Інна Тихонова 
Цей стародавній гібрид – надійний вартовий для ослабленого після зими здоров’я: у весняному раціоні помаранчевий фрукт підніме тонус організму без додаткових ліків. У чому цінність «китайського яблука» і як отримати від його вживання максимальну користь?
Родом із Піднебесної
Апельсин визнано найпопулярнішою цитрусовою культурою тропічних та субтропічних регіонів світу. При тому, що на батьківщині в Південно-Східній Азії та Китаї це плодове дерево вирощувалося ще за 2500 років до нашої ери (найбільш рання згадка про рослину датована 314 роком до н.е.), ботаніки припускають його гібридне походження. Є версія, що це комбінація мандарину з помело – причому результатом схрещування Citrus reticulata і Citrus maxima апельсин став відразу, а не в процесі вирощування.
У культивуванні розташування апельсинових плантацій визначається наявністю відповідних кліматичних умов. У наш час апельсинові дерева ростуть не тільки на історичній батьківщині, а й уздовж всього узбережжя Середземного моря, а також у Південній Африці та Центральній Америці. Провідну роль у промисловому вирощуванні апельсинів відіграють Китай, Індія, Пакистан, Іран, Туреччина, Єгипет, Іспанія, Італія, Греція, ПАР та Мексика.
Цікава етимологія
Слово «апельсин» запозичене з нідерландської мови, де цьому фрукту є два визначення: appelsien і sinaasappel. Останнє, як і німецьке аpfelsine, є калькою з французького pomme de Chine («яблуко з Китаю»), хоча тепер французи користуються більш поширеною назвою власного походження orange. Відомо, що в Європу рослина з місцевим визначенням «китайське яблуко» була привезена близько 1100 року португальськими мореплавцями, а в Новий Світ «переселена» (інтродукована) після підкорення європейцями Америки: на північному сході Флориди апельсинові сади плодоносили вже 1579 року.
Через те, що південний «переселенець» потребував яскравого розсіяного світла і температури повітря в діапазоні 17-28 °C, саме він мотивував європейців на створення спеціальних скляних споруд, названих оранжереями (від французького orange – «апельсин»), які й дозволили поширитися апельсину з півдня на північ. Перші оранжереї з’явилися у Франції наприкінці XVI століття завдяки появі моди на апельсини у вищому світі. Завданням оранжерей було збереження та вирощування теплолюбних апельсинів для прикраси будинків знаті.
Гарний та їстівний
З декоративною метою апельсин легко виростити з кісточки й у вас удома: деревцю потрібна суміш квіткової землі та торфу у пропорції 1:1. Ароматна рослина з ефірними оліями наповнює приміщення фітонцидами, відрізняється інтенсивним зростанням, славиться густою кроною, невибагливістю у вирощуванні та стійкістю до хвороб. І хоча навіть у кімнатних умовах на восьмий-десятий рік життя апельсин почне плодоносити, всі риси «батьків» його плоди не успадкують: для збереження генетики потрібно зробити черенкування або придбати для посадки готові саджанці.
Якщо у домашньому вирощуванні апельсинові рослини виглядають метровими кущами, то у природі це можуть бути 12-метрові дерева. У врожайний сезон вони дають до 38 тисяч плодів. Живуть апельсинові дерева не менше за людину: їхній середній вік – 75 років, а деякі рослини перевищують цю цифру вдвічі, доживаючи до 150 років. Дикому виду апельсина, що росте вздовж доріг і на міських вулицях у країнах Середземномор’я, є властивим гіркий смак, через який там не збирають плоди, що опали на тротуар, і не використовують їх в їжу (цікавість до екзотики необізнаних туристів місцевих мешканців зазвичай розважає). Натомість, їстівні сорти – вагома стаття поповнення бюджету країн-експортерів.
Пупок на маківці
Ягодоподібний плід цитрусу називається «гесперидій». Сорти т.зв. пупкових апельсинів мають чудернацьку аномалію гесперидію: з одної зав’язі там формуються одночасно два плоди – основний та рудиментарний. Другий плід, маленький, знаходиться на верхівці такого апельсина, і його можна побачити через отвір («пупок») у шкірці великого плоду. Через солодкий смак сортовий гурт navel (у перекладі з англійської – «пупок») вважається найпопулярнішим у світі. Що більшим є «пупок» на «маківці», тим солодшою буде м’якоть. Сорти групи navel не мають шипів, що полегшує збирання врожаю.
Сортова різноманітність апельсинів демонструє щедрість і вигадливість природи, яка одних представників роду наділила незвичною зовнішністю, а інших – особливим смаком. Наприклад, апельсин Cara Cara navel orange вирізняється м’якоттю рубінового кольору. Сорт Кривавий апельсин містить червоні пігменти, що з’явилися в процесі природної мутації. Вперше такий апельсин було виявлено на Сицилії, тому місцевий фрукт із бурою, червоною або помаранчевою шкіркою має окрему назву – «сицилійський апельсин». Це група сортів (Sanguinello, Tarocco та ін.), найпопулярніший із яких – Moro – є відомим смаком малини та лісових ягід. За смаковими якостями найбільше цінуються сицилійські, генуезькі, мальтійські та малайзійські апельсини: вони повноважні, соковиті та тонкошкірі.
