У Київській області археологи знайшли 1000-річне поховання, в якому налічувалося понад 107 скелетів.
Деякі результати спільних розкопок Інституту археології НАН України та Центру балтійської та скандинавської археології (Німеччина) були оприлюднені на січневому зібранні Американського археологічного інституту в Чикаго.
Про що розповіли дослідники
Дослідники повідомили, що деякі жінки були поховані з витими шийними гривнами. Очевидно, ці виразні кільця були свого роду соціальним маркером тієї доби, зазначили Всеволод Івакін та В’ячеслав Баранов, керівники розкопок з ІА НАНУ.
Біля ніг деяких скелетів лежали дерев’яні відра з окисненими фрагментованими залізними оковками й вушками. Поруч із рештками чоловіків дослідники виявили сокири, мечі та списи, повідомило видання Science Alert. У могильнику було чимало прикрас, зокрема браслетів, та залишків їжі, таких як яєчна шкаралупа та курячі кістки. Кам’яний вівтар, знайдений на цьому місці, міг використовуватися для язичницьких або ранньохристиянських ритуалів.
Чимало предметів, які археологи виявили в чоловічих могилах і які, ймовірно, були атрибутами поховальних ритуалів, ідентичні тим, що їх раніше знаходили у Прибалтиці. Команда припустила, що могили з такими артефактами могли належати вихідцям із прибалтійських земель.
До слова, Володимир Великий, який запровадив християнство на державному рівні у 988 році, правив територіями, що простягалися до Прибалтики.
Дослідники зазначили, що час використання цвинтаря збігається з тим періодом української історії, коли наші пращури із сучасної Київщини зверталися до християнства.
В’ячеслав Баранов зауважив, що знахідки належать до пізньої епохи вікінгів, періоду, коли територія України була залучена до спільних північноєвропейських процесів.
Що ще знайшли у старовинному похованні
Команда також натрапила на давньоруський гончарний горщик першої половини – середини XI ст., йдеться у повідомленні Національної академії наук України. Він теж був атрибутом поминального ритуалу.
У двох похованнях дослідники знайшли бронзові пряжки з прямокутною рамкою, характерні для першої половини XI ст., ще в одному – масивну ліроподібну пряжку.
Археологи натрапили й на прямокутні точильні камені з отвором для підвішування X–XI ст. В одному випадку поряд із бруском лежали точильний кремінь і масивне кресало. Їх помістили у невелику сумку з органічних матеріалів (тканини, шкіри) та поклали праворуч від черепа небіжчика. До пасків деяких чоловіків були прикріплені залізні ножі.
Окрім шийних гривень, у жіночих похованнях знайшлося чимало інших прикрас та елементів одягу. З-поміж них були невеличка підковоподібна фібула, бронзовий ланцюжок, бубонці, різноманітні скляні намистини, бронзові пронизки та спіральки, браслет із зооморфними мотивами, витий перстень. Уперше дослідники зафіксували трапецієподібну підвіску з тонкого листа бронзи, вкритого шаром білого металу, повідомили в НАНУ.
Науковці звернули увагу й на чималу кількість побутових предметів, які покоїлися поруч з людьми. Наприклад, на пряслицю з овруцького шиферу.
P. S. Проєкт з виявлення різночасових археологічних пам’яток «Острів-Сухоліси», в рамках якого знайшли кладовище XI століття, розпочався у 2017 році. Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну дослідження не припинялися навіть у 2022-2023 роках. В’ячеслав Баранов розповів, що частина команди нині воює на передовій. Кілька постійних учасників експедиції загинули в боях.