За нещодавно оприлюдненою статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, психічні та неврологічні негаразди через війну мають 46% населення України: 41% – психічні розлади, 5% – неврологічні захворювання. Погіршення здоров’я порівняно з довоєнним станом, згідно з останньою оцінкою на жовтень 2024 року, відзначається у 68% українців. Ці цифри є відповіддю на питання – як негативні емоції впливають на здоров’я людини? Ненависть, агресію та відчай не можна ігнорувати чи пригнічувати, щоб не збільшити важкість негативних наслідків, стверджують психотерапевти. Фахівці радять не контролювати стрес, а викорінювати його передумови. Як треба діяти, коли від нас перебіг травматичних подій не залежить?
Що таке негативні емоції
Психологи не використовують поняття «погані емоції», бо це те саме, що «погані» букви в алфавіті. Йдеться про важливі повідомлення від організму про переживання, в яких виявляється ставлення людини до самої себе та навколишнього світу, а різниця між цими повідомленнями – у якості оцінок. Позитивна емоція є позитивною оцінкою об’єкта чи явища, негативна – протилежною. Негативні емоції – це наслідок відхилення обставин від параметрів життєдіяльності конкретної особистості. Негативна емоція повідомляє про порушення стабільності, позбавлення відчуття безпеки. Якщо нам хтось шкодить, розум сигналізує, що має бути реакція для відновлення норми. Негативні емоції людини виникають при невдачах та нестачі інформації.
Які є негативні емоції? Страх, переляк, жах, огида, тривога, сум, нудьга, заздрість, смуток, туга, жалість, образа, скорбота, горе, розпач, зневіра, невдоволення, обурення, недовірливість, засмучення, розчарування, презирство, злість, ворожість, гнів, ненависть – перелік негативних емоцій є насправді невичерпним, адже наша система сприйняття є надзвичайно різноманітною і складною. Якщо спробувати уявити свої реакції у таких станах, можна помітити автоматичне погіршення настрою від пригаданих обставин, що ці емоції викликали. Доведено, що негативні емоції – шкідливі: вони погано впливають не лише на власний настрій і стосунки з оточенням, а й на здоров’я людини.
Розбите серце
Лікарі давно працюють з діагнозами психосоматичних хвороб – тобто недугами, викликаними психогенним фактором. Найбільшою загрозою відносно психосоматики фахівці вважають пригнічені негативні емоції, котрі потім проявляються в нашому тілі. Мігрень, біль у спині, тремор кінцівок, нервовий тик, м’язовий спазм, заїкання можуть бути наслідками прихованих почуттів. Знаючи, що належить до негативних емоцій, не варто «консервувати» такі почуття, бо вони можуть тримати «на прицілі» внутрішні органи, запускаючи ланцюгову реакцію. І насамперед тривалий стрес, смуток та гнів шкодять серцю. У цих станах організм виробляє багато гормонів стресу, що викликають підвищення артеріального тиску та прискорення пульсу.
У разі гострих реакцій критичною для порушення серцевого ритму є перша доба після виникнення шкідливих негативних емоцій. Некомпенсований викид адреналіну та кортизолу може викликати раптову серцеву недостатність. За поясненням кардіологів, сутність стресової кардіоміопатії полягає в зміні форми та збільшенні основної камери для перекачування крові по всьому тілу – лівої половини серця. Така серцева недостатність недарма отримала назву «синдром розбитого серця», адже частими причинами цієї недуги стають періоди сильного горя і депресії. Саме ці стресові емоції зазвичай сприяють серцевим нападам і зупинці серця, тому вони є найбільш небезпечними.
