Інна Тихонова 
27 червня у світі вдруге за рік відзначається Міжнародний день ананаса. Попередній International Pineapple Day святкувався 12 березня. Ініціатори у щорічних торжеств – різні, а мета у них – однакова: популяризувати плід, що не має аналогів у природі.
Фруктовий креатив
До літнього вшанування улюбленого фрукта причетний засновник платформи Firebase Ендрю Лі. 27 червня 2011 року американський айтішник прийшов до офісу з купленим по дорозі ананасом і повідомив про це в сервісі для планування подій – Google Календарі – як про регулярний захід власної фірми «Принеси ананас на роботу». З того часу у співробітників компанії з’явилася звичка щороку брати з собою 27 червня ананас, а саму дату вони позначили як День ананасу. Після придбання Firebase у 2014 році корпорацією Google про внутрішню акцію компанії дізналася світова спільнота, для якої Ендрю Лі став родоначальником міжнародного свята. Він і сам оцінив власну вигадку як найбільше своє професійне досягнення, відзначаючи Міжнародний день ананасу навіть після завершення роботи у Firebase.
Авторами іншого всесвітнього свята шанованого багатьма фрукту вважаються селекціонери – автори солодкого сорту ананаса Del Monte Cold. Ця чудова розробка і стала 12 березня 1970 року відправною точкою для запровадження International Pineapple Day. Показово, що перше святкування відбулося на Гаваях: це історична батьківщина тропічного фрукта та сучасний лідер його виробництва. Регіон природного ареалу ананасових рослин – береги південноамериканської річки Парана (Бразилія, Парагвай, Аргентина): на цій території ананас росте вже кілька тисячоліть. У культурному вирощуванні теж першими відзначилися саме місцеві племена: одомашнили ананас 4 тисячі років тому індіанці тупі-гуарані, досвід яких невдовзі поширився по всіх куточках Південної Америки.
Гавайський трофей
Мешканці Антильських островів готували з ферментованого соку смачних плодів напої, а волокна використовували на тятиву для луків, мотузки й одяг. У тупі-гуарані фрукт називався ananas, що означало «дивовижний плід». Перший опис ананаса зробив іспанський мореплавець італійського походження Христофор Колумб, який відкрив у 1492 році Новий Світ. Отримавши чудовий дар від аборигенів Гваделупи, Гаїті й Ямайки, керівник чотирьох експедицій звернув увагу на подібність незнайомого плоду до шишки. Ця асоціація і зумовила англійську назву ананаса рineapple – «соснове яблуко». Ось як описав фруктову новинку королю Іспанії письменник-натураліст Гонсало Фернандес де Ов’єдо: «Це найгарніший плід із усіх, що я зустрічав у подорожах світом, і найсмачніший із відомих мені фруктів». Європейці познайомилися з дивом природи у 1493 році, коли мореплавці з першої експедиції Христофора Колумба привезли додому острівну дивину.
Португальці інтродукували культуру ананаса на острів Святої Єлени, в Африку, на Мадагаскар та до Індії (у 1550-х роках). До кінця XVI століття вирощування ананасу поширилося на більшість тропічних країн (дійшло навіть до тихоокеанських островів). Європейці склали думку про ананас після 1650 року. На нових землях у американського «трофея» не бракувало цінителів, але регулярні поставки були справою витратною. Через довгу дорогу половина заморських фруктів псувалася, і продажна ціна ананаса виявилася спочатку мало кому доступною. У 1658 році ананас було вперше вирощено в Європі, а через 60 років, після будівництва великої оранжереї в Челсі, незвичайні фрукти з британською «пропискою» увійшли до тамтешньої аристократичної моди: з ананасом позував художникам сам англійський король Карл II.
Улюбленець аристократів
У XVIII столітті шотландський граф Данмор збудував у своїх володіннях оранжерею з 14-метровим куполом у вигляді ананаса. Водночас «доморощені» ананаси з’явилися на столах французьких монархів: делікатесні плоди визрівали в оранжереї Версаля. Утримання палацової теплиці обходилося в захмарні суми, а кожного плоду доводилося чекати два-три роки. Все це сприяло тому, що ананас став вважатися символом розкоші. У XVIII столітті цей плід зображувався на церковних вежах, деталях споруд, сходів, меблів чи посуду як поширений архітектурно-дизайнерський мотив.
Жорстке ананасове листя з восковим покриттям з XIX століття використовувалося як текстильна сировина. З неї виготовлялася легка, проте міцна напівпрозора блискуча тканина для захисту від променів сонця. Спочатку цей матеріал вироблявся вручну і коштував чималих грошей. У 1850 році філіппінські плантатори подарували «ананасовий одяг» британській королеві Вікторії та принцу Альберту. Зараз тканина з ананасового листя виготовляється на спеціальному устаткуванні, але все одно залишається доволі коштовною: вона використовується для пошиття елітної білизни та сорочок. Значення аристократичної культури ананас не втратив навіть після того, як тропічна екзотика почала вирощуватися на колоніальних плантаціях в Індії та Африці.
