Інна Тихонова 
Попри успішне вирощування в українських садах, цей пізньостиглий плід залишається для нас екзотикою. Зовнішня схожість із грушою та яблуком збиває з пантелику всіх, хто куштує його вперше. Особливістю не соковитого та терпкого фрукта, що дозріває до настання холодного сезону, є необхідність кулінарної обробки.
«Благородне яблуко»
У давньогрецькому епосі цей плід фігурує як царський подарунок богині. За легендою, син троянського правителя Парис розсудив суперечку про красу між трьома богинями, віддавши Афродіті «золоте яблуко» зі словами: «Найпрекраснішій». Тож айва є відомою людству понад 4000 років. У різних народів цей фрукт називали якимось «яблуком»: «золотим», «шляхетним» чи «хибним». А ботанічна класифікація айви змінювалася із розвитком науки.
Що таке айва з біологічної точки зору? Спочатку плід, за аналогією з яблуком і горобиною, відносили до роду Груша. Потім виділили три види айви (звичайну, японську та китайську) в окремий рід – Грушу японську. А з 1822 року через значні відмінності між видами кожен з них став вважатися окремим родом. Зокрема, поширена світом айва звичайна є єдиною представницею роду Трояндові. Плодоносить ця культура з 4-5 років життя протягом півстоліття, а живе рослина в цілому до 60 років.
Декоративна айва японська
Це і садова рослина, і дикорос, що зустрічається не лише в країнах із теплим кліматом (як Україна), а й у північних широтах (може рости у природі на території Шотландії та Норвегії). Айва буває як чагарником, так і деревом: висота крони варіюється в межах 1,5-5 метрів. Красиво квітуча японська айва використовується в декоративному озелененні. У травні в парках, скверах і садах тішать око яскраво-червоні квіти айви, а напередодні зими (у листопаді) гілки прикрашають круглі або грушоподібні жовті плоди з ворсинками. Ароматне хибне яблуко містить усередині багато кісточок, котрі є не меншою лікарською цінністю, ніж м’якоть.
Цілющий потенціал
Айва ніби навмисно створена природою для запобігання зимовому авітамінозу. Це один із найбільш корисних сезонних фруктів з унікальним цілющим потенціалом. Мінерали та вітаміни у складі плоду перевершують кількість корисних нутрієнтів у груші та яблуку – фруктах, з якими айва має зовнішню подібність. Та й смак хибного яблука нагадує проміжний варіант між яблуком і грушою. З тією різницею, що айву через твердість і терпкість волокон важко вживати в сирому вигляді: її сухе тіло занадто в’яже язик.
Жорсткою та малоїстівною м’якоть залишається навіть після повного дозрівання. Усуває неприємні відчуття термічна обробка: солодкувато-терпкий або кислуватий смак фрукта наділяє страви виразними гастрономічними нюансами. При варінні, жарінні або запіканні плід не розвалюється, а зберігає свою міцну форму, складний смак, тонкий аромат і корисні властивості. Це дієтичний фрукт із низькою калорійністю: у 100 грамах – лише 40-60 ккал.
Вітаміну С в айві більше, ніж у лимоні, а кількість заліза перевершує його вміст у яблуку та груші. Крім того, у складі плодів містяться вітаміни PP, E, B, B1, B2, B6 та провітамін A. Айва є багатою на глюкозу, фруктозу, пектинові сполуки й ефірні масла. Фрукт містить чотири види органічних кислот (яблучну, винну, лимонну і тартронову), дубильні речовини, глікозит амигдалін, крохмаль, бор, титан, фосфор, кальцій, калій та мідь.
Чим корисна айва?
Оскільки в плоді міститься 30 мг/кг заліза, екстракт з нього призначається для лікування недокрів’я та рясних маткових кровотеч. Айва допомагає при кровоточивості ясен, гемороїдальних тріщинах, опіках та подразненнях шкіри. За старих часів знахарі лікували свіжим соком айви навіть безпліддя. Згідно зі старовинними рецептами, сік потрібно пити на ніч по 1 ст. ложці на зростаючому місяці (фаза – від молодика до двох третин).
