Інна Тихонова 
Власниця «Оскара» за дебютну роль прославилася як ікона стилю, що долучила жінок до сукні-футляра, темних окулярів, хустки (законодавиця моди одягала її навіть на весільну зачіску), черевик-балеток, вкорочених картатих штанів-дудочок, білої сорочки та шкіряних поясів, що виглядали на її 56-сантиметровій талії неймовірно спокусливо. Чубчик «під хлопчика», фізична крихкість, відсутність пишних форм і виразна лаконічність гардеробу з подачі Одрі Гепберн стали новим еталоном жіночої краси.
До галереї секс-символів «фабрики мрій» неповторна зірка привнесла унікальний для кінематографа 1950-60-х років образ яскравої, але безневинної героїні: відкритої і водночас недоступної. Так само інтригувала і власна особистість виконавиці. Її шарм полягав у невластивій голлівудським красуням інтелігентності та незмінній стриманості. Які приховані драми стояли за цією вражаючою недосказаністю?
Одрі Гепберн (1951)
У полоні самоконтролю
За словами «короля голлівудського мюзиклу» Стенлі Донена, який зробив з Одрі Гепберн три картини, він так і не зміг пробитися за незримий бар’єр, що оберігав актрису від надмірного зближення з людьми. «Незбагненно їй вдавалося тримати дистанцію, загадково уникаючи довірливості, – згадував режисер, – вона не підпускала до себе так близько, щоб у вас не залишилося відчуття відстані». Про «залізний самоконтроль» актриси згадують усі, хто колись із нею працював чи спілкувався. Навіть друзям нерідко доводилося шукати причини її незрозумілої скритності. Ця приваблива, як все нерозпізнане, красуня рішуче порушила «рабський етикет» Голлівуду з тотальним підпорядкуванням акторів рекламним вимогам. Одрі Гепберн уперше відокремила від роботи особисте життя і ніколи не запрошувала журналістів до себе додому: у всіх сенсах цього слова. З легкою грацією балерини колишня танцівниця несла тягар тривожних дитячих спогадів та сімейних таємниць, котрі завдавали їй незаслуженого болю.
Відомий англійський акцент актриси пояснювався її походженням: у свідоцтві про народження було позначено британське громадянство (по батькові). При цьому рідними мовами для дочки лондонського фінансиста і нідерландської дворянки були англійська, голландська та французька: народилася дівчинка 4 травня 1929 року в передмісті Брюсселя, а після розлучення батьків жила як в Англії, так і Нідерландах. У пошуках безпечного притулку сімейство переїжджало в роки Другої світової війни Європою, і Гепберн освоїла ще й італійську з іспанською.
В сім’ї Одрі називали Адріантьє, а в окупованому нацистами Арнемі (на батьківщині матері Ели) дівчинці довелося приховувати британське коріння під ім’ям при хрещенні Едда та голландським прізвищем материнського роду ван Хімстр.
Від батька їй дісталися два прізвища, бо Джозеф Віктор Ентоні Растон якось вирішив додати собі аристократизму, натякаючи на спадкові зв’язки з третім чоловіком Марії Стюарт – Джеймсом Гепберном. Як з’ясували біографи, реальних підстав для цього не було. Та й рід діяльності Гепберна-Растона залишає простір для інтерпретацій: він був і почесним британським консулом у голландській колонії (з «перерваними повноваженнями», як свідчать документи міністерства закордонних справ), і торговим представником, і фінансовим радником. Хтось вважав його банкіром, а хтось – авантюристом.
Замок, де Одрі жила зі своєю родиною в перші роки війни
Заборонена тема
Достовірно відомо лише те, що «Ямайський Джо», як називали Джозефа Растона у Вест-Індії, був фатальним красенем, зустрівши якого в Суринамі, голландська баронеса безоглядно закохалася. Вона була на 17 років молодша за свого обранця, але вже обтяжена шлюбом і двома синами. Розлучитися перед оформленням нового шлюбного союзу довелося обом. Після весілля в 1926 році в Джакарті пара влаштувалася в столиці Бельгії, де і з’явилася на світ їхня чарівна донька Одрі.
