Ніла Іваненко 
Команда науковців із Бристольського університету (Велика Британія) вважає, що причина домінування динозаврів протягом тривалого періоду криється в їхньому способі пересування.
Величезні ящери захопили планету і правили нею впродовж 160 мільйонів років. Пристосувавшись ходити як на двох, так і на чотирьох ногах, вони диверсифікували та витіснили інші організми. Вони виконували роль домінівних наземних хребетних від кінця тріасу (251,9–201,3 млн років тому) аж до часу зникнення динозаврів близько 66 млн років тому у крейдяний період.
У новому дослідженні, результати якого опублікував журнал Royal Society Open Science, команда описала, як само динозаврам вдалося заволодіти світом. По суті, вони заповнили всі екологічні ніші, що виникли після серії екологічних колапсів. Оскільки динозаври ходили на задніх лапах, а пізніше й на чотирьох, вони мали явну перевагу під час радикальних змін у навколишньому середовищі.
Динозаври були частиною групи, відомої як Avemetatarsalia, що розвивалася разом із групою споріднених рептилій Pseudosuria, до якої входять предки сучасних крокодилів. Ці дві групи виникли у тріасовий період після пермського масового вимирання 252 мільйони років тому, розповіло видання Live Science.
Про що дізналися науковці
Дослідники вивчили скам’янілі кістки ніг 208 видів Avemetatarsalia, Pseudosuria та їхніх найближчих родичів, щоб визначити зміни, які відбувалися з цими тваринами.
Коли Pseudosuria тільки з’явилися, вони були доволі різноманітною групою. Деякі з них ходили на задніх ногах, але більшість особин зберігала звичку повзати. Тоді як від початку динозаври були двоногими й могли бігати. Здатність швидко пересуватися підвищувала їхню спроможність захищатися від хижаків і полювати, що було вагомою перевагою в посушливому кліматі тріасу.
У розв’язанні проблем життєзабезпечення пріоритетне значення для динозаврів мала адаптованість до ходьби та бігу, зазначила провідна авторка дослідження, палеобіологиня Емі Шіплі. «Цілком імовірно, що ранні динозаври вміли економити воду, як більшість сучасних рептилій та птахів. Проте наші дані показали, що ключову роль відіграла їхня велика пристосовуваність як до ходьби, так і до бігу», – сказала дослідниця.
Наприкінці тріасу ще одне масове вимирання знищило більшість представників Pseudosuria, за винятком крокодиломорфів, що продовжували пересуватися на чотирьох ногах. Деякі динозаври залишилися вірними двоногій ходьбі, тоді як частина ящерів стала знову пересуватися на чотирьох кінцівках. Це дало динозаврам можливість диверсифікуватися та заповнити широкий спектр екологічних ніш.
«Їхнє видове розмаїття та зосередженість на швидкому бігу означали, що динозаври могли диверсифікуватися, щойно в них виникала така можливість. Після масового вимирання наприкінці тріасу ми отримали по-справжньому величезних, більш як 10-метрових динозаврів; деякі з них мали панцир, чимало з них пересувалися на чотирьох ногах, але було багато й двоногих, як їхні предки», – зауважив співавтор дослідження Суреш Сінгх. «Різноманітність їхньої постави та ходи означала, що вони були надзвичайно адаптовані, і це забезпечило їм значний успіх на Землі на довгі часи», – додав він.
Звісно, динозаври розвинули й інші особливості, які допомогли їм процвітати, зокрема, здатність регулювати температуру за допомогою пір’я та ефективні механізми дихання. Однак, за словами дослідників, саме широке розмаїття стратегій пересування стало ключовою перевагою для домінування протягом довгих років.
Фото: pexels.com
