Ніла Іваненко 
Життя може відчуватися як роман, сповнений сюжетних ліній, пристрастей і таємниць. Тож не дивно, що людський мозок відстежує перебіг подій окремими частинами, схожими на глави книги.
Дослідження, проведене командою Колумбійського університету (США), ґрунтувалося на знанні вчених про цю «розділеність» нашого життя. Проте вони мали засвідчити, що нові розділи позначені помітною зміною мозкової активності у міру того, як ми переміщуємося з місця на місце або від одного виду діяльності до іншого.
Така сегментація, вочевидь, допомагає мозку осмислювати потік життя. При цьому саме мозок вирішує, де розпочати та закінчити кожну главу, розповіло видання Science Alert.
Нове дослідження також розсекретило персоналізований процес сегментування, сфокусований на тому, що для нас важливо і які наші пріоритети.
«Ми хотіли оскаржити теорію про те, що раптові зміни в активності мозку, коли ми починаємо новий розділ нашого дня, спричинені лише раптовими змінами у світі, що мозок насправді не робить нічого цікавого, коли створює нові розділи, а просто пасивно реагує на зміну сенсорних сигналів», – наголосив провідний автор роботи Крістофер Балдассано, доцент кафедри психології. За його словами, це не так. Як показало дослідження, насправді мозок «активно організує наш життєвий досвід у значущі для нас фрагменти».
Про що дізналися науковці?
Університетська команда зібрала 16 коротких аудіорозповідей, дія в яких відбувалася в одному з чотирьох місць: ресторан, аеропорт, продуктовий магазин та лекційна зала. Події розвивалися за одним із чотирьох сценаріїв: розрив відносин, пропозиція руки та серця, ділова угода та мила зустріч.
Психологи залучили до свого дослідження 415 добровольців, котрі мали послухати ці оповідання. В одних випадках команда відстежувала активність мозку учасників, в інших їх просили вказати, коли починається нова частина історії, натиснувши кнопку.
Подекуди дослідники спонукали учасників концентруватися на певних моментах. Приміром, в оповідці про пропозицію руки та серця, що відбувалася в ресторані, їх могли попросити зосередитись на власне пропозиції або замовленні їжі.
Праймінг вплинув на неврологічне визначення нових розділів, показавши, що мозок коригує свої методи організації з урахуванням того, що ми вважаємо найбільш значущим на цю мить. Певну роль при цьому можуть відігравати наші поточні пріоритети та цілі, а також минулий досвід.
У майбутньому дослідженні психологи прагнуть дізнатися, як очікування того, що станеться далі, впливає на сегментування мозком подій, а також які частини нашого досвіду записуються пам’яттю.
Результати дослідження опублікував журнал Current Biology.
Фото: pixabay.com