Дівчинці було шість років, коли батьки розійшлися: одного разу мати застала свого красеня в обіймах няньки її дітей. Руйнування сім’ї (це сталося в 1935 році, а офіційно розлучення було оформлене за три роки) стало першим травмуючим досвідом Одрі Гепберн.
Причини цієї трагедії в сім’ї не заведено було обговорювати. Як і довоєнний зв’язок батьків із Британським союзом фашистів. У середині 1930-х років подружжя Гепберн займалося вербуванням до його лав прихильників та збором пожертвувань. Джозефові Гепберну-Растону це вартувало згодом життєвого краху. Він надовго випав із поля зору дочки, яка розшукала зниклого батька лише завдяки Червоному Хресту: після війни рідна людина знайшлася в Дубліні. До кінця днів зірка підтримувала батька матеріально, не афішуючи своїх контактів і не розраховуючи на відновлення близьких стосунків. Батькові довелося заплатити за свій колишній політичний вибір п’ятирічним ув’язненням, а матері – усвідомити суть явища у воєнних поневіряннях.
Доросле дитинство
«Якби знати, що окупація триватиме п’ять років, ми б застрелилися, – згадувала актриса, – рятувала надія, що той жах не назавжди, інакше б ми його не пережили».
Родовий маєток в Арнемі – місті, де до призначення губернатором у віддалену колонію десять років був мером її батько, дочка барона Арнауда ван Хімстра Елла змушена була ділити з біженцями. Відправивши синів-підлітків до рідні у Гаагу, мати Одрі Гепберн в емоційному та фізичному виснаженні переживала з дочкою тягар окупації, спостерігаючи відправлення до концентраційних таборів євреїв, депортацію та страти близьких людей, включаючи родичів. Одного з братів Одрі вивезли на роботи до Німеччини, а другий уникнув сумної долі, зумівши сховатися.
«Я часто ходила на станцію, але запам’ятався мені на пероні лише один блідий світловолосий малюк у пальті не за розміром, – розповідала акторка. – Разом із батьками він зайшов до потягу, і я не могла відвести від того хлопчика погляду: одна дитина спостерігала за іншою».
Харчуючись тюльпанними цибулинами (їх розмелювали в муку і пекли хліб), Одрі Гепберн знаходила в собі сили у голодні воєнні роки відвідувати консерваторію, навчатися у школі та займатися балетом. Вона навіть намагалася заробити танцями, збираючи гроші на потреби Голландського Спротиву.
Від недоїдання дівчинка страждала на анемію та задишку. А сім’я втратила в окупації майже все майно: воно було пошкоджене або знищене.
У майбутньому Одрі Гепберн аналізувала, що «почувалася тоді старшою, ніж є зараз»: «У дітей війни не було відчуття безпеки. Чи варто дивуватися моїй замкнутості? Ми не планували свого майбутнього. Єдину обіцянку з того часу я пам’ятаю і намагаюся виконувати. Якщо це закінчиться, говорила я собі, то ніколи не ображатимуся на долю, буду всім задоволена».
Уроки балету
Кроки у професію
У той час як збідніла баронеса-мати після війни влаштувалася працювати економкою і куховаркою в багату сім’ю, Одрі отримала свою першу роль стюардеси в документальному кіно: першим кінодосвідом майбутньої зірки в 1948 році став рекламний продукт голландської авіакомпанії. Потім була балетна стипендія у лондонській танцювальній трупі, модельний заробіток, уроки акторської майстерності, ораторського мистецтва та вокалу.
До акторської професії здібна дівчина прийшла через театр, ставши хористкою у «Високих черевиках на ґудзиках», «Соусі Тартарі» та «Соусі Пікантному» — постановках 1948–1950 років. Зареєструвавшись в акторському агентстві, Одрі почала з’являтися на екрані і навіть зіграла балерину в картині «Засекречені люди», де всі хореографічні епізоди станцювала сама.
