Ніла Іваненко 
Ви їздили з роботи додому тим самим маршрутом протягом п’яти років. Але останнім часом, зупинившись на перехресті, ви щосили намагаєтеся згадати, куди слід повертати – ліворуч чи праворуч.
Такі випадки змушують замислитися: провали в пам’яті – це нормальне явище, ознака зниження когнітивних функцій чи вже початок недоумства?
Певна забудькуватість – це нормально
Коли таке трапляється не вперше, можна подумати, що причина пов’язана з віковим погіршенням нашого мозку. Адже, як і все наше тіло, клітини мозку «стискаються», коли ми стаємо старшими. Вони підтримують менше зв’язків з іншими нейронами та зберігають менше хімічних речовин, необхідних для надсилання повідомлень іншим нейронам.
Але не всі провали в пам’яті пов’язані з віковими змінами. У багатьох випадках причини тривіальніші. З-поміж них – утома, тривога або розсіяність.
Експерти з проблем пам’яті Олівер Бауманн та Сінді Джонс з Університету Бонда (Австралія) стверджують, що певна забудькуватість – це нормально.
Наша система пам’яті влаштована таким чином, що певний рівень забування є цілком природним явищем. Воно є не недоліком, а особливістю. Збереження величезного масиву інформації виснажує наш метаболізм, до того ж її надлишок може уповільнити чи утруднити вивільнення спогадів із глибин пам’яті.
На жаль, не завжди нам вирішувати, що важливо пам’ятати. Наш мозок робить це за нас. Зазвичай він віддає перевагу соціальній інформації (політичним новинам, останнім пліткам), натомість легко відкидає інформацію абстрактну (наприклад, числа).
Пам’ять тоді стає проблемою, коли її провали починають заважати звичайному повсякденному життю.
Якщо ви не можете згадати, куди повернути на дорозі, це не велика проблема. Однак якщо забути, чому ви знаходитесь за кермом, куди повинні їхати або навіть як керувати, це вже не є нормальним. Йдеться про ознаки чогось серйозного, що заслуговує на подальші обстеження і дослідження, зазначає видання ScienceAlert.
Легкі когнітивні порушення
Стан між втратою пам’яті, пов’язаної зі старінням, і серйознішою втратою пам’яті визначається як легке порушення когнітивних функцій. Ступінь порушення може залишатися стабільним, покращуватися або погіршуватися.
Такий стан вказує на підвищений ризик майбутніх нейродегенеративних захворювань, таких як деменція. Щороку близько 10-15 відсотків людей з легкими когнітивними порушеннями захворівають на деменцію.
Ті, хто перебуває на цій перехідній межі, може поступово втратити здатність займатися звичайними справами. Ситуація з часом може погіршуватися. Процес втрати пам’яті подекуди супроводжується проблемами з мовленням, мисленням та прийняттям рішень. Такий діагноз є приводом для обстеження спеціалістом.
Ранній маркер Альцгеймера
Порушення пам’яті, що завдає проблем із навігацією, вважається раннім маркером хвороби Альцгеймера – найпоширенішого типу деменції. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) традиційно доводить: області мозку, що відіграють ключову роль у згадуванні про наше просторове середовище, першими страждають від цього дегенеративного захворювання.
Таким чином, дедалі частіші випадки втрати пам’яті можуть бути попереджувальною ознакою більш виражених труднощів у майбутньому.
Експерти наголошують на тому, що за постійних провалів пам’яті потрібно обов’язково звернутися по допомогу до лікаря. Раннє виявлення проблеми допоможе фахівцю більш вправно боротися з розладом.
Фото: pixabay.com
