Ніла Іваненко 
Науковці з Університету Аалто (Фінляндія) дослідили ділянки людського тіла, які відповідають за різні типи любові. Загалом таких типів, на думку експертів, налічується 27. З-поміж них романтичне і сексуальне кохання, батьківська любов, любов до себе, друзів, тварин і навіть до незнайомців. Як усі ці іпостасі найпрекраснішого почуття уживаються в нашому тілі? І які з них ми відчуваємо найсильніше? Вчені постаралися відповісти на ці та інші питання.
До слова, минулими роками психологи та нейробіологи зосереджували свою увагу переважно на вивченні та розумінні емоційних, поведінкових і нервових механізмів романтичної та батьківської любові. Тепер дослідники пішли далі: вони зіставили людський досвід різноманітних типів цього багатоликого почуття. І навіть створили карти на основі відомостей, отриманих від учасників дослідження.
Про що дізналися вчені
Команда попросила добровольців розфарбувати людські силуети й показати, де оселяються різні іпостасі любові та з якою силою дають про себе знати. Їх також запитали, якою мірою кожен тип почуття приємний, інтенсивний та як пов’язаний з дотиками. Зрештою, учасники мали оцінити схожість різних типів любові, розповіло видання New Atlas.
Дослідники виявили, що любов передусім відчувається в голові, а не в серці, як заведено думати. А в інших частинах тіла вона проявляється зовсім по-різному. Деякі її типи розповсюджуються на груди, інші – на все тіло.
Як зазначив Пярттюлі Рінне, провідний автор дослідження, примітно, хоча й не дуже дивно, що типи любові, пов’язані з близькими стосунками, схожі між собою та спричиняють найсильніші переживання. Типи кохання, які особливо близькі один до одного, – це ті, що мають сексуальний чи романтичний вимір, пояснив науковець.
Команда виявила, що любовні почуття утворюють континуум (суцільну, безперервну сукупність. – Ред.). Причому романтичне, сексуальне кохання та батьківська любов відчуваються сильніше, ніж ті типи кохання, об’єкт яких перебуває на відстані (наприклад, любов до незнайомців). Найслабше відчувається любов до абстрактного поняття, приміром, до моралі чи мудрості. А ще дослідники побачили кореляцію між фізичними та психічними почуттями, що їх спричинила любов.
За словами Пярттюлі Рінне, його команді було також цікаво виявити сильний зв’язок між фізичною та розумовою інтенсивністю емоції та її приємністю. «Що сильніше кохання відчувається в тілі, то сильніше воно відгукується в розумі й видається приємнішим», – сказав експерт.
Це – не перший досвід картографування емоцій науковцями
Нове дослідження істотно поповнило запас знань про людський досвід емоцій. Проте раніше вчені вже робили певні кроки в цьому напрямку та створювали карти почуттів. У дослідженні 2013 року близько 700 добровольців з Фінляндії, Швеції та Тайваню малювали на силуетах ті області тіла, які стимулювалися або деактивувалися однією з 14 емоцій. Серед них були гнів, огида, страх, смуток, подив, гордість, заздрощі тощо.
Зіставивши дані, дослідники виявили тоді, що кохання та щастя спричиняють активність майже всього тіла. Тоді як депресія мала протилежний ефект: вона послаблювала відчуття в руках, ногах та голові. Небезпека та страх мали потужні відгуки у грудях. А гнів був однією з небагатьох емоцій, що активізував руки.
У поточному дослідженні науковці не намагалися визначити універсальні категорії чи «жорстку таксономію» кохання. Вони, швидше, хотіли вивчити, як контекст та об’єкт кохання впливають на суб’єктивні почуття. У звітній статті вчені зазначили, що результати їхньої праці надають важливі емпіричні дані про подібності різних типів любові. А ще вказують на важливі відмінності між цими типами. Команда також наголосила на тому, що любов у жодному разі не варто сприймати спрощено – як одну окрему емоцію.
Результати дослідження опублікував журнал Philosophical Psychology.
Фото: pixabay.com
