Інна Тихонова 
Авторові майже восьми сотень винаходів у сфері електро- та радіотехніки людство зобов’язане другим (технологічним) етапом промислової революції. І хоча пересічні громадяни мало що зрозуміли б із креслень, формул та схем легендарного розробника, чутки про «засекреченість архівів» майже сто років підігрівають інтерес до наукової спадщини винахідника. Інтригою залишаються пов’язані з його ім’ям міфи різної міри достовірності. Цікаві факти в біографії Ніколи Тесли стосуються не лише його роботи, а й особистого життя – а вірніше, його відсутності: самотній емігрант прожив вік холостяком і не залишив потомства, бо зберігав життєву енергію для наукових досліджень.
Головні винаходи
Нікола Тесла відкрив світу шлях до широкого застосування електрики. Навіть якби досягнення видатного американо-сербського інженера-експериментатора вичерпувалися створенням генератора змінного струму на базі ефекту обертання магнітних полів, цієї ідеї вистачило б для його вирішальної ролі у розвитку світових технологій майбутнього. Недаремно історики науки назвали унікального інженера-новатора «винахідником ХХ століття».
Але внесок геніального вченого-фізика в технічний прогрес є значно вагомішим за його головний винахід. Інженер навіть сказав власне слово у створенні «вічного двигуна»: після того, як Нікола Тесла в 1931 році встановив в автомобілі марки Pierce-Arrow замість традиційного двигуна внутрішнього згоряння коробку з двома стрижнями, машина цілий тиждень їздила без підзарядки.
Серед його подарунків людству – бездротова передача енергії, дистанційне керування, флуоресцентне світло, електричний годинник, двигун на сонячній енергії, електричний лічильник, частотомір, удосконалення в парових турбінах, радіоапаратурі та багато іншого. Продемонстрований на електричній виставці в 1898 році так званий «дрон Тесли» став одним із перших прототипів радіокерованого човна і телемеханіки в цілому. А свій останній патент науковець отримав у 1928 році на літальний апарат із вертикальним зльотом.
Радіокерована модель човна Ніколи Тесла,1898 рік
Фанат науки
Ніколі Теслі належать понад 700 патентів, зареєстрованих у 26 країнах. Автор перших зразків електромеханічних генераторів високих частот і високочастотного трансформатора визначив розвиток нової галузі електротехніки і розробив принципи лікування струмами високої частоти, на собі перевіривши їх вплив і виявивши можливість медичного застосування ВЧ-приладів.
Нікола Тесла також вивчав дію рентгенівських променів до їхнього офіційного відкриття Вільгельмом Конрадом Рентгеном і з великою ймовірністю, як вважають дослідники, міг випередити у вигадуванні радіо Гульєльмо Марконі та Олександра Попова. Адже відомо, що з 1893 року інженер предметно займався бездротовим зв’язком і винайшов радіощоглу.
Нікола Тесла був автором вартісних ідей, які могли б зробити його найзаможнішою людиною у світі. Проте, винахідник закінчив життя у боргах, бо бачив сенс життя у науковому пошуку, а не у примноженні капіталу. При цьому в біографії Ніколи Тесли були не лише ідеї перспективних технологій, а й обман з боку роботодавців, наукове суперництво та елементарне виживання в чужій країні, включаючи риття канав заради шматка хліба.
Цікаві факти про Ніколу Теслу
Нікола Тесла розвивав у собі здатність до управління енергією Космосу та ініціював контакти із позаземним Розумом. «Демонічна» зовнішність високого худорлявого брюнета з запалими щоками та пильним поглядом уважних очей відповідала особливостям його непересічної особистості. Теслу з дитинства переслідували невидимі іншим людям спалахи світла й яскраві видіння, що їх він плутав з реальністю. Саме світло науковець вважав вічною та первинною енергією, тобто Богом.