Про лікувальні властивості айви знав ще Aвіценна, який радив використовувати ці плоди для лікування розладів травлення. Зокрема, соком, змішаним з оцтом та медом, середньовічний ескулап рекомендував зміцнювати слабкі печінку та шлунок. Учений також звертав увагу на здатність плоду покращувати колір обличчя.
У народній медицині чай із насіння айви здавна використовується для покращення самопочуття при кашлі та респіраторних захворюваннях. Відвар сухого насіння полегшить стан при клімаксі. Але ці насіння не можна подрібнювати, інакше з них виділиться гіркота (речовина амигдалін надає фрукту мигдального запаху).
Давно помічена і здатність водного настою айвового листя позбавляти нападів бронхіальної астми. Айва розкриє необхідні властивості, якщо залити 5 г її листя склянкою гарячої води, прокип’ятити чверть години на водяній бані, віджати і долити кип’яченою водою до початкового об’єму. У холоді таку мікстуру можна зберігати до трьох діб та приймати до зникнення симптомів по 2 ст. ложки тричі на день перед їжею.
Листя та насіння айви – це визнані продукти для покращення загального стану здоров’я. Чай із них стане безвідмовним сечогінним засобом при лікуванні нирок. Залийте 200 мл окропу 1 ст. ложку сухого листя та насіння, прокип’ятіть лічені хвилини на тихому вогні, остудіть, процідіть, додайте для смаку трохи меду і приймайте по 1 ст. ложці тричі на день.
Що лікує айва?
Насіння айви може допомогти як відхаркувальний засіб при запальних процесах у верхніх дихальних шляхах. Користь відвару насіння айви для полоскань перевірена у лікуванні ангіни та захворювань очей. Чай із фруктів айви є ефективним сечогінним засобом при набряках через проблеми серцево-судинної системи. Варені та протерті плоди айви показані при розладах ШКТ, для лікування гастриту, коліту, геморою, оздоровлення печінки, зниження рівня шкідливого холестерину та лікування підвищеного артеріального тиску.
Просто залийте 10 г сухих плодів айви 100 мл окропу і потримайте півгодини на тихому вогні. Приймайте плодовий відвар по 1 ст. ложці перед їжею. Відвар із сушених часточок айви приймають також для покращення апетиту. А калієм при недокрів’ї поділяться плоди айви, зварені до стану сиропу.
Завдяки антисептичній дії айва принесе користь при лікуванні шкірних захворювань. У косметології цей фрукт успішно використовується у виробництві ранозагоювальних та тонізуючих засобів догляду. Натерті шматочки свіжих плодів можна використовувати і для самостійного виготовлення тоніків, масок та лосьйонів. Наприклад, для догляду за сухою шкірою до натертого плоду айви треба додати в рівній кількості вершки та яєчний жовток, змішати і нанести суміш на обличчя на 15 хвилин, змивши водою або очистивши вологою серветкою. Для освіження обличчя впродовж дня шкіру достатньо протирати шматочком свіжої айви. Її соком можна виводити ластовиння і звужувати пори в масній шкірі.
Відвар листя айви зміцнює волосся і зафарбовує сивину. А відвар насіння при втиранні в шкіру голови за тиждень нормалізує роботу сальних залоз і позбавляє лупи.
Небезпечні властивості
Щоправда, айва має як лікувальні властивості, так і протипоказання. Наприклад, пушок, що покриває плід, шкодить голосовим зв’язкам: при подразненні слизової оболонки горла може початися напад кашлю. Відомо, що айву не використовують у харчуванні під час виступів та записів диктори, співаки й артисти розмовного жанру.
Від вживання цього фрукта потрібно відмовитися людям з камінням у жовчному міхурі: маючи жовчогінний ефект, айва може активізувати їх рух і спричинити застрявання в жовчовивідних протоках.
