Ніла Іваненко 
Тож не дивно, що у стародавніх британців – будівельників Стоунхенджу – теж була темна шкіра.
Нове дослідження вчених Університету Феррари (Італія) довело, що більшість європейців, які жили 5000 років тому, могли мати темний колір шкіри.
Раніше науковці припускали, що в перших британців, як-от «чеддерська людина», яка жила 10 000 років тому, була темна шкіра і блакитні очі. Однак за деякий час блідий тон шкіри став домінівною рисою.
Тепер дослідники стверджують, що ця зміна сталася на кілька століть пізніше, ніж вважалося.
Про що дізналися вчені?
Команда проаналізувала дані 348 геномів людей, які мешкали на території Європи 45 000-1700 років тому. Як виявилося, переважна більшість (92 відсотки) тих, хто жив за доби пізнього палеоліту, 35 000-13 000 років тому, мали темну шкіру, а 8 відсотків – шкіру проміжних тонів. При цьому дослідники припустили, що ніхто не мав блідої шкіри.
Це залишалося нормою протягом тисяч років. ДНК британців залізного віку, які жили 3000-1700 років тому, свідчила, що темну шкіру мали 55 відсотків людей, а шкіру проміжних тонів – 27 відсотків. І лише у 18 відсотків вона була блідою, розповіло видання Independent.
Як пояснили дослідники, існує близько 26 генів, пов’язаних із виробленням меланіну, що відповідає за темний колір шкіри, а два конкретні типи – еумеланін та феомеланін – визначають колір шкіри, волосся та очей.
Оскільки шкіра та волосся не збереглися у скам’янілостях, експерти використали генетичний код людських останків і порівняли його з даними сучасних європейців, щоб передбачити колір шкіри, волосся та очей давніх людей.
Відомо, що предки сучасних людей мігрували з Африки до Європи та Азії близько 60 000-70 000 років тому. У міру того, як люди мігрували до регіонів з нижчим рівнем ультрафіолетового випромінювання, пігментація стала більш поширеною.
У цих людей розвинулася світліша шкіра, що давало їм можливість пропускати більше ультрафіолетового випромінювання, допомагаючи організму виробляти вітамін D, важливий для кісток і м’язів.
Для порівняння, темніша шкіра містить більше коричневих та чорних пігментів, ніж світла, і краще захищає від ультрафіолетового випромінювання.
Протягом десятиліть вчені припускали, що люди швидко набули світлішого відтінку шкіри після міграції з Африки. Але автори нового дослідження стверджують, що цей процес відбувався значно повільніше, і що британці, які збудували Стоунхендж, імовірно, були смаглявими.
Еволюційна біологиня Сільвія Джіротто, провідна авторка роботи, зазначила: «Було б розумно припустити, що перші поселенці, які прийшли з теплішого клімату і які займалися полюванням та збиранням, мали переважно темну пігментацію. Але чого ми найменше очікували, так це тривалої стійкості цих фенотипів».
За словами дослідників, згодом ситуація змінилася, але дуже повільно. Лише за залізної доби кількість людей зі світлою шкірою зрівнялася з кількістю темношкірих людей. Але все-таки «протягом більшої частини доісторичного періоду більшість європейців були темношкірими», наголосили вчені.
Фото: pixabay.com
