Світлана Сергеєва 
Популярний вислів «Буриданів віслюк» застосовують щодо людини, якій властивий перфекціонізм при прийнятті рішення. Зазвичай наводиться приклад віслюка, що між двох однакових копиць сіна не може обрати, з якої почати. Врешті-решт він зазнає трагічних наслідків своєї нерішучості, помираючи від голоду при наявності їжі.
Перфекціонізм щодо вибору простого рішення
Історія про Буриданового віслюка виглядає дещо надуманою, адже хіба не очевидно, що випадковий вибір завжди кращий, ніж голодування. До того ж завжди можна піти геть та знайти окремий, третій стіг сіна, щоб поїсти. Проте схоже психологічне явище все ж існує у людському суспільстві. Надмірне обдумування простого вибору може призвести до небезпечних наслідків.
Нав’язливо зважуючи схожі чи майже ідентичні варіанти, людина мало що виграє. Зрештою, результати, імовірно, будуть майже такими ж. Однак тривалий процес прийняття рішення може призвести до непотрібних затримок або навіть завадити зробити вибір узагалі – часто завдаючи значних особистих збитків.
Роздумуючи, який одяг купити, можна постійно носити той самий старий одяг. Неможливість вибору між двома сторонами може змусити провести вечір наодинці. Вибір одного з двох прихильників врешті-решт може призвести до втрати обох.
Це явище нерішучості, яке часто називають аналітичним паралічем, може бути пов’язане з перфекціоністським ставленням та бажанням визначити найкращий варіант. Крім того, це може погіршитися через наявність занадто великої кількості варіантів, що призводить до перевантаження вибором та змушує почуватися приголомшеним.
Перфекціонізм вибору у спорті та втрата навичок
Цікаво, що схильність надмірно обдумувати вибір та дії може навіть перешкодити навченій інтуїції та досвіду. Яскравим прикладом цього є контекст змагальних видів спорту, таких як гольф, теніс чи крикет, де досвідчені спортсмени іноді повідомляють про раптову втрату навичок, набутих роками тренувань.
Дослідження показують, що це явище може бути пов’язане з підвищеним рівнем тривоги, самосвідомим надмірним мисленням та перфекціонізмом. Намагаючись свідомо опанувати певними рухами чи діями, спортсмени, які роблять стрибки, можуть у кінцевому підсумку обійти свою м’язову пам’ять і не виконати стандарт, до якого вони звикли.
Як зазначає видання Psychologytoday, дослідники намагалися зрозуміти це дивне явище. Один із проєктів передбачав опитування гравців у крикет та виявлення загальних тем, пов’язаних із їхніми симптомами. Спортсмени часто повідомляли про надзвичайну тривогу та паніку.
Один з опитуваних зазначив, що відчував себе дуже нервовим та неконтрольованим. За його словами, як би безглуздо це не звучало, але він просто нічого не міг зробити, ніби його захопили у заручники.
«Параліч дій» через надмірне мислення руйнує кар’єри
Дослідники виявили, що гравці у крикет, які стикалися з «заціпенінням» під час гри, намагалися компенсувати свої нерви та контролювати подальші рухи. Проте ця стратегія рідко супроводжувалася успіхом. Як зазначає один зі спортсменів, він розумів, що повинен відпустити м’яч, але не міг цього зробити.
Це раптове психологічне явище «аналітичного паралічу» зруйнувало цілі кар’єри. Наприклад, одна з відомих гімнасток через це відмовилася від участі в Олімпіаді, а доволі успішний снукер Стівен Гендрі був змушений завершити свою кар’єру.
Дослідники, спортивні психологи та спортсмени сходяться на думці, що важко зрозуміти «параліч дій», якщо самому ніколи не доводилося з цим стикатися. Це психологічне явище напрочуд важко подолати, і воно дійсно може коштувати кар’єри.
То ж перфекціонізм навіть у думках може спричинити чимало клопотів. Тому не слід надмірно обдумувати прості рішення, щоб не перетворитися на стоногу з дилемою, яка нога рухається за якою, та не впасти знесиленим, як вона.
Фото: pixabay.com
