Ніла Іваненко 
Емпатія (англ. empathy від грец. patho: співпереживання) – це розуміння стосунків, почуттів, психічних станів іншої особи, співчуття. І це те, чого так бракує сучасному світові.
Науковці оприлюднили гарну новину: люди зможуть поширювати співпереживання через соціальну взаємодію. Такого висновку дійшла міжнародна команда дослідників після чотирьох експериментів, під час яких вимірювалися зміни в емпатії серед більш ніж 50 добровольців.
Команда брала до уваги як сканування мозку, так і самозвіти учасників. Рівні їхнього співпереживання мали тенденцію змінюватися внаслідок спостереження за чужою реакцією на відеоролики.
Вчені припустили, що співчуття й бажання піклуватися про інших можуть поширюватися за умови, що такі почуття продемонструє достатня кількість людей. Так само й відсутність емпатії може бути заразною, вважають науковці.
«Залежно від того, спостерігалися емпатичні або не емпатичні реакції, рейтинг емпатії збільшувався або зменшувався», – зазначила нейробіологиня Гріт Хейн з Вюрцбурзького університету (Німеччина).
Про що дізналися дослідники
Під час експериментів рівень індивідуальної емпатії попервах вимірювався після перегляду учасниками відео, на якому герою завдавали болю. Потім добровольцям показували реакцію інших людей на цей ролик. І знову вимірювали рівень емпатії, розповіло видання Science Alert.
Спостереження учасників за реакцією, що виражала співпереживання, зазвичай посилювало в них ознаки такого самого почуття. Тоді як спостереження амбівалентної реакції зменшувало рівень співчуття. Іншими словами, наша емпатія є досить мінливою, і на неї можуть впливати люди та довкілля.
В одному з тестів дослідники використали функціональну магнітно-резонансну томографію (ФМРТ), щоб виміряти нейронну активність певних ділянок мозку. Зміни були помічені, зокрема, в передній острівцевій області, що пов’язана з емпатією. За допомогою математичних моделей команда з’ясувала, що емпатичні зміни, швидше за все, ґрунтуються на реальному навчанні, а не наслідуванні чи догоджанні людям.
Як зауважили науковці, емпатія є складним механізмом, що сприяє альтруїстичним зв’язкам та побудові соціальних контактів, потенційно даючи деяким людям перевагу перед своїми друзями та сусідами. До речі, попередні дослідження припускали, що здатність розуміти точку зору інших може навіть бути однією з підвалин сучасної цивілізації.
Це не перше дослідження, в якому вчені підозрювали емпатію в заразності. Інші команди вчених доводили, що результати поширення співчуття або не співчуття можуть бути, відповідно, корисними або шкідливими в різних життєвих ситуаціях. І не останньою чергою – на робочому місці. Наприклад, офісний психологічний клімат, в якому немає місця емпатії, може зробити співробітників неуважними до інших та менш схильними думати про них.
«Щоб емпатія процвітала, потрібна атмосфера взаємної поваги», – резюмувала пані Хейн.
Підсумки дослідження опублікував журнал PNAS.
Фото: pixabay.com