Яка найбільш руйнівна емоція
Та є ще одне неприємне почуття, що суттєво шкодить нашому здоров’ю. Чи ви знаєте, яка емоція найсильніша? Вона заважає тим, що позбавляє нас адекватності, блокуючи спроможність тверезо мислити і приймати виважені рішення. Ця найбільш руйнівна емоція – гнів. А виникає вона у відповідь на відчуття загрози. На порушення особистих кордонів ми зазвичай реагуємо емоцією агресії, бо намагаємося захиститися. Проте не завжди людина має можливість скерувати агресію на джерело проблеми. Зокрема, в українських реаліях це стосується політики і війни. Нашу агресію підвищує неприємне почуттям безпорадності та безсилля. Коли людина втрачає контроль над власним життям, гнів переростає у ненависть або відчай.
Емоційні тортури виснажують психіку і призводять до депресії. Допомогти собі у цьому стані можна лише розумінням того, про що нам повідомляє руйнівна емоція – від такого усвідомлення залежить спосіб її безпечного проживання. Щоб не погіршити стан, варто пам’ятати про межі можливостей. Ми не здатні змінити обставини, які викликали гнів, але можемо перевести фокус уваги на те, що нас заспокоїть. Полегшення дає усвідомлення реальності – хто я, які маю сильні якості і на що можу вплинути. Зосередитися на тому, що відверне від шкідливих негативних емоцій, допоможе складання плану дій: психологи радять буквально взяти ручку та папірець і записати свої подальші кроки по пунктах.
«Все минає, і це мине»
Випробувати емоційну врівноваженість на міцність можуть такі фактори:
- жахлива подія чи неприпустима жорстокість (людина, що стала їх свідком або жертвою, переживає шок із подальшим шквалом емоцій);
- сильне виснаження та слабка емоційна саморегуляція;
- тривале стримування від «забороненого» відчуття та прояву негативних емоцій.
Навіть коли ви не проявляєте емоцій, залишаючись у межах пристойності, це треба зробити потім, коли з’явиться можливість, адже ігнорувати та пригнічувати негативні відчуття – шкідливо. Емоції треба помітити й усвідомити. Можна сказати собі: «Зараз я не можу ці емоції проявити, але я їх проявлю згодом».
Працювати з негативними відчуттями психологи радять у такій послідовності. Спочатку – перечекати, як стихію: буря колись вщухне. Зупинити ураган емоцій у його епіцентрі неможливо, адже сила шквалу закручує у вир все, що до нього потрапляє. В такому стані можна дати безпечний вихід емоціям: пожмакати подушку або поплакати. Але – жодних рішучих дій: поки не заспокоєтеся, не можна приймати рішення, комусь писати, телефонувати тощо. Якщо кудись згаряча їхати чи хапатися за справи, може вийти ще гірше. Усвідомлюючи причину негативної емоції, треба направити її руйнівну енергію не на зло, а на користь: перемістіть увагу в конструктивне русло – на витирання пилу, прибирання та іншу фізичну роботу або спорт.
Фонові відчуття
Працювати треба і з дослідженням причин емоційного дискомфорту. За вмотивовану поведінку відповідає лімбічна система мозку, пояснюють фахівці. Саме там народжуються емоції, що впливають на формування наших думок і дій. За наявності фонового відчуття дисгармонії (неприємного хвилювання, тривожності тощо) треба розібратися в причині і знайти спосіб усунути або зменшити внутрішню напругу та ментальний дискомфорт. Якщо з «незатишною» емоційною атмосферою нічого не робити, то фонові відчуття призведуть до негативних думок, а вони, у свою чергу, посилять неприємні емоції, що вплинуть на поведінку та необдумані вчинки.
Щоб краще себе розуміти і скоріше усвідомлювати причину того чи іншого психологічного стану, що спровокував певні дії та рішення, варто регулярно аналізувати власні емоції. Психологи привчають пацієнтів працювати з власними відчуттями, задаючи собі питання: «Що я зараз відчуваю?», «Чому я це відчуваю?», «Як можна проявити цю емоцію?», «До чого цей емоційний стан мене спонукає?», «Чи потребую я допомоги?». Інколи підтримка психолога або чуйної людини може стати вирішальним фактором у подоланні шкідливих негативних емоцій. Розділені неприємні відчуття зменшують тягар на одну людину, тож впоратися з меншою ношею стає легше.
Фото: pexels.com