Ніла Іваненко 
Команда дослідників з Лондонського університету Королеви Марії засвідчила: бджоли мають унікальну культуру, яка властива людям. Ці комахи навчають одне одного вирішувати складні головоломки. Науковці назвали таку поведінкову особливість «культурою доброти».
Як про це дізналися дослідники
Експерименти з коробкою-головоломкою продемонстрували, що бджоли навчаються вирішувати складне завдання з коробкою-головоломкою у своїх родичів, щоб отримати доступ до солодкої винагороди.
Дослідники заявили, що бджоли спроможні навчатися складних завдань за допомогою соціальної взаємодії. Таким чином вони кидають виклик стереотипній думці, мовляв, ця риса притаманна лише людям.
Ларс Чіттка, професор сенсорної та поведінкової екології університету, зазначив: «Це кидає виклик традиційній думці, що тільки люди можуть соціально опановувати складну поведінку, яка виходить за межі індивідуального навчання».
На першому етапі дослідження окремих бджіл навчали вирішувати двоетапну головоломку. Спочатку вони мали натиснути на синій важіль, щоб відкрити замок. І лише потім вони могли натиснути на червоний важіль, щоб відчинити двері та отримати в нагороду цукрову воду.
Бджоли не могли розібратися в послідовності самостійно. І їх довелося навчати, нагороджуючи за виконання першого кроку, а потім – другого. Під час навчання команда долучила до експерименту бджіл, які до цього нічого не навчались. Вони спостерігали за бджолами-демонстраторами, які вже засвоїли двоетапний урок. Цікаво, що нові бджоли доволі швидко зрозуміли, як виконати дві дії у правильному порядку.
Однак, коли поруч не було бджіл-демонстраторів, які показали б етапи рішення головоломки, нові комахи розгубилися. Їм не вдалося впоратися із завданням самотужки – методом спроб та помилок, розповіло видання Daily Mail.
Як науковці прокоментували побачене
Провідна авторка дослідження, докторка Еліс Бріджес зауважила: «Для бджіл це завдання надзвичайно важке».
Спочатку команда мала навчити бджіл-демонстраторів розгадувати головоломку за винагороду, яка лише наголошувала на складності завдання. Тоді як інші бджоли засвоїли послідовність дій, спостерігаючи за цими навченими бджолами. «Але коли ми дозволили іншим бджолам спробувати відкрити коробку без навченої бджоли, яка могла б продемонструвати рішення, їм взагалі нічого не вдалося», – додала науковця.
Як заявила команда, ця робота «відкриває захопливі можливості» для розуміння того, як розвивалася кумулятивна культура.
Кумулятивна культура означає поступове накопичення знань та навичок протягом поколінь, що дає змогу вдосконалювати ідеї, технології та практики за допомогою колективного розуму.
В інтерв’ю The Times професор Ларс Чіттка сказав: «Уявіть, що ви кинули дітей на безлюдний острів. Якщо їм пощастить, вони, можливо, й виживуть, але ніколи не навчаться читати та писати. Бо для цього необхідно навчатись у попередніх поколінь. Досі вважалося, що такого роду сукупне набуття знань унікальне для людського виду». Однак бджоли своєю поведінкою спростували це твердження.
Результати дослідження опублікував журнал Nature.
А тим часом інше дослідження, про яке розповіло видання Nature Human Behaviour, показало: шимпанзе теж можуть опанувати нову навичку, спостерігаючи одне за одним. Під час дослідження нідерландські та бельгійські науковці навчили шимпанзе вирішувати завдання коробки-головоломки. Учасник мав відкрити її за три кроки, щоб отримати смачну винагороду, а потім передати ці знання 14 родичам.
Фото: pixabay.com
