Команда науковців з Австралії, США і Канади заявила, що вирішальне значення для зниження ризику деменції відіграє саме третя стадія сну – так званого повільнохвильового або повільного. Відповідно до результатів їхнього дослідження, в людей, яким виповнилося 60 років, імовірність розвитку слабоумства на 27 відсотків вища, якщо вони щороку втрачають лише 1 відсоток повільнохвильового сну.
Попередні дослідження показали, що саме найглибший сон сприяє зміцненню м’язів, кісток та імунної системи, а також готує наш мозок до сприйняття більшої кількості інформації.
Повільнохвильовий сон – це третя стадія (фаза) всього циклу сну людини; зазвичай вона починається за 40 хвилин після засинання та триває близько 20-40 хвилин. Це спокійний етап найглибшого сну, коли коливання мозкових хвиль та частота серцевих скорочень уповільнюються, а кров’яний тиск падає. Також сомнологи розрізняють період найлегшого сну, коли людина може швидко прокинутися (1 стадія), 2 стадію легкого сну NREM, що триває майже половину всього циклу, та 4 стадію REM, під час якої ми бачимо сни.
Про що дізналися вчені
Отже, ризик розвитку деменції зростає з віком, якщо людина не отримує достатньої кількості повільнохвильового сну.
«Повільнохвильовий або глибокий сон захищає мозок від старіння, збільшує виведення метаболічних відходів з мозку, зокрема, сприяє виведенню білків, які агрегують при хворобі Альцгеймера», – зауважив нейробіолог Метью Пейс, провідний автор дослідження з Університету Монаша (Австралія).
Команда пана Пейса вивчала дані про сон 346 добровольців у період з 1995 до 1998 року та між 2001 та 2003 роками.
Під час дослідження 2001-2003 років учені не зареєстрували серед учасників жодного випадку деменції. Але 2020-го, коли добровольцям уже було понад 60 років, науковці отримали вельми цікаві результати, розповіло видання Science Alert. Передусім вони дослідили, як повільнохвильовий сон змінювався в учасників з віком. А потім пов’язали ці зміни з розвитком у них деменції у старшому віці.
Команда помітила, що після 60 років тривалість повільнохвильового сну в учасників почала істотно знижуватися. Цей процес сягав свого піка у віці 75-80 років, після чого ситуація з глибоким сном стабілізувалася.
Після 2003 року серед учасників зафіксували 52 випадки деменції.
Команда виявила зв’язок між щорічним зменшенням тривалості повільнохвильового сну та збільшенням ризику розвитку деменції на 27 відсотків. У випадку хвороби Альцгеймера, найпоширенішій формі деменції, цей ризик підстрибнув до 32 відсотків.
Дослідники також зазначили, що низька якість повільнохвильового сну корелює з вищою ймовірністю серцево-судинних захворювань, прийманням ліків, що порушують сон, та наявністю гена APOE ε4, що пов’язаний із хворобою Альцгеймера.
Результати дослідження опублікував журнал JAMA Neurology.
Фото: pixabay.com