Знайомі Тесли вважали його провидцем: одному з них незвичайний чоловік порадив відмовитися від подорожі на сумнозвісному «Титаніку», а іншого вмовив здати квиток на потяг, що потім зазнав катастрофи. У цього дивака ніколи не було коханої жінки, бо родина та діти заважали б йому займатися улюбленою справою.
Тесла у віці 23 років
Натомість, у чоловіка була улюблена пташка, до котрої він ставився як до найдорожчої істоти і заради якої жив. Нікола Тесла постійно годував голубів біля свого готелю і дуже прив’язався до «особливої білої голубки», з якою по-справжньому подружився. Він забирав пташку із собою в номер, коли вона потребувала догляду. А після її загибелі розчавлений важкими емоціями чоловік так страждав, що довго не міг працювати. «Це було моє єдине кохання, і тепер з мого життя пішла мета», – бідкався самотній винахідник.
Дивацтва та фобії
При цьому в житті розробника було чимало страхів та упереджень, що їх люди «при здоровому глузді» вважали кумедними. Наприклад, у раціоні харчування Тесли завжди були молоко та мед, завдяки чому він розраховував прожити півтора століття. І хоча насправді інженер помер на шість десятків років раніше, ніж збирався, він намагався обходитися без допомоги лікарів і пішов з життя внаслідок коронарного кризу у 87 років, тобто в доволі поважному віці.
Водночас, після перенесеної в 17 років холери Нікола Тесла на все життя підхопив фобію мікробного зараження (обсесивно-компульсивний розлад став відповіддю організму на смертельну небезпеку, що йому насправді загрожувала) і впродовж життя страждав панічною боязню мікробів. Мізофобія (страх забруднення) виявлялася у Тесли в маніакальному митті рук, ритуалах очищення й уникаючій поведінці, викликаній неприємними нав’язливими думками.
Відомо, що в готелях Теслі міняли рушники по 18 разів на день. Чоловік уникав рукостискань, не торкався інших людей та поверхонь. Фізик боявся поручнів, дверних ручок, ключів та телефонів. Він цурався столів, диванів, чужого посуду, мила та ювелірних виробів. Ходили чутки про його страх перед перлами: Тесла категорично уникав жінок, на яких бачив перлинні прикраси.
Технар із глибинки
Майбутній дослідник електрики народився у грозову ніч на 10 липня 1856 року. Це була четверта дитина священика православної церкви Мілутіна Тесли та дочки православного священика Жоржини (у дівоцтві – Мандик). Загалом у цій сербській родині було п’ятеро дітей: двоє синів та три дочки. Батьківщиною Ніколи Тесли було село Смілян біля міста Госпіча у Хорватії (тодішня Австро-Угорщина), тому земляком ученого вважають і серби, і хорвати водночас.
Неписьменна мати могла навчити своїх дітей лише народним пісням, яких вона знала дуже багато, а за іншими знаннями Нікола вирушив до гімназії (1862 року родина переїхала до Госпіча). Продовжив він свою освіту у Вищому реальному училищі в Карловаці, а в 1875 році вступив до Політехнічної школи в Граці, де крім фізики, математики та механіки вивчав електротехніку. Офіційно ступінь бакалавра Тесла не отримав через численні пропуски лекцій.
Відбудований будинок, де народився Тесла у селі Сміляни
Але деякі біографи пишуть про старанність хлопця, який за рік навчання долав програму двох курсів. Підручники він студіював з 3:00 до 23:00, а не закінчив навчання лише через те, що закінчилися гроші. Так само відомо, що в 1880 році Тесла провчився рік на відділенні філософії в Карловому університеті в Празі, а 1881 року переїхав до Будапешта, де влаштувався на роботу в телеграфну компанію.
