Світлана Сергеєва 
Нове дослідження показує, що проведення понад 10 годин на день перед телевізором, за столом або за кермом підвищує ризик деменції. Дослідники виявили, що імовірність розвитку захворювання різко зростає серед дорослих, у яких більшу частину дня переважає сидячий спосіб життя.
Понад 10 годин сидіння – вище ризик деменції
Команда проаналізувала дані понад 50 тисяч дорослих британців від 60 років. Учасники експерименту носили пристрої на зап’ясті 24 години на добу протягом тижня. Ці пристрої відстежували рівень активності та могли розрізняти сидяче положення та сон людини.
Як сидяче положення класифікували перегляд телевізора, керування автомобілем, гру у відеоігри, користування комп’ютером, сидіння у транспорті під час поїздки на роботу або сидіння за робочим столом. За учасниками спостерігали близько шести років, і протягом цього часу у 414 з них було діагностовано деменцію.
Аналіз показав, що сидяче положення протягом 10 годин та більше на день пов’язане з підвищеним ризиком цього захворювання. Порівняно з тими, хто проводив майже 9 годин на день сидячи, ті, хто проводив 10 годин на день таким чином, мали на 8% вище шанси на розвиток деменції.
Водночас учасники експерименту, у яких сидячий спосіб життя сягав 12 годин на день, мали на 63% вище шанси отримати цей діагноз. Ті ж, хто щодня проводив 15 годин сидячи, мали втричі більші шанси на розвиток хвороби.
Перерви не мають значення при понад 10 годинах сидіння
Як зазначає виданню Daily Mail авторка дослідження Джин Александер, її команда була здивована, виявивши, що ризик деменції починає швидко зростати після 10 годин сидячого способу життя щодня, незалежно від того, як саме накопичувався час сидіння. Це свідчить, що загальний час, проведений у сидячому положенні, обумовив зв’язок між сидячою поведінкою та ризиком виникнення цієї вікової хвороби.
Важливо, що нижчі рівні сидячого життя, приблизно до 10 годин, не були пов’язані з підвищеним ризиком. Дослідження також показало, як сидяча поведінка накопичується протягом дня. Наприклад, тривалий період сидіння з подальшою активністю або сидіння, яке перемежовується вставанням, має подібний зв’язок до деменції.
Професор Девід Райхлен, який також працював над дослідженням, додав, що багато хто знає про поширену пораду припинити тривале сидіння, встаючи кожні 30 хвилин або близько того, щоб постояти або пройтись. Проте їхня команда виявила, що якщо взяти до уваги загальний час, проведений у сидячому положенні, тривалість окремих періодів сидячого життя не має особливого значення.
Деменція – глобальна проблема сучасності
Слід зазначити, що деменція – назва, що використовується для опису ряду прогресивних неврологічних розладів, які вражають мозок та впливають на пам’ять, мислення та поведінку. Кожна людина відчуває цю хворобу по-своєму, а з віком ризик її розвитку значно збільшується.
Деменція викликає глобальне занепокоєння, адже з кожним роком чисельність хворих на неї у світі суттєво зростає. Наразі не існує ліків проти цієї хвороби, а імовірні інноваційні засоби лише можуть уповільнити її прогресування. Тому зміна способу життя та звичок, що сприяють підвищенню ризику розвитку деменції, поки що залишаються головними рекомендаціями лікарів щодо попередження цього вікового захворювання.
Фото: pexels.com