Через в’яжучий і закріплюючий ефект м’якоть і насіння айви можуть спровокувати запор, плеврит і подразнення слизової оболонки. Щоб уникнути спазмів і закупорки кишківника, від вживання айви варто відмовитися хворим на ентероколіт і виразку шлунку.
Небажано вживати айву і під час вагітності, тому що фрукт викликає здуття кишечника та посилює токсикоз.
Але навіть якщо у вас немає схильності до непереносимості айви, важливо уникати її переїдання, адже це може призвести до порушення травлення. Не дотримуючись міри, можна зіпсувати враження навіть від найкориснішого продукту.
Якість айви, котра опиниться на вашому столі, залежить від її грамотного вибору та правильного зберігання. Намагайтеся купувати крупні та щільні плоди з рівномірним жовтим забарвленням, без зелених плям на шкірці (бо то є ознака незрілості). Фрукт із вм’ятиною швидко зіпсується, тому оглядати товар треба вкрай ретельно. І не складайте куплену айву до однієї торбинки разом із іншими продуктами, адже вона є чутливою до ударів. У холодильнику плоди можуть зберігатися до двох місяців. Не можна лише розташовувати поряд із айвою грушу, бо через несприятливе сусідство айва швидше дозріє і зіпсується.
Рецепти з айвою
Цей фрукт високо цінується у кулінарії. З нього готують пікантні м’ясні та рибні страви, не кажучи вже про численні десерти: варення, цукати, мармелад, желе, сироп чи чай (у напої айву можна додавати замість лимона).
Салат із айви з волоським горіхом та сиром
Інгредієнти: айва – 1 шт., твердий сир – 80 г, сметана – 80 г, волоський горіх – 50 г, часник – 1 зубець, кріп – 3 гілочки, сіль і чорний мелений перець – за смаком.
Очищаємо айву від ворсинок на шкірці та видаляємо насіння. Тремо на крупній тертці айву та твердий сир. Подрібнюємо кріп.
Готуємо заправку: змішуємо сметану, подрібнений кріп, сіль та вичавлений часник (його можна замінити сухою приправою).
Викладаємо в салатник айву, сир, додаємо заправку, перемішуємо, перчимо і посипаємо подрібненими волоськими горіхами.
Запечена курка з айвою та картоплею
Інгредієнти: курятина (тушка або частини) – 600 г, айва – 2 шт., картопля – 2 шт., мед – 1 ст. ложка, рослинна олія – 1 ч. ложка, вершкове масло – 1 ст. ложка, часник – 1 зубець, приправа для курки – 1 ч. ложка, сіль та мелений чорний перець – за смаком.
Приправляємо курятину спеціями, медом, пропущеним через прес часником і відставляємо на півгодини маринуватися.
Миємо і нарізаємо на часточки айву, позбавляючись від насіннєвих коробочок. Швидко обсмажуємо фрукти на розпеченій пательні в розігрітому вершковому маслі (по хвилині з кожного боку).
Нарізаємо на кружечки помиту й обсушену бульбу (тонку картопляну шкірку можна не чистити). Картоплю солимо, перчимо, збризкуємо олією і вкладаємо разом із обсмаженою айвою в рукав для запікання. Туди ж відправляємо замариновану курку, зав’язуємо рукав, укладаємо у форму для запікання і ставимо на 40 хвилин до духовки 180°С.
Дістаємо, розрізаємо пакет і допікаємо курку 10 хвилин із відкритим верхом для утворення рум’яної скоринки.
Домашній пиріг «Осінній»
Інгредієнти: борошно, цукор, рафінована олія – по 150 г, айва – 1 шт., яйця – 3 шт., цукрова пудра – 1 ст. ложка, лимонний сік – 1 ст. ложка, сода – 1 ч. ложка.
Замішуємо тісто, по черзі додаючи просіяне борошно, погашену лимонним соком соду і рослинну олію до збитих із цукром яєць. Натертий на крупній тертці плід айви так само відправляємо у тісто для пирога і перемішуємо. Викладаємо тісто в змащену маслом та покриту пекарським папером форму для випікання. Ставимо пиріг на 40 хвилин у розігріту духовку і випікаємо при температурі 180°С. Вийнявши пиріг із форми, посипаємо його перед подачею цукровою пудрою.
