Ніла Іваненко 
Команда психологів з Університету Джорджії (США) вивчила таке поведінкове явище, як «хвастощі стресом». Учених цікавило, як реагують на нього у професійному середовищі.
Мабуть, чимало з нас стикалися по роботі з людьми, які вихваляються своїми стресовими переживаннями або скаржаться на них колегам. На думку психологів, ідеться про механізм, що дає людині змогу впоратися з високим рівнем стресу та отримати співчуття або повагу. Проте, як виявила університетська команда під орудою професорки Джессіки Роделл, така звичка спричиняє в співробітників різко негативну реакцію. А той, хто нею зловживає, здається колегам менш компетентним спеціалістом та неприємною особистістю.
Зазвичай «хвальки стресу» намагаються домогтися співчуття чи поваги через те, що перебувають під сильним тиском переживань або мають велике робоче навантаження. Однак ця тактика має прямо протилежні наслідки.
Про що дізналися науковці
У звітній статті для журналу Personnel Psychology професорка Роделл написала: «Можливо, люди говорять про свій стрес, бо хочуть довести, що вони є досить хорошими. Але лише шкодять собі».
Команда професорки залучила до першого етапу дослідження 360 добровольців, які мали аналізувати висловлювання уявних колег, які буцімто щойно повернулися з конференції. В опитуванні один з гіпотетичних колег бравував своїм стресом. Він описував конференцію як ще одну справу в його щільному графіку, що спричинила максимальний стрес. А потім додав: «Ви поняття не маєте, в якому стресі я перебуваю».
Учасники оцінили цю людину як значно менш симпатичну і менш компетентну, ніж того учасника, котрий захоплювався конференцією, та того, котрий теж відчував стрес, але не говорив про це.
За словами вчених, люди, які направду перебувають у стресі, але не розповсюджуються на цю тему, оцінюються професійною спільнотою позитивно. Їх вважають компетентними та стресостійкими.
На другому етапі дослідження ще 218 учасників оцінили реальних «хвальків стресу» як менш компетентних та несимпатичних.
Але експерти також виявили, що колеги хвальків часто теж починають страждати від стресу та вигоряння.
Стрес – річ заразна
Команда дійшла висновку, що стрес поширюється, наче інфекція, від однієї людини до іншої. А особливо тоді, коли люди багато про нього говорять.
«Коли хтось постійно розповідає про стрес та вихваляється ним, складається враження, що відчувати стрес – це добре. Це просто «переливається» на колегу, що стоїть поряд», – зазначила професорка Роделл.
Науковиця порадила думати про стрес, як заразу, що передається від однієї людини до іншої, розповіло видання Daily Mail.
Стрес буває корисним
Раніше ця сама команда з’ясувала, що невеликий стрес може бути навіть корисним для здоров’я мозку, зокрема для робочої пам’яті.
Робоча пам’ять – це уявний «нотатник», що зберігає швидкоплинні думки та відповідає за тимчасове зберігання та обробку інформації.
Але, як повідомили дослідники, потенційні нейрокогнітивні переваги від стресу вивчені науковцями менше, ніж його шкідливі наслідки.
А тим часом експерти в галузі охорони здоров’я зазвичай попереджають, що хронічний стрес призводить до негативних психічних та фізичних наслідків, таких як занепокоєння, депресія, втома, проблеми із травленням та високий кров’яний тиск.
Фото: pexels.com
