Ніла Іваненко 
Протягом ста років експерти висували різні версії щодо того, чому пішли з життя учасники тієї рокової експедиції. Тривалий час вважалося, що причиною стало прокляття Тутанхамона, яке буцімто вбивало кожного, хто відкривав фараонову могилу. На цю тему створено безліч літературних творів та фільмів.
Однак дослідник Росс Феллоуз вважає, що справжня причина трагедії археологів – суто біологічна. Його дослідження встановило, що команда дослідників стала жертвою радіаційного опромінення. Мовляв, джерела радіації розташовувалися в герметично закритій усипальниці. Можливо, навіть навмисно.
Дослідження встановило, що причиною стало «радіаційне отруєння природними елементами, що містять уран, і токсичними відходами».
Про що розповів Росс Феллоуз
На стінах гробниці Тутанхамона – на диво не розграбованої – учасники знайшли написи. Стародавні тексти попереджали про нещастя, що чекають на всіх, хто відкриє саркофаг. Попри загрози вчені все ж зробили це. А наступними роками більш як 20 дослідників спіткала рання смерть.
Згідно з новою теорією Феллоуза, гробниця справді була «проклята», але не надприродним чином, як раніше припускали єгиптологи, а «біологічно».
У похованні Тутанхамона в Долині царів був зафіксований дуже високий рівень радіації. Згодом через опромінення гинули всі, хто заходив усередину піраміди. У звіті про дослідження, опублікованому в журналі Scientific Exploration, науковець розповів, що в кількох гробницях Саккари та Гізи прилади також виявили небезпечний радіаційний фон, спричинений радіоактивним газом радоном. Зокрема, у гробниці Осіріса в Гізі джерелом сильної радіоактивності були дві базальтові скрині.
Газ радон є проміжним продуктом розпаду урану з періодом напіврозпаду 3,8 дня.
Тисячі горщиків, розкопаних під Ступінчастою пірамідою в 1960-х роках, містили до 200 тонн неідентифікованих речовин, які ще належить ідентифікувати.
Яка доля спіткала учасників експедиції
Радіаційне отруєння призводить до деяких видів раку. Таких як той, приміром, що забрав життя археолога Говарда Картера. Саме він першим увійшов до гробниці Тутанхамона 1922 року. Картер помер 1939 року, ймовірно, від серцевого нападу після тривалої боротьби з лімфомою Ходжкіна. Ця недуга вражає імунну систему організму.
Лорд Карнарвон, що фінансував експедицію і також оглядав гробницю, помер від зараження крові через п’ять місяців після її відкриття. Англійський єгиптолог Артур Вейгалл, який теж брав участь в тих розкопках, а пізніше поширював міф про фараонове прокляття, помер від раку у 54 роки.
Інші учасники експедиції в різні роки передчасно померли від асфіксії, інсульту, діабету, серцевої недостатності, пневмонії, отруєння, малярії та рентгенівського опромінення.
Обід в гробниці, де присутні Дж. х. Брестед (помер від рентгенівського опромінення), Гаррі Бертон (помер від діабету), А. Лукас, А. Р. Каллендер (померли за станом здоров’я), Артур Мейс (помер від отрути).
Вони увійшли в історію як автори видатного відкриття
4 листопада 1922 року команда Картера знайшла приховані сходи, що вели до гробниці Тутанхамона, і провела там кілька місяців, каталогізуючи передпокій. У лютому наступного року археологи відкрили поховальну камеру та виявили саркофаг Тутанхамона, пише Daily Mail.
Невеликий розмір гробниці Тутанхамона, враховуючи високий статус фараона в єгипетській історії, вже багато років збиває з пантелику експертів.
При цьому гробницю досі вважають однією з найрозкішніших, що коли-небудь були виявлені. Вона була заповнена коштовними артефактами, які супроводжували юного фараона в його подорожі до потойбіччя. Поховальний скарб містив 5000 предметів, серед яких були ритуальне взуття з чистого золота, статуї, ігри та фігурки дивних тварин.
Реконструкція обличчя та тіла Тутанхамона
Що відомо про хлопчика-фараона
Тутанхамон був єгипетським фараоном 18-ї династії, який правив між 1332 і 1323 роками до нашої ери.
Він був сином фараона Ехнатона. Згідно з версіями різних дослідників, він вступив на престол у віці дев’яти або десяти років. Ставши царем, він одружився зі своєю зведеною сестрою Анхесенпаатен. Помер Тутанхамон приблизно у 18 років з невідомої причини. Можливо, до ранньої смерті фараона призвів гормональний дисбаланс, вважають деякі науковці.
Протягом свого короткого життя Тутанхамон мав чимало проблем зі здоров’ям. Згідно з найретельнішим дослідженням останків давньоєгипетського фараона, у Тутанхамона були нерівні зуби, клишонога нога і круті стегна, як у дівчини. Реконструкція обличчя та тіла фараона показала світові, які недуги він міг пережити.
«Віртуальний розтин», що складався з більш ніж 2000 комп’ютерних сканувань, був проведений одночасно з генетичним аналізом родини Тутанхамона. Дослідження підтвердило, що його батьки були братом та сестрою. Ймовірніше за все, цей інцест був причиною захворювань молодого фараона.
Замість того, щоб ганяти на колісницях, фараон пересувався за допомогою тростини. У його гробниці, до речі, знайшли аж 130 тростин.
Згідно з іншими теоріями, Тутанхамон був убитий або потрапив в аварію на колісниці. Річ у тім, що в його черепі та інших частинах скелета було виявлено переломи.
А нещодавно вчені припустили, що Тутанхамон міг померти від спадкової хвороби.