Айвовий конфітюр
Інгредієнти: айва – 500 г, цукор – ¾ склянки, вода – 100 мл, лимонний сік – ½ ч. ложки.
Промиваючи айву водою, очищаємо плоди шорсткою стороною кухонної губки від ворсинок на шкірці. Розрізаємо плоди на чотири частини і видаляємо насіння. Знову промиваємо та ріжемо м’якоть на кубики.
У каструлю засипаємо цукор, додаємо лимонний сік і вливаємо воду. Ставимо сироп на вогонь і варимо хвилину після закипання. Викладаємо в сироп порізану кубиками айву і тримаємо 15 хвилин на повільному вогні до набуття м’якості.
Знявши з вогню, подрібнюємо айву блендером і ставимо знову на вогонь на 10 хвилин. Слідкуйте, щоб конфітюр не пригорів до каструлі.
Знявши готовий десерт із вогню, розкладіть його гарячим у стерильні банки і відразу ж закатайте кришками. Дайте банкам остигнути в кімнатних умовах і сховайте у комору на зберігання. Консервований кисло-солодкий конфітюр добре поєднується у стравах із запеченою свининою.
Цукати із плодів айви
Інгредієнти: айва свіжа – 1 кг, цукор – 500 г, вода – 2 склянки, кукурудзяний крохмаль та цукрова пудра – по 50 г.
Варитимемо цукати в каструлі з товстим дном. Заливаємо в цей посуд воду, засипаємо цукор і готуємо сироп на тихому вогні, помішуючи після кипіння.
Миємо айву, розрізаємо на частини і видаляємо насіння. М’якуш ріжемо часточками шириною близько 1 см і відправляємо їх в киплячий сироп. Після кипіння вимикаємо вогонь, накриваємо кришкою каструлю і настоюємо близько 8 годин.
Знову ставимо каструлю на вогонь і варимо 15 хвилин після закипання. Знімаємо айву з вогню та виймаємо плоди шумівкою або зливаємо на друшляк, відокремлюючи сироп, який знову уварюємо до утворення піни. За 15 хвилин повертаємо в каструлю цукати, залишаємо нудитися без вогню близько години, а потім знову відокремлюємо сироп, як раніше.
Виклавши цукати на тацю, ставимо їх на три дні сушитися за кімнатної температури. Переклавши готові цукати у банку із сумішшю цукрової пудри з крохмалем, закриваємо їх кришкою і ґрунтовно струшуємо для рівномірного покриття присипкою (це треба для того, щоб скибочки айви не склеїлися). Потім можна перекласти цукати в іншу тару, більш підходящу для зберігання.
Мармелад із айви
Айва португальською – marmelo. Ці корисні солодощі добре тримають форму, завдяки багатому вмісту пектину.
Інгредієнти: айва – 3 шт., лимон – ½ шт., цукор – 400 г, вода – 400 мл.
Підготовлену та нарізану дрібними частинами айву висипаємо в каструлю з товстим дном, заливаємо водою та варимо до м’якості (20 хвилин). Викладаємо фрукти на друшляк, даємо стекти воді, остуджуємо і подрібнюємо в глибокій мисці блендером до стану пюре. Всипаємо в нього цукор і вичавлюємо лимонний сік.
Переклавши суміш у каструлю, уварюємо її до загусання. Через 10 хвилин за зміною кольору стане зрозуміло, що пюре готове (крапля перестане розтікатися на тарілці).
Виливаємо масу до форми, застеленої папером для випічки, і розрівнюємо. Висота шару має бути близько 2 см. Охолоджуємо і прибираємо на 10 годин для застигання в холодильник. Застиглий мармелад дістаємо з форми, розрізаємо на фігури та обвалюємо в цукрі.
Тож закінчуємо приготування і мерщій знімати пробу!
Фото: pixabay.com, unsplash.com