Користь апельсина
Затребуваним цей плід є не лише через приємний смак, а й завдяки цілющим властивостям. Апельсин здатний пригнічувати активність шкідливих бактерій (пробіотик), знижувати артеріальний тиск, оздоровлювати серцево-судинну систему, покращувати стан при цукровому діабеті, лікувати астму, хвороби печінки та нейродегенеративні захворювання. Апельсин має проносний, сечогінний і жовчогінний ефект. Цей плід зміцнює кровоносні судини і чинить антисклеротичну дію. Серед усіх рослин сімейства рутових апельсин лідирує за антиоксидантними властивостями: у нього вони виражені максимально яскраво. Антоціани, що містяться в цих плодах, виявляють свою антиоксидантну, гіпоглікемічну та гіполіпідемічну дію у зниженні ризику виникнення багатьох вікових захворювань – зокрема, серцево-судинних та очних (глаукоми і катаракти).
Показано вживання апельсина при фізичних навантаженнях: м’якоть та шкірка запобігають розвитку клітинної гіпоксії. Користь апельсину виявляється у стимулюванні активності макрофагів: широко відомою є антибактеріальна властивість апельсинового соку. Цей сік так само блокує в судинній системі запальну реакцію через вживання жирної їжі: його залучають до дієти при авітамінозі й анемії. Завдяки вітамінам і каротиноїдам, апельсиновий сік зменшує шкідливий вплив вживання алкоголю на клітини шкіри. Апельсиновий сік та шкірка сприяють утворенню меланіну в шкірі. З давніх-давен апельсином лікували «гарячий кашель» і скупчення «флегми» у легенях. Для підвищення тонусу, поліпшення настрою та подолання нудоти народні цілителі радили пити відвар та настій апельсинових кірок (5 г перетертої сухої шкірки на 200 г окропу). «Апельсинову воду» знахарі «прописували» також як кровоспинний і потогінний засіб при рясних жіночих кровотечах і лихоманці. Вживання одного апельсина на день попередить і зупинить авітаміноз, цингу та хвороби ясен, допоможе впоратися з набряклістю та активізує метаболізм.
Вітаміни, калорії, шкода
Апельсин містить вітаміни групи В, С, Н, РР (фолієву кислоту), а також є багатим на необхідні для нормального функціонування організму мінерали: магній, калій, залізо, цинк, молібден, кальцій, натрій і фосфор. Однак апельсиновий сік краще пити натуральний, свіжий. Щоб полегшити витікання соку з м’якоті, половинки плода потрібно поставити на півхвилини в мікрохвильову піч (потужність 500 Вт) – це зруйнує розділові мембрани.
Втім, апельсин, крім користі, може комусь завдати шкоди. Потенційну небезпеку цей цитрус має для алергіків: на ефірні олії можлива алергічна реакція. Надмірне вживання апельсинів може викликати здуття живота, печію та біль у шлунку, тому лікарі не рекомендують їсти більше трьох плодів на добу. При цьому від одного плоду не буде шкоди для ваги: залежно від сорту та розмірів, у фрукті – не більше 75 ккал. Середня калорійність 100 г апельсина – 47 калорій. Найбільш шкідливим є магазинний апельсиновий нектар: у ньому 11-12 мг цукру на 100 г продукту, тоді як у свіжовичавленому – 8,9 мг цукру.
Використання в кулінарії
З цедри можна отримати запашне апельсинове масло. Апельсини є смачними у варенні чи джемі, з них роблять цукати, пастилу та мармелад. Зі скоринок плоду роблять навіть гірчицю, котру італійці подають як приправу до м’яса. Шкірку там привозять на фабрику в консерванті (солоній воді) і після промивання її виварюють у не надто солодкому цукровому сиропі. Доповнюють смак апельсина інжиром, грушою або персиком. З цими ж плодами апельсин найкраще поєднується у стравах.
Цей плід розщеплює жири, тому в кулінарії використовується в комбінації не лише з іншими фруктами та овочами, а також з м’ясом, птицею та рибою. Зокрема, для пікантності смаку і максимальної користі апельсинів при приготуванні качки з апельсиновим соусом у свіжий сік додають, крім солі, щіпку цукру та гострий перець чилі. На етапі кипіння до цього складу вливають розведений водою крохмаль. У соусах і салатах використовують водночас і м’якоть, і цедру апельсина. А свіжими плоди зберігаються до двох місяців, якщо зменшити температуру до 2°С і підняти вологість до 90%. При відправці в холодильник апельсини краще не пакувати в поліетиленовий пакет, а загорнути кожен фрукт у серветку. При кімнатній температурі апельсини можуть зберігатись протягом тижня.
Фото: pexels.com