Американський гумор
У 1882-1884 роках Нікола Тесла був співробітником компанії Edison Machine Works: спочатку працював на відомого американського винахідника Томаса Едісона в Парижі та Страсбурзі, потім – у США (монтував освітлювальне обладнання та ремонтував електродвигуни). Але компанія обдурила винахідника, не виплативши йому обіцяної винагороди. Інженерові не дали обумовлену премію у сумі $50000 (що за нинішнім еквівалентом – близько мільйона доларів).
Інженер із ремонту електродвигунів та генераторів постійного струму дратував Едісона своєю схильністю до досліджень, і заповзятливий роботодавець вирішив використати «творчу жилку» співробітника у власних потребах: надалі Тесла мав покращувати своїми винаходами характеристики приладів Едісона. За рік роботи в компанії інженер удосконалив машини роботодавця 24 розробками, покращивши експлуатаційні характеристики обладнання, створивши нові типи комутатора та регулятора.
Edison Machine Works, де працював Тесла
Однак замість очікуваної премії розробник отримав від Едісона пораду… удосконалювати рівень англійської мови, бо емігрант «погано розуміє американський гумор». Ображений Нікола Тесла негайно звільнився і навіть відмовився згодом отримувати спільну з кривдником Нобелівську премію (втім, Едісон від неї утримався так само). Іншим разом інвестори не заплатили винахідникові за ідею дугової лампи для вуличного освітлення, запропонувавши замість грошей акції майбутньої компанії-виробника, а у відповідь на відмову обмовили розробника і відмовились від його послуг надалі.
Війна струмів
В 1886-87 роках молодий інженер із осені до весни перебивався випадковими заробітками на копанні канав та підсобних роботах. Але талановитий електротехнік знайшов таки людей, які в нього повірили. Подальша фінансова допомога знайомих дозволила Ніколі Теслі відкрити в 1887 році власну компанію з монтажу вуличного освітлення, і саме він освітлив багато американських міст на початку ХХ століття.
А невдовзі знайшовся покупець і на чотири десятки його патентів: винаходи Ніколи Тесли примножили статки промисловця Джорджа Вестингауза, а винахідникові вони принесли в середньому по $25000 за кожний патент. Співпраця з компанією Westinghouse Electric принесла творцеві першої діючої моделі індукційного генератора змінного струму наукове та матеріальне задоволення.
У співдружності з новим партнером інженер відкрив у Нью-Йорку офіс на П’ятій авеню по сусідству з конторою Едісона. Це було початком гострої конкурентної боротьби між системами змінного струму Тесли–Вестингауза та сталого струму Едісона. «Війну струмів», як назвало цю конкуренцію енциклопедичне видання Britannica, зрештою виграв Нікола Тесла: домінування у виробництві та передачі електроенергії змінного струму над постійним триває й досі.
Марк Твен у лабораторії Тесли, 1894 рік
Енергія без кордонів
У 1888 році Тесла застосував відкрите ним явище обертального магнітного поля в конструкції електрогенератора надвисокої частоти, а через три роки вигадав трансформатор для виробництва високочастотних коливань надвисокої напруги. Потужні генератори багатофазного змінного струму Ніколи Тесли дозволили компанії Westinghouse Electric ввести в дію в 1895 році найбільшу в світі Ніагарську ГЕС.
Але водночас із цією знаковою подією сталася пожежа в лабораторії Тесли. Будівля на П’ятій авеню згоріла 13 березня 1895 року вщент. Вогонь знищив нові винаходи Ніколи Тесли, включаючи механічний осцилятор, інноваційний метод електричного освітлення, дослідження природи електрики та спосіб дистанційної бездротової передачі повідомлень.
Натомість, учений не сприйняв нещастя як непоправну трагедію, адже зміг відновити все втрачене по пам’яті. Вже до осені винахідник відновив так само дослідження – він перебрався в нову лабораторію на Гаустон-стріт, з якої в 1896 році передав радіосигнал на відстань 30 миль (тобто 48 кілометрів), а ще за три роки побудував лабораторію для дослідження електричного потенціалу планети в Колорадо-Спрінгс. Спостереження підказали науковцеві думку про бездротову передачу електроенергії на необмежені відстані.
