Світлана Сергеєва 
У науковому колі тривалий час не припиняються дискусії щодо того, коли вперше з’явилися плацентарні ссавці, до яких належать люди, собаки та кажани. Новітній аналіз скам’янілостей дозволив зробити приголомшливе відкриття.
Наразі можна стверджувати, що пращури людини існували ще за часів динозаврів. Співіснування доісторичних велетнів та людей було доволі короткостроковим, але, як зазначають вчені, воно існувало в історії.
Динозаври вимерли, а пращури людини еволюціонували
Деякі науковці ще раніше дотримувалися думки, що плацентарні ссавці існували за часів динозаврів до того, як падіння астероїда на Землю спричинило катастрофічні руйнування. Тоді було знищено майже 75% життя на планеті.
На думку дослідників, після цієї катастрофи динозаври вимерли, а ось пращури людини, навпаки, вижили, еволюціонувавши. Тепер група палеонтологів, схильних до цієї версії, має її наукове підтвердження. Поглиблений аналіз скам’янілостей нарешті дає відповідь: наші пращури співіснували з динозаврами протягом короткого часу, перш ніж доісторичні рептилії вимерли.
Як зазначає видання Daily Mail, поки скам’янілості плацентарних ссавців зустрічалися лише в гірських породах віком менш ніж 66 млн років. Через це вчені вважали, що група цих живих істот еволюціонувала після масового вимирання через падіння астероїда на Землю.
У земній корі по всьому світу існує характерний шар осаду, сповнений іридію – рідкісного металу на Землі, але більш поширеного в астероїдах і кометах. Саме це слугує основним доказом гіпотези про падіння астероїда, що спричинило вимирання динозаврів. Викопні рештки також вказують на різке зменшення біорізноманіття після цього шару.
Через цю катастрофу зникли всі динозаври, за винятком птахів та інших менших тварин (ящірок, жаб). Однак молекулярні дані давно свідчать про старший вік плацентарних ссавців, до яких належать і пращури людини.
Команда палеобіологів використала статистичний аналіз скам’янілостей для визначення, чи могли пращури людей існувати ще до масового вимирання. Дослідження показало, що примати, до яких належить і людина, а також зайці, собаки та коти, еволюціонували безпосередньо перед цією катастрофою. Тобто, на думку вчених, пращури людей існували ще у крейдовому періоду і деякий час співіснували з динозаврами, що не літали.
Науковці вважають, що плацентарні ссавці змогли пережити падіння астероїда. На думку дослідників, можливо, саме через масове вимирання динозаврів, яке призвело до втрати конкуренції з їх боку, пращури людини змогли доволі швидко розвинутися та еволюціонувати.
За словами провідної авторки дослідження Емілі Карлісл, її команда зібрала тисячі скам’янілостей плацентарних ссавців. При дослідженні вони побачили закономірності виникнення та вимирання різних груп.
Маленькі пращури людини змогли вижити
Як стверджує пані Карлісл, виходячи з цього, можна оцінити, коли виникли пращури людини, але невідомо, як саме вони тоді виглядали. Дослідниця зазначає, що перші плацентарні ссавці були доволі маленькими створіннями.
Наприклад, один із ранніх пращурів приматів був схожим за розмірами на сучасну землерийку. Тому, імовірно, що багато пращурів людини, що існували за часів динозаврів, були невеликими істотами.
Відновлення життя після падіння астероїда на Землю зайняло мільйони років. Ті істоти, що вижили після катастрофи, заклали основу для сучасного світового біорізноманіття.
Саме через те, що пращури плацентарних ссавців (і людини зокрема) були дуже маленькі, вони змогли знайти притулок. До того ж їм не потрібно було багато їжі, щоб вижити у суворих умовах після катастрофи на Землі. Все це дозволило пращурам людини вижити й еволюціонувати після загибелі величезних динозаврів.
То ж, якби не падіння астероїда на Землю, хтозна, чи був би світ таким, яким він є сьогодні, та чи були б в ньому люди взагалі. Вимирання динозаврів заклало шлях до еволюції первісних ссавців, включаючи пращурів людини.
Фото: pixabay.com
