Світлана Сергеєва 
Типові смайлики добре відомі всім користувачам соціальних мереж. Вперше ці позначки для вираження емоцій під час обміну електронними повідомленнями з’явилися ще у 1995 р. Наразі існує безліч емодзі – від обличчя, що плаче від сміху, до космічної ракети. Без них вже складно уявити віртуальне спілкування. Проте тривалий час мало хто здогадувався застосовувати емодзі не лише з розважальною метою.
Емодзі – міст для спілкування лікаря та пацієнта
Американський науковець Кендрік Девіс протягом останніх двох років розробляє систему оцінювання на основі емодзі. Він вважає, що саме мова ідеограм і смайлів може стати корисним інструментом для пацієнтів, які не можуть говорити. Завдяки цій іконографії, хворі із захворюваннями, що ускладнюють спілкування, зможуть краще порозумітися із лікарями та надати їм якомога більше інформації про свій стан і відчуття.
На думку вченого, емодзі мають універсальну привабливість. Їхнє використання можливе незалежно від рівня освіти, мови та віку пацієнта. «Емодзі – справжній міст для спілкування із людьми, які не мають змоги говорити», – стверджує Кендрік Девіс.
Науковець вважає, що розроблена ним система оцінювання зможе допомогти лікарям спілкуватися із пацієнтами, які перенесли інсульт або перебувають на апаратах штучної вентиляції легенів. Завдяки спеціальній шкалі емодзі, пацієнти, що не можуть розмовляти, матимуть змогу виразити свої симптоми. Медичні працівники таким чином зможуть дізнатися у них про настрій, тривалість та рівень болю тощо.
Як зазначає Daily Mail, на думку Кендріка Девіса, емодзі охоче використовуються у спілкуванні незалежно від віку людини. Виняток становлять лише люди із вадами зору, яким не підійде цей інструмент для вираження емоцій.
На думку дослідника, медичні товариства повинні зібратися разом, щоб узгодити всеосяжний набір символів, які є загальновизнаними та зрозумілими. Таким чином на основі емодзі із загально погодженим значенням можна розробити універсальну мовну систему. Вона значно полегшить та сприятиме більш ефективній комунікації між пацієнтами та медичними працівниками.
Емодзі у медицині – не жарт, а серйозна допомога
Схожих до Кендріка Девіса міркувань дотримується і доктор Шухан Хе, який ще у 2021 р. вбачав у емодзі новий рівень спілкування медичних працівників і пацієнтів, що мають проблеми із мовою. Він вважає, що кожний медичний напрям повинен мати свою систему емодзі для взаємодії із пацієнтами, що не можуть розмовляти.
Також доктор Хе підкреслює, що варіант спілкування за допомогою емодзі буде дуже корисним у випадках лікування дітей. Особливо це стосується тих малюків, які мають труднощі із вербальним спілкуванням або ж розмовляють іншою мовою, ніж лікар.
Наразі існує приблизно 50 емодзі, які пов’язані із медициною. Найбільш відомі серед них – анатомічне зображення серця та легенів, зуба, мікроба, таблетки та стетоскопа.
Розроблена Кендріком Девісом система іконографії може мати важливе значення для подальшого розвитку ідеї використання емодзі при взаємодії лікарів та пацієнтів, які через ту чи іншу причину не можуть висловитися. Символьна система для медичного спілкування повинна бути універсальною та максимально зрозумілою будь-кому. Крім того, повинні бути розроблені чіткі стандарти її застосування на практиці.
Як і пан Девіс, доктор Хе закликає медичні організації серйозно сприйняти додаткові можливості, які відкривають емодзі. Лише на перший погляд вони здаються придатними винятково для розважальних цілей.
Як зазначає Шухан Хе, «емодзі стали частиною глобального спілкування, і медичні товариства та організації повинні сприймати їх серйозно». Створення та затвердження спеціального медичного списку графічних іконок може мати максимально корисний ефект для лікарів.
Фото: pixabay.com