Одрі Гепберн у п’єсі Gigi (1951)
Крок за кроком наближали Гепберн до головної ролі у бродвейській постановці Gigi: на зйомках фільму в одному з готелів Монте-Карло на симпатичну дівчину звернула увагу авторка п’єси Колетт і запросила на репетиції. Прем’єра в театрі Фултона в 1951 році стала сенсацією, вистава була показана 200 разів, а Гепберн удостоїлася за свою роль першої професійної премії – Theatre World Award. Наступних нагород довго чекати не довелося: незабаром молода актриса стала лауреатом «Золотого глобуса» та «Оскара».
У своєму голлівудському дебюті Одрі Гепберн випередила при розподілі ролей Елізабет Тейлор і скористалася шансом на успіх по максимуму. «Римські канікули» відкрили нову світову зірку, яка не гасне вже понад півстоліття. У «золотій ієрархії» Голлівуду ця виконавиця посідає третій рядок у списку найвидатніших акторок американського кіно.
Одрі Гепберн і Грегорі Пек на кадрі з фільму «Римські канікули » (1953)
Посол доброї волі
Наступні відомі роботи Одрі Гепберн – у фільмах «Сабрина», «Сніданок у Тіффані», «Шарада», «Моя чудова леді», «Ундина» – лише закріпили перше враження про унікальність цього відкриття.
Віддавши кіномистецтву півтора десятки років, під кінець 1960-х актриса присвятила себе сім’ї. У шлюбах із актором Мелом Феррером та італійським психіатром Андреа Дотті, який лікував її депресію після першого розлучення, народилися двоє синів.
Одрі Гепберн і Феррер на кіновечірці
Після другого розлучення Одрі стала партнеркою Шона Коннері у фільмі «Робін і Меріан» (1976) і відмовилася (про що згодом шкодувала) від майже автобіографічної ролі екс-балерини у стрічці «Поворотний пункт».
Останнім її супутником до кінця життя став нідерландський актор Роберт Волдерс (з 1980 року), а завершальною роботою в кіно – зйомка в ролі ангела у римейку Стівена Спілберга «Завжди» (1989).
Одрі Гепберн і Роберт Волдерс у Білому домі (1981)
З цього часу зірка брала активну участь в акціях ЮНІСЕФ (з міжнародною благодійною організацією акторка співпрацювала з 1950-х років), привертаючи увагу до гуманітарних проблем у неблагополучних регіонах планети. Відвідування Сомалі та Кенії у вересні 1992 року стало для посла доброї волі останнім.
Одрі Гепберн в Нідерландах з нагоди вручення Danny Kaye Award (1989)
Приступи болю під час виснажливої поїздки виявилися симптомами раку. Операція не допомогла. 20 січня 1993 року 63-річна Одрі Гепберн померла в родинному колі у своєму гірському маєтку в швейцарському селі Толошеназ-сюр-Морж, де й похована.
За словами автора некрологу, письменника Пітера Устинова, «судячи з цифр, Одрі померла молодою, але вона померла б такою у будь-якому віці». А актриса Елізабет Тейлор порівняла колегу з «прекрасним ангелом, на якого чекає безліч світлих справ на небесах».
Цікаві факти про Одрі Гепберн
- Одрі Гепберн називали «музою Givenchy»: з видатним французьким дизайнером моди актрису поєднувала не лише плідна співпраця у створенні культових образів, а й 40-річна особиста дружба. Засновник Модного дому Юбер де Живанші звертався до своєї подруги словом «сестра».
- Роль у мелодрамі «Сніданок у Тіффані» далася дебютантці важко не лише через брак акторського досвіду, а й через розбіжність психологічних темпераментів актриси та її героїні: спокійна інтровертка Одрі втомлювалася від імпульсивності дівчини-екстравертки, яку вона грала.
- Гепберн включено до елітного клубу володарів усіх головних кінематографічних, музичних, театральних та телевізійних премій планети.
Фото: pl.wikipedia.org