Вигідна культура
В Україні ананаси вперше було вирощено в оранжереях графа Потоцького в Умані. Згодом графу склали конкуренцію чимало заповзятливих власників українських маєтків. Агротехнічний опис парникового способу вирощування нової культури зберігся на сторінках тогочасних старовинних видань. У ХІХ столітті вирощування ананасу на території України переживало значний сплеск: до Європи від нас щорічно експортувалося до 50 тонн «шляхетних» плодів. Поміщики навіть проводили власну селекцію, однак українські сорти ананасу, на жаль, за часів Першої світової війни загубилися.
Попри поширення тропічних плодів світом, найкраща їхня якість традиційно досягається у природній зоні вирощування. З кінця ХІХ століття на Гаваях почали з’являтися потужні ананасові посадки у промисловому масштабі. Обсяги виробництва розширив винахід на початку ХХ століття спеціального обладнання для чищення та нарізання плодів – т. зв. «машини Джинака». Консервування плодів та соку приносило стабільний прибуток, і власник технології придбав у 1922 році під найбільшу ананасову плантацію окремий острів. З 1960-х років консервовані ананаси поділилися часткою свого ринку зі свіжими та замороженими плодами, і за найближчі півстоліття виробництво ананасів у світі зросло у 6 разів.
Цікаві факти
- У першій п’ятірці головних сучасних виробників ананасів – Коста-Ріка, Бразилія, Філіппіни, Таїланд та Індонезія.
- На південноамериканських плантаціях ананас запилюється крихітними птахами колібрі і навіть кажанами.
- У тропічному поясі плоди ананасу визрівають цілорічно, але використовуються сезонні врожаї по-різному: більш соковиті та солодкі літні плоди йдуть на десерти, а зимові фрукти – на овочеві гарніри.
- Незрілий ананас швидко дозріває на стадії зберігання при температурі +10°С. Але за нижчої температури фрукт позбавляється свого неповторного аромату.
- У Мексиці лускату «кольчугу» плода не викидають, а заливають цукровим сиропом, настоюють три дні і готують з витриманої шкірки освіжаючий напій топач.
- Ананас – це фрукт, котрий можна культивувати і в Україні: щоправда, не на грядках, а в домашніх та тепличних умовах.
- Виростити ананас можна мало не з очисток: якщо зрізану листяну верхівку посадити в ґрунт, то вона укорениться, утворивши нову рослину.
Як виростити ананас у домашніх умовах
Для пророщування годиться стиглий фрукт із міцною верхівкою без сухих кінчиків на бадиллі-«султані» і гладкою шкіркою без плям, вм’ятин, гнилі та плісняви. Щоб укоренити ананас, відтинаємо верхню частину ножом, захоплюючи мінімум м’якоті. Забираємо від розетки залишки м’якоті, щоб вони не загнили при посадці. Оголюємо розетку знизу від листя (на 2 см). Ставимо верхівку у воду, залишаючи зазор між розеткою і дном посуду. Перебувати ананас має в освітленому сухому місці. Потрібно запастися терпінням: на пророщування коріння знадобиться кілька тижнів. За цей час періодично міняємо воду й уникаємо перепаду температур. При довжині коріння 5–6 см стебло можна буде висаджувати в ґрунт.
Для вирощування ананаса потрібен квітковий горщик або контейнер розміром 15х15 см, з отворами для відведення зайвої рідини. Укладаємо на дно керамзит чи річковий пісок (висота шару –3 см). Зверху насипаємо пухкий ґрунт із кислотністю pH 5–6. Можна взяти готовий ґрунт для вирощування кактусів. Саджаємо ананас в лунку по центру горщика, заглиблюючи стебло на 2-3 см. Стежимо, щоб глибина не перевищувалася, а листя розташовувалося над землею. Поливаємо саджанець водою і накриваємо горщик прозорим поліетиленовим пакетом. Ставимо імпровізований парник у освітлене місце, де температура не опускається нижче 18°C. Для запобігання грибковому захворюванню парничок потрібно щодня провітрювати, відкриваючи рослину на 15 хвилин. Поливаємо при необхідності. Укорінення відбудеться через місяць-півтора, зацвіте ананас через 2-3 роки, а дозріє плід через півроку після формування зав’язі.
«Пишний чуб, цупкий жупан»
Природа наче нарядила цього американського красеня до бразильського карнавалу, запакувавши його сонячну м’якоть у фактурну «кольчугу» і одягнувши «корону» з бадилля у вигляді невеликої пальми на верхівку плоду. Ця декоративна прикраса не випадково називається «султан». «Чуб» із листя став причиною назви виду – ананас чубатий. Як він росте? Цей трав’янистий багаторічник висотою до метра має укорочене стебло з розеткою вузького та довгого листя із зазубреними краями. У тропічній спеці листові пластини з товстим покриттям і «закритим режимом» дихання якнайкраще є пристосованими до заощадливої витрати води.
