У середині 20 століття, коли людина вже достатньо впевнено почувала себе у повітрі і робила перші спроби підкорення космосу (до яких долучились і наші земляки, зокрема Сергій Корольов), хвиля популярності аерокосмічної галузі стала джерелом натхнення для автомобільних дизайнерів, що почали створювати справжні концептуальні автошедеври, які викликали захоплення у сучасників. Одним з них став експериментальний зразок Chevrolet Astro III, якого створили інженери General Motors в 1969 році.
Дизайн та салон
Chevrolet Astro III отримав найбільш радикальний дизайн у порівнянні з попередніми поколіннями. Автівка відрізнялась стилем, що був узятий від реактивних літаків. На перший погляд здається, що авто триколісне, але насправді там 4 колеса, просто в передній частині вони були близько розміщені одне до одного. Автомобіль мав червоно-чорний склопластиковий кузов, виготовлений зі скловолокна, що надавав йому шарму.
В чорний салон авіаційного типу можна було потрапити тільки через верхню частину кабіни: її потрібно було підняти та трохи зрушити вперед. Всередині на себе звертають увагу сидіння-ковші, які зазвичай притаманні спортивним автівкам. Традиційного кермового колеса не було – замість нього конструктори передбачили щось на кшталт сучасних «джойстиків».
Замість дзеркал заднього виду була змонтована телекамера, що виводила зображення на дисплей, розташований поміж кріслами. Фари мали висуватися із носового обтічника, що розмістився позаду подвійного переднього колеса.
Технічні складові
Рухатись Chevrolet Astro III міг завдяки тому, що був оснащений газотурбінним мотором Model 250-C18 на 317 кінських сил. Сам двигун від General Motors важив всього 139 фунтів, тому і був обраний для проєкту Chevrolet Аstro III. Сопла двох вихлопних труб, що мали значний діаметр, забезпечували вільний потік розпечених газів для стабільної роботи газової турбіни. Також автівка отримала аеродинамічну гальмівну систему у вигляді закрилків, як у реактивних літаків того часу.
Чому цей проєкт не став масовим?
Автомобільні експерти висловили думку, що концепт Chevrolet Astro III не отримав би стабільну керованість, тому що потрібно було правильно розмістити центр ваги. Оскільки відстань між протектором та передніми шинами зменшено, то опір коченню міг бути збережений завдяки зниженню центра ваги.
Тож спочатку потрібно було розв’язати названі технологічні проблеми, а потім почати розробляти серійний варіант прототипу Chevrolet Astro III. Доопрацьовувати концепт розробники не стали, тому нам залишається тільки милуватися цим футуристичним красенем, який і сьогодні тішить очі.
Фото: conceptcarz.com