Команда науковців з Університету Стоуні Брук (США) назвала віковий бар’єр, після якого розумова діяльність людини йде на спад.
Проаналізувавши результати сканування мозку й тести 19 300 добровольців, учені визначили, що старт деградації мозку припадає на 44 роки. Саме в цьому віці когнітивні здібності починають поступово погіршуватися. Максимальної швидкості ці процеси досягають в 67 років.
Навряд чи це звучить як заспокоєння, але у віці 90 років старіння мозку загальмовується.
Чому це відкриття важливе?
Університетська команда вважає, що висновки з цього дослідження можуть бути корисними для пошуку методів покращення здоров’я мозку на пізніх етапах життя.
«Розуміння того, коли і як прискорюється старіння мозку, дає нам стратегічні часові точки для втручання. Ми виявили критичний період у середині життя, коли мозок починає відчувати зниження доступу до енергії, але до того, як станеться незворотне пошкодження: по суті, це перелом перед переломом», – зауважила нейробіологиня Ліліанна Мухіка-Пароді, провідна авторка роботи.
Разом із колегами вона виявила потенційний основний фактор цього занепаду: нейрональну інсулінорезистентність, розповіло видання Science Alert. Результати показали, що в міру старіння нашого мозку інсулін меншою мірою впливає на нейрони. Це означає, що глюкози як енергії засвоюється менше, а мозкова сигналізація починає порушуватися.
Тож учені припустили, що заміна або відновлення джерел енергії для нейронів може допомогти уповільнити старіння мозку та потенційно надати ще один варіант лікування нейродегенеративних захворювань.
«У середньому віці нейрони відчувають метаболічний стрес через нестачу палива; вони борються, але все ще життєздатні. А отже, надання альтернативного палива в цей критичний період може допомогти відновити функцію. Однак у пізнішому віці тривале голодування нейронів може спричинити каскад інших фізіологічних