Доісторичні жінки були не лише збирачками, а й мисливицями

Науковці розвінчали міф про те, що в доісторичні часи чоловіки були мисливцями, а жінки – збирачками. Дослідження команди під орудою Сари Лейсі, професорки антропології в Делаверському університеті (США), показало: жінки були фізично розвинені для полювання та брали в ньому участь.

Мета дослідження

Команда професорки Лейсі, яка спеціалізується на питаннях здоров’я стародавніх людей, співпрацювала з Карою Окобок з Нотрдамського університету (США). У своїй роботі вона співвідносить знання про сучасну фізіологію з інформацією про доісторичних людей, що виявлена у скам’янілостях.

Дослідники вирішили розібратися в тому, чому теорія «печерні чоловіки полюють, а жінки збирають» міцно укорінилася у свідомості сучасних людей. Адже є багато доказів того, що це не так.

Вчені зосередилися на добі палеоліту. Вона охоплювала період, що тривав від 2,5 мільйона років до н. е. до 10 000 років до н. е. Команда знайшла мало доказів того, що соціальні ролі в ті далекі часи були жорстко визначені статтю.

Гендерна рівність

Огляд давніх інструментів, творів мистецтва, поховань, залишків харчових продуктів та анатомії доісторичних людей виявив разючу картину гендерної рівності.

Раніше вчені знаходили речі та автоматично визначали їхню статеву приналежність. Однак, як зауважила Сара Лейсі, ми не можемо впевнено сказати: «О, ці крем’яні рушниці були суто чоловічою зброєю». Адже на цій зброї не залишилося підпису, який би засвідчив стать її власника.

Тож, за словами керівниці дослідження, «виходячи з наявних даних, статевих відмінностей у ролях майже немає».

Фізіологічні можливості

Одне з найістотніших питань полягало в тому, чи існують фізіологічні бар’єри, які заважають жінкам полювати.

У той час як чоловіки мали переваги у швидкісних та силових вправах, таких як спринт та метання, жінки брали верх у вправах на витривалість, таких як біг на довгі дистанції. Обидва набори навичок мали вирішальне значення для полювання, розповів сайт earth.com.

Соціальні ролі

«Коли ми глибше поглянемо на анатомію та сучасну фізіологію, а потім подивимося на останки скелетів стародавніх людей, то не помітимо жодної різниці у характері травм в чоловіків та жінок, бо вони займалися однаковою діяльністю», – сказала професорка Лейсі.

У добу палеоліту більшість людей жили невеликими групами. Для Лейсі здавалося нісенітницею, що полювати мала лише частина групи.

На її думку, коли живеш у такому маленькому товаристві, потрібно бути дуже гнучкими. Кожен має бути готовим виконувати будь-яку функцію в будь-який час. Це здається очевидним.

Застаріла теорія

Провідна авторка дослідження пригадала публікацію антропологів Річарда Б. Лі та Ірвена ДеВоре «Людина-мисливець» 1968 року. Наголошуючи на ролі полювання в еволюції людини і припускаючи, що всі мисливці були чоловіками, ці вчені ненавмисно писали свою працю з гендерною упередженістю.

Ця застаріла теорія про чоловіка-мисливця поширюється протягом десятиліть. Проте професорка сподівається, що нове дослідження засвідчить однаковий внесок обох статей у життя своїх спільнот.

Рівноправ’я з глибоким корінням

Команда розповіла, що у 1970-1990-х роках деякі науковиці публікували свої роботи на цю тему. Та зазвичай їх супроводжували звинувачення у фемінізмі. Однак усе це було ще до того, як з’явилися сучасні праці з генетики та фізіології.

За словами Сари Лейсі, протягом трьох мільйонів років і чоловіки, і жінки піклувалися про існування своїх спільнот. Зокрема й ті, й інші задовольняли потребу своїх груп у м’ясі, регулярно вирушаючи на полювання.

Чоловіки та жінки займали рівноправне становище упродовж мільйонів років у багатьох сферах життєдіяльності, резюмувала професорка.

Результати дослідження опублікував журнал American Anthropologie.