Ніла Іваненко 
В умовах мікрогравітації все працює по-іншому. Полум’я стає круглим, людські кістки втрачають густину, а мозолі на ногах зникають. Різні рідини теж поводяться дивно.
Тож не випадково команда судмедекспертів-дослідників зацікавилася тим, як змінене гравітаційне середовище вплине на бризки та плями крові. Як в такому середовищі кров взаємодіятиме з поверхнею та які творитиме узори. І взагалі – як мікрогравітація вплине на майбутнє криміналістики.
Перші досліди космічних криміналістів
Із цих запитань розпочалося перше дослідження поведінки крові у вільному польоті. Воно поклало початок новій галузі знань, якій вчені дали назву «астрокриміналістика».
Очолювана професором судово-медичної експертизи Гремом Вільямсом з Університету Халла (Велика Британія), команда вирушила в політ на параболічному дослідницькому літаку. Модифікований літак Boeing 727 корпорації Zero Gravity створює короткі періоди мікрогравітації завдяки траєкторії польоту вгору-вниз.
Під час 20-секундного вільного падіння науковці проєктували краплі замінника крові на аркуш паперу. А потім аналізували отримані плями за допомогою звичайних земних протоколів. За словами учасників експерименту, хоча ця концепція здається простою, в команди насправді виникла проблема зі створенням безпечної та контрольованої зони для дослідів у літаку, що фактично падав на Землю впродовж цих 20 секунд. Тому дослідницьке середовище довелося міцно прикріпити до кабіни. Цікаво, що експерименти проводилися всередині перепрофільованої педіатричної інкубаційної камери.
Для випробувань науковці використали аналог крові, що складався із 40 відсотків гліцерину та 60 відсотків харчового барвника, пише IFLScience. Ця суміш має таку саму щільність і в’язкість, що й людська кров. А під час вивільнення залишає плями, подібні до плям справжньої крові.
Зрештою дослідники з’ясували, яким чином мікрогравітація змінює поведінку крові. На Землі кров зазвичай падає по параболі під впливом сили тяжіння, доки не сягне поверхні. Проте в зімітованих космічних умовах кров продовжувала рухатися по прямій, доки не дісталася поверхні. Ця прямолінійна траєкторія польоту є яскравим прикладом інерції в дії.
Другим ключовим спостереженням стало менше за площею розтікання крові поверхнею, розповіло видання Science Alert.
«За відсутності гравітаційного впливу посилюється поверхневий натяг та зчеплення крапель крові. Це означає, що кров у космосі має більш високу тенденцію прилипати до поверхонь… Краплі крові демонструють повільнішу швидкість поширення і, отже, мають форму та розміри, відмінні від земних», – зауважив професор Грем Вільямс.
На початку експерименту науковці також припускали, що усунувши гравітацію, вони отримають менше невизначеності в розрахунках. Однак поверхневий натяг домінував такою мірою, що вчені стикнулися зі ще більшим розкидом в оцінках.
Для чого це потрібно
Як зазначив співавтор дослідження Зак Ковальські, доктор філософії зі Стаффордширського університету та досвідчений криміналіст, «вивчення структури плям крові може надати цінну реконструктивну інформацію про злочин або нещасний випадок». Ці перші кроки нової науки астрокриміналістики дуже важливі для судово-медичних розслідувань у космосі. Хоча було б краще, аби результати цієї роботи ніколи не були перевірені на практиці. На щастя, досі в космосі не було жодного кримінального злочину.
Щоправда, за словами пана Ковальські, судова медицина – це більше, ніж спроба розкрити злочини. Вона надзвичайно важлива для реконструкції чи аналізі технічних несправностей, наприклад, на борту Міжнародної космічної станції чи шатлу.
Результати дослідження опублікував журнал Forensic Science International: Reports.
Фото: pixabay.com