На межі фантастики
Демонстрацією цієї можливості став у 1899 році публічний показ винахідником газорозрядних ламп та електродвигунів, що працювали без дротів, на струмі високої частоти. Експеримент із генеруванням стоячих хвиль довів можливість їхнього сферичного поширення від передавача з нарощуванням інтенсивності в міру сходження в діаметрально протилежній точці Землі. Нікола Тесла змоделював кульову блискавку, знайшов спосіб створити штучні грози та викликати землетруси у віддалених частинах земної кулі.
З експериментами дослідника дехто пов’язує навіть падіння Тунгуського метеорита: напередодні тієї події вчений просив надати йому місця розташування найменш населених теренів Сибіру. Кульмінацією тих безпрецедентних досліджень стала у 1900-1905 роках спроба Ніколи Тесли здійснити бездротову передачу енергії на Лонг-Айленді. Низку експериментів інженер проводив в обстановці цілковитої секретності і після початку Першої світової війни замислювався про створення суперзброї: «Колись буде придумано машину, здатну однією дією покінчити з кількома арміями».
Експерименти фізика могли слугувати як руйнівним цілям, так і творчим. Наприклад, учений міг запропонувати спосіб забезпечення доступною електрикою всього людства. Цікаво, що фінансування створення такої станції за проєктом Wardenclyffe обірвалося після того, як стали відомими плани Тесли здійснити спробу отримання імпульсним методом величезної кількості енергії. Відмова від інвестування Джона Пірпонта Моргана призвела до закриття одного з найбільш амбітних і загадкових експериментів свого часу. У 1917 році важко побудовану вежу було висаджено в повітря за рішенням американського уряду, що боявся інтересу до неї з боку німецьких шпигунів.
«Секретна спадщина»
У 1937 році літнього вченого збило в Нью-Йорку під час переходу вулиці таксі. До лікарів Нікола Тесла за звичкою не звертався і прожив ще кілька років, майже не полишаючи свого готельного номера на Манхеттені. У New Yorker Hotel постоялець і помер на 87-му році життя орієнтовно в ніч з 7 на 8 січня 1943 року. За два дні до того дядька відвідав племінник, який бачив хворого родича останнім. Покоївка три дні не наважувалася зайти до номеру через табличку на дверях «Не турбувати». У 1957 році урну з прахом великого винахідника було перевезено з Нью-Йорка до Музею Ніколи Тесли в Белграді. На честь ученого названо одиницю виміру магнітної індукції (тесла) та однойменну автомобільну компанію (Tesla).
Номер 3327 готелю New Yorker, де помер Тесла
За твердженням письменника Тіма Шварца, після смерті вченого його папери було вилучено з готельного номера співробітниками спецвідділу ФБР. Нібито ця служба підозрювала, що ще за життя винахідника деякі його креслення були викрадені німецькою розвідкою для створення літаючих тарілок, тож вжила заходів для подальшого недопущення подібних інцидентів. Водночас, інші виявлені документи Тесли, за словами автора резонансної книги, були продані для оплати боргів і рахунків дослідника.
Саме з тих проданих паперів, стверджував автор сенсації, стало відомо, як учений описував ворожих інопланетян, що контролюють чи намагаються контролювати людський мозок. І таких сумнівних спекуляцій, пов’язаних із ім’ям Ніколи Тесли, насправді є багато. Зміни клімату, цунамі та землетруси дехто з наших сучасників пов’язує із секретною тектонічною зброєю, до створення якої міг долучитися легендарний учений. «Смертельні промені», «передача енергії повітрям» тощо – непереборні теми для обговорення і «благодатне» поле для фантазій, що укладаються в «теорії змови». В них завжди знайдеться місце таємничому винахіднику, який знався на тому, що іншим не зрозуміло.
Фото: wikipedia.org