Недозрілий плід видають соковиті зелені лусочки на шкірці: у стиглого фрукта вони будуть світло-коричневого кольору. Під таким «панциром» ховається волокниста жовта м’якоть, що складається з води (на 86 %), простих цукрів, органічних кислот (в основному, аскорбінової та лимонної), провітаміну A та низки вітамінів В: B1, B2, B6, PP. Серцевина ананаса називається «бромелайн» – за назвою однойменного ферменту, характерного для рослин сімейства бромелієвих. Їстівна частина плоду є не чимось іншим, як супліддям, тобто скупченням маленьких фруктів, утворених з безлічі квіток.
Користь ананасу
Чоловікам ананасовий сік підвищить потенцію, а жінкам покращить репродуктивну функцію. Ананас допоможе схуднути: він прискорює обмінні процеси, стимулює вироблення гормону задоволення серотоніну, що створює відчуття ситості та притуплює почуття голоду. Завдяки комплексу біологічно активних речовин ананас стимулює травлення, очищає кишківник і зменшує в’язкість крові. Бромелайн ананаса – це фермент, що розщеплює білки і сприяє більш активному засвоєнню важкої їжі (у цьому є секрет вдалого кулінарного поєднання ананасу з м’ясними продуктами та криється пояснення дієтичних якостей м’якоті для схуднення). Включайте фрукт у раціон при надмірній вазі: калорійність ананасу – лише 48 ккал/100 г.
У корисному фрукті містяться магній, марганець, калій, залізо, йод, цинк, мідь, кальцій та антиоксиданти, завдяки яким він має протизапальні властивості. Сок ананасу підвищує імунітет, бореться із нудотою, знімає набряклість, підсушує жирну шкіру, лікує опіки та мозолі, знижує підвищений артеріальний тиск і протидіє утворенню тромбів. Однак зловживання ананасом ушкоджує слизові оболонки. Цей плід є протипоказаним при захворюваннях шлунку і не рекомендується до вживання дітям до 6 років. Найбільш їдким є незрілий ананас: такий фрукт обпалює губи і дратує шлунок, а на кишківник впливає як проносне. У зрілому плоді їдких властивостей менше.
Смачні рецепти
У кондитерській промисловості цей цінний продукт харчування використовується у виробництві цукерок і джемів. Ананас можна їсти у свіжому, маринованому та консервованому стані, використовувати у салатах, випічці, коктейлях (піна колада) та десертах.
Курка з ананасом
Інгредієнти: ананас – 120 г, куряче філе – 350 г, рис – 200 г, цибуля ріпчаста – 80 г, соус бешамель – 200 г, часник – 4 зубчики, приправа каррі – 2 г, перець чилі –1 г, суха мелена кінза – 2 г.
У підсоленій воді варимо під кришкою рис, заливши крупу окропом. На сильному вогні розігріваємо пательню з 1 ст. ложкою рослинної олії й обсмажуємо куряче філе з цибулею. Додаємо спеції та ананас. На середньому вогні вливаємо соус-бешамель і вичавлюємо подрібнений часник. За хвилину сковороду знімаємо з вогню і перевіряємо готовність рису. Насипаємо гарнір у порційні тарілки і зверху викладаємо курку з ананасом.
Ананасовий торт
Інгредієнти: для крему знадобляться консервовані ананаси у власному соку – 1 банка, вода – 0,5 л, вершкове масло – 400 г, цукор – 4 ст. ложки, ванільний пудинг – 1 пачка; для першого коржа потрібні яєчні жовтки – 7 штук, яйце – 1 штука, борошно – 1 склянка, цукор – 4 ст. ложки, розпушувач для тіста – 1 ч. ложка, оцет – 1 ч. ложка; для другого коржа потрібні яєчні жовтки – 7 штук, цукор – 1 склянка, борошно – 1 склянка, крохмаль – 3 ст. ложки, розпушувач для тіста – 1 ч. ложка, оцет – 2 ч. ложки; для третього коржа беремо борошно – 1 склянку, розпушувач для тіста – 1 ч. ложку, цукор – 1 ст. ложку, яйця – 3 штуки, кисіль фруктовий – 1 брикет.
При приготуванні коржів збиваємо білки до густини твердих піків і змішуємо вказані інгредієнти. Крем готуємо із змішаного з водою ананасового соку. Отриманий об’єм рідини поділяємо на 2 склянки: до першої додаємо цукор і доводимо сироп до кипіння, а в другій буде ванільний пудинг (доводимо суміш до кипіння). Збиваємо масло і змішуємо з охолодженою масою. Готові коржики так само охолоджуємо, змащуємо кремом і перекладаємо фруктовими кільцями.
З Днем ананасу!
Фото: pexels.com
