Інна Тихонова 
Як кумедна скульптура опинилася серед столиці Євросоюзу і навіщо її одягають у різне вбрання?
Попри те, що цей відомий символ вітає гостей Брюсселя з кожного рекламного проспекту та вітрини сувенірної крамниці, справжнього Manneken Pis поряд із головною площею бельгійської столиці туристи зазвичай знаходять не з першої спроби. Веселий малюк під назвою «Дзюркаючий хлопчик» насправді є меншим за свою славу, тож розгледіти статую господаря знаменитого струменя над компактною чашею біля будинку і справді не просто. Чим же є такою примітною ця 60-сантиметрова фігурка за чавунною огорожею в кутовій ніші на перетині двох тротуарів?
Оригінальна скульптура Жерома Дюкенуа, 1619 рік. Фото: Bruxelles_Manneken_Pis
Оригінал та копії
Оскільки «Дзюркаючий хлопчик» став брендом Бельгії, країна на ньому стабільно заробляє. Відоме зображення прикрашає торби, капелюхи, футболки, великі та маленькі фігурки Manneken Pis випускаються для сувенірних брелоків та штопорів. Виготовлення копій історичного об’єкта налагоджено у металі, гіпсі, камені, пластмасі, карамелі та шоколаді. І навіть умовний оригінал зухвалої статуї є копією. Оскільки відлиту 1619 року роботу Жерома Дюкенуа Старшого з міських вулиць неодноразово викрадали, раціональна бельгійська влада сховала оригінал під замок (за прикладом датської Русалочки), а на його місце встановила «санкціоновану підробку». Але поціновувачів художньої старовини не залишає байдужими навіть ерзац: остання його крадіжка фіксувалася в поліцейських хроніках у 1960-х роках, і зараз пам’ятка є захищеною від туристів.
Хлопчика до 400-річчяя вбрали у смокінг. Фото: скріншот відео ТСН
Героїчний підтекст
Час появи першої статуї на оригінальному фонтані точно не відомий. Однак є дані, що малюк «мочився» на цьому місці вже в XIV столітті, і насправді скульптуру було відлито не 1619, а 1388 року. Версій створення також є кілька. За однією з них, героїчною, прообразом «Дзюркаючого хлопчика» став маленький син Готфріда III Левенського: сам не знаючи, малюк допоміг виграти Гримбергенську війну. Перед вирішальною битвою 1142 року дитячу люльку повісили на дерево, щоб немовля надихало своєю присутністю воїнів і мочилося зверху на ворогів. А згідно з іншою історичною легендою, пов’язаною з облогою Брюсселя в XIV столітті, загарбники рвалися до міської фортеці і намагалися підірвати її стіни вибухівкою. Врятував городян малюк Юліан, який загасив підпалений дріт, справивши на нього потребу.
1000-й костюм (13 травня 2018). Фото: Trougnouf (Benoit Brummer)
Побутові версії
Ще два варіанти появи скульптури стосуються зникнення малюка та його знахідки. Нібито в Брюсселі якось загубився син заїжджого торговця, який гостював разом із батьком. Багач підняв на пошуки малюка все місто, а пропажа, що нічого не підозрювала, знайшлася за милим заняттям: хлопчик спокійно «дзюркав» у місцевому садочку. Щасливий батько віддячив мешканцям та подарував місту гарний фонтан із фігуркою сина: подарунок встановили на місці виявлення неушкодженого хлопчика. Схожу історію розповідають також про місцеву мешканку, яка зневірилася знайти зниклого сина і розпитувала про нього всіх перехожих та градоначальника. Люди не залишилися байдужими, вирушили на пошуки хлопчика і зітхнули з полегшенням, побачивши безтурботного малюка за описаним заняттям на розі двох вулиць у центральному кварталі. На згадку про щасливу подію міська влада спорудила там басейн із «хуліганським» фонтаном. І не завжди, до речі, у його струмені – вода. З особливої нагоди влада міста пригощає туристів смачним бельгійським пивом чи вином: офіціанти набирають «напій радості» з фонтану та безкоштовно роздають усім охочим.
У вбранні Дракули. Фото: Greudin at fr.wikipedia
Власний гардероб
Неподалік фонтану, в Королівському музеї на історичній площі Grand-Place, зберігається багатий «гардероб» «Дзюркаючого хлопчика»: у його колекції вже близько тисячі нарядів. На початку року традиційно затверджується графік зміни одягу, і спеціальний персонал піклується про своєчасне вдягання статуї з подальшим відправленням одягу до Музею. Процес одягання так звані «Друзі хлопчика» не лише не приховують від очей спостерігачів, а ще й оголошують про нього звуками музики: вбирають свого підопічного з оркестром, який грає мелодії, що відповідають костюму. А вперше статую одягли наприкінці XVII століття: у 1698 році малюка вбрали у подарунок від курфюрста Баварського Максиміліана-Еммануїла, і цей раритет також експонується в Музеї. Серед відомих нарядів Manneken Pis – костюми Санта Клауса та Святого Патрика, Дракули та Злісного духу інків, бельгійського футболіста та солдата королівської армії, дзюдоїста та жокея.
У вбранні Ярослава Мудрого 2011 рік. Фото: Президент Європейської Асоціації Українців Олексій Толкачов
Започатковано Україною
Є у «Дзюркаючого хлопчика» і галерея національних костюмів різних країн, що була започаткована Україною. Український національний костюм зберігається у брюссельській колекції за №791. Шаровари та вишиванку «Дзюркаючий хлопчик» уперше приміряв з нагоди Дня незалежності України у середині 2000-х років. Офіційно було повідомлено, що історичний національний костюм без регіональної приналежності вручну виготовлявся за «народними технологіями» XVII-XVIII століть і коштував півтори тисячі євро. І хоч хизувався малюк подарованими нашою країною ексклюзивними речами лише протягом години, такої честі раніше не удостоювався ніхто. Перша заявка на ім’я бургомістра Брюсселя надійшла від Європейської асоціації українців, які бачили у важливій події «культурний та громадський прорив України в ЄС».
Фото: uk.wikipedia.org, ru.wikipedia.org
