Сучасний світ стикається з цілою низкою проблем – кліматичною кризою, виснаженням природних ресурсів, старінням населення та зростанням міст. А отже, людство потребує іншої якості життя, яку, зокрема, забезпечують екологічні будинки.
Саме їм присвячена нова книга Аві Фрідман «Будинки майбутнього: стійкі інноваційні проєкти» (видавництво Images Publishing, Австралія). Ось декілька із цих дизайнерських будівель, що пропонують екологічно чисте та естетичне життя.
SysHaus (Сан-Паулу, Бразилія)
Ці проєкти архітектор Артур Касас розробив для компанії з виробництва збірних будинків SysHaus. Усі матеріали, що використовуються в будівництві, підлягають вторинній переробці, розповіло видання Architectural Digest. Майбутні власники житла можуть за бажанням замовити дах-газон з травичкою, як у цьому будинку в Сан-Паулу, систему збору дощової води, сонячні батареї та біореактор, що перетворює відходи на газ для опалення або приготування їжі.
Фото: Filippo Bamberghi
Будинок Холмберга (Бельграно, Аргентина)
Інноваційна система подачі та циркуляції води – одна з родзинок Holmberg House. Ця система нагадує тренажерний зал для рослин, що вкривають фасад. На ньому створюється особливий мікроклімат. Труби вздовж фасаду забезпечують циркуляцію води: вона «курсує» з одного резервуара у другий.
Фото: Fernando Schapochnik
Living Screen House (Сідней, Австралія)
Окрім басейну-коридору, що тягнеться поміж стін цього сіднейського будинку, найбільш примітною його особливістю, можливо, є фасад. Він виготовлений з дерев’яної сітки з вікнами та перфорованими металевими панелями.
Будинок має яскравий вигляд. Але не це головне. У ньому багато світла завдяки безлічі автономних настінних екранів зі світлодіодним підсвічуванням, які розташовані по всьому приміщенню. Будинок облаштований системою «розумний дім», що спрямована на охорону навколишнього середовища. Вона контролює використання електрики, зокрема, вимикає світло. На даху встановлені сонячні батареї. Також в будинку працює система збирання та повторного використання води.
Фото: Murray Fredericks
Limestone House (Мельбурн, Австралія)
Розроблений студією John Wardle Architects, «Вапняковий будинок» у Мельбурні був споруджений відповідно до стандартів Passivhaus (низьке споживання енергії шляхом застосування пасивних методів енергозбереження) та Living Building Challenge (будівництво з найменшою шкодою для довкілля). Завдяки повітронепроникній конструкції, вікнам з потрійним склінням та високоефективною ізоляцією будинок не потребує великої кількості енергії для обігріву або охолодження.
Фото: Dianna Snape
Đai Kim House (Ханой, В’єтнам)
Проєкт Дому Дая Кіма у В’єтнамі розроблений з урахуванням потреби мешканців у максимальній вентиляції. При цьому одним із пріоритетів розробників є «протидія одноманітності» і, як наслідок, візуальна привабливість будинку. Вона досягається, зокрема, завдяки створенню небанального, різнокольорового фасаду. Дизайнерське рішення позитивно впливає на естетику району та посилює відчуття індивідуальності у мешканців будинку.
Фото: Triêu Chiên
Проєкт добросусідського проживання Marmalade Lane (Кембридж, Великобританія)
Цей кохаузинг, спроєктований студією Mole Architects, покликаний об’єднати мешканців, котрі прагнуть соціально активного та екологічного способу життя. Сусіди знають тих, хто живе поруч, та допомагають одне одному. Модульні житлові одиниці варіюються від квартир з однією спальнею до будинків із чотирма спальнями. Як і в інших кохаузингах, тут є приміщення спільного користування: бібліотека, кухня, сауна, дитяча кімната тощо. Паркувальну зону винесено за межі житлового комплексу.
Фото: David Butler
Hammarby Sjöstad (Стокгольм, Швеція)
Цей житловий комплекс у Стокгольмі побудований з однією пріоритетною метою: надати мешканцям альтернативні способи пересування міським простором. Наразі в цьому районі геть немає автомобілів. Такий успіх міста здебільшого пов’язаний з декількома стратегіями, реалізованими владою Стокгольма і креативними розробниками. Йдеться, зокрема, про створення простого доступу до громадського транспорту та широких тротуарів. А також про наближеність житлових просторів до бізнесових та комерційних районів.
Фото: Thomas Zaar Lindman