цим терміном називається впровадження установок у власний мозок у гіпнотичному стані свідомості. Образно представлені команди є обов’язковим компонентом самогіпнозу – свідомої (тобто контрольованої) здатності людини занурюватися у транс і здійснювати властиві цьому стану феномени.

Правила власного програмування

Самогіпноз не становить небезпеки для здоров’я і вважається найбільш дієвим методом психічного впливу та особистого регулювання. Ця техніка дозволяє керувати собою у подоланні криз, усуненні психосоматичних розладів та позбавленні хронічних захворювань. Вчені розглядають цей метод як «шлях до самоповаги та самостійності», оцінюючи його з погляду можливості діяти у власних інтересах, вирішуючи внутрішні проблеми без стороннього втручання.

За допомогою самогіпнозу можна зміцнити здоров’я та викоренити недоліки характеру. Це вірний спосіб перемогти стрес, підвищити інтелект, примножити сили, покращити пам’ять, впоратися з неврозами, позбутися страхів, вилікувати депресію, нормалізувати сон, скинути зайву вагу, усунути шкідливі звички, розвинути позитивне мислення, зміцнити інтуїцію та зрозуміти сенс життя. Вдаючись до самонавіювання, людина може програмувати себе на будь-яке досягнення, навчившись задавати організму параметри «відчуття перемоги». Психологічне значення самогіпнозу полягає у зміні сприйняття власної особистості та навколишнього світу, коли стара ситуація набуває нового значення.

Психологічна техніка самонавіювання має орієнтуватися на досягнення певного результату. Відправною точкою для самогіпнозу є бажання самостійної зміни. Зважуючись на цей метод трансформації, людина має чітко уявляти мету та формулювати завдання.

Самостійна постановка діагнозу не допускається: лікування при хронічному захворюванні та психосоматичному розладі призначається лікарем, який має схвалити практику самогіпнозу і контролювати зміни у стані пацієнта в динаміці.

Для швидкого розслаблення рекомендується метод т.зв. прогресуючої м’язової релаксації: послідовної напруги та розслаблення груп м’язів від верхніх ділянок (рук) до нижніх (ніг). Спочатку на короткий час напружте групу м’язів із наступним повним розслабленням та концентрацією уваги на релаксації у розслабленій зоні. Далі переходьте до наступної групи м’язів, закінчуючи повним розслабленням всього тіла.

Порядок входження в транс

Для початку самогіпнозу потрібно зайняти комфортне положення: влаштуватися у зручному кріслі або лягти, витягнувши руки та ноги.

Етапи самонавіювання:

• нервово-м’язова релаксація;
• досягнення трансу;
• терапія вербальними формулами;
• лікування зоровим уявленням (візуалізація власного образу з бажаними якостями або візуалізація з маніпуляцією кольором);
• вихід із гіпнотичного стану та фіксація навіюваних якостей у реальних діях.

На першій стадії самогіпнозу ви не зможете розплющити очі, продовжуючи перебувати в стані неспання.

1. На рахунок «раз» подумки вимовіть фразу: «Мої повіки наливаються і стають дедалі важчими». Зосередьтеся виключно на цьому відчутті, жодних інших думок у голові не має бути.
2. На рахунок «два» слід розширити установку: «Мої повіки вже дуже важкі, вони самі опускаються». Думайте тільки про те, що ваші очі непереборно заплющуються.
3. На рахунок «три»: «Мої повіки міцно закриті, їх неможливо розплющити». Ви дійсно не зможете розкрити очі, поки не зміните команду («Очі, відкрийтеся!»). Але навіювання відбудеться лише за повної концентрації на єдиній думці. Уявіть, що після третього вдиху повітря ви увійдете у транс. Зробіть три глибокі вдихи – і можна починати самостійне програмування.
4. З часом не доведеться подумки рахувати до трьох, тренування дозволять починативходження в транс відразу з третього кроку. А на четвертому можна вже давати цільові установки. Для проби обхопіть правою рукою пальці на лівій руці та подумайте: «Міцний замок». Якщо концентрацію на одній думці досягнуто, ви не зможете звільнити скуту руку, поки не подумаєте: «Тепер можна розтиснути».

При регулярному застосуванні самогіпнозу можна досягати більшої глибини трансу, ніж це можливо на сеансах психотерапевта. Щоб прокинутися, достатньо подумати: «Я порахую від десяти до одного і прокинусь!». У разі раптової критичної ситуації транс порушується: якщо обставини вимагають термінової реакції, людина під самогіпнозом миттєво прокидається.

Моделювання образів

При самогіпнозі можна викликати в уяві образні символи індивідуальних бажань. Наприклад, якщо страждаєте від сонячного опіку, уявіть на ураженій шкірі охолоджуючий компрес: створивши у мозку образ здорової шкіри, яку побачите після зняття пов’язки, ви фізично відчуєте замість печіння та сверблячки приємну прохолоду на тілі.

Якщо ви маєте образне мислення, можна асоціювати бажаний стан із приємним кольором. Сконцентруйтеся на уявленні цього кольору, утримуйте його силою думки перед очима і підсилюйте яскравість.

Наприклад, при мігрені образно-колірна комбінація може виглядати так: внутрішньочерепний простір уявіть у чорному кольорі, який ви скочуєте в грудочку, освітлюючи ділянки за її межами. Повільно фарбуйте світлі зони блакитним або зеленим кольором, звертаючи увагу на заміну переважаючого відтінку. З повною зміною кольору головний біль вщухне. І так можна вчинити з будь-якою хворобою чи емоційним станом: важливо замінювати негативні образи позитивними думками, не відволікаючись на інші уявлення.

Ефективними вважаються позитивні образи із спогадів: уявіть картинки гарної природи або милих моментів із минулого –сконцентруйтеся на тому, що дарує вам приємні відчуття. Подолання дискомфорту стане об’єктивним показником успіху процедур самонавіювання.

За допомогою афірмацій – переконливих словесних установок, що виражають бажання і видають бажане за дійсне – можна програмувати конструктивні стани. Якщо ви важко засинаєте, переконайте себе у зворотному: «Я люблю своє ліжко і засинаю відразу після зіткнення з подушкою. Приємна дрімота обіймає мене, немов м’яка хмарка. Мене огортає спокійний сон із приємними сновидіннями. Вранці я прокинуся відпочилим і бадьорим, а зараз треба спати».

Людині під силу навіть формувати цілющі сновидіння: попри те, що сон є продуктом несвідомої роботи мозку, «сюжет на замовлення» є реальністю для тих, хто вміє керувати власними сновидіннями. Програмуючи в стані самогіпнозу сни, ми можемо робити невидимими образи, котрі нас турбують, та припиняти небезпечний розвиток подій. Зрештою, самонавіювання дозволяє редагувати сценарій власного життя – і це вагома причина, щоби важливу навичку придбати.

Сугестія: приховані установки

У перекладі з латини термін suggestio означає «навіювання» або «натяк». Цей тип впливу на свідомість увійшов у науковий обіг 1866 року з подачі засновника гіпнотерапії, французького лікаря Амбруаза Огюста Льєбо.

Обробка свідомості

На відміну від «добровільної психокорекції», якою є самонавіювання, під сугестією ховається маніпулятивна методика переконання з непомітним використанням необхідних установок. Застосовуються такі технології обробки свідомості співрозмовників, слухачів чи гядачів як зі знаком плюс, так і мінус. Сугестія «на благо» може бути спрямована, зокрема, для лікування залежності та психічних розладів. А на шкоду технології прихованого впливу використовуються тоді, коли передбачають чиїсь корисливі цілі (навіювання вигідних маніпуляторові думок чи емоцій).

Ключовою особливістю сугестії можна вважати «обхід» логіки та критичного мислення. Саме з цієї причини вона перш за все торкається чуттєвої сфери людини, впливаючи на перебіг наших думок через емоції. Завдання – змусити людей погодитися з висновками, що їм нав’язуються, і прийняти підказані рішення за власні. Процес аналізу при цьому виключається: нав’язана думка (психологічна установка) приймається на віру, без осмислення та зіставлення з отриманими знаннями та відомими фактами.

Навіювання у значенні сугестії є найпоширенішим методом маніпулювання в міжособистісному спілкуванні та масових комунікаціях. Це базовий метод впливу на свідомість у рекламі та пропаганді. Такими прийомами досконало володіють досвідчені політики, релігійні діячі та інші «фахівці з мистецтва переконання».

В узагальненому понятті сугестії поєднуються всі відомі прийоми підсвідомого навіювання переконань, станів та бажань. Точність, логічність і правдоподібність інформації, що надходить при сугестивній обробці особистості, зазвичай людиною не оцінюються. Успішність «відключення розуму» при сугестивному впливі підвищують гіпнотичний транс та вплив психоактивних речовин.

Хто є схильним до впливу?

Результат залежить від вразливості осіб, на котрих сугестія спрямована; переконливості тих, хто навіює; наявності міжособистісної взаємодії між сторонами; довірливості (контакт полегшують повага або симпатія); способу комунікації тощо.

Фактори сприйнятливості навіювання:

• довірливість та залежність;
• несамостійність та невіра у власні сили;
• слабка воля;
• не розвинений інтелект та нестача критичного мислення;
• брак логіки;
• низька самооцінка та комплекс неповноцінності;
• наївність та інфантильність;
• боязкість, тривожність чи сором’язливість;
• вразливість і емоційність;
• вразливий психофізичний стан у поточному моменті.

Підвищує схильність до впливу дискомфорт через порушення спокою. Обробку прискорять як емоційне збудження, так і розслабленість. Навіюваність підвищують стрес, переживання та втома. Людину роблять беззбройною некомпетентність, інформаційний голод та брак часу.

За спостереженнями психологів, молодь піддає нову інформацію сумніву через властиве їй протестне мислення, а найбільш критично сприймають чужі думки представники середнього віку. Натомість старих людей і дітей шкільного віку «зарядити» нав’язаними установками неважко: навіюванню ці категорії підлягають найлегше. Це не є добре для життя, проте може принести користь у лікуванні, бо через некритичність підвищується ефективність гіпнотерапії та полегшується корекція стану за допомогою нейролінгвістичного програмування.

Фото: pixabay.com, pexels.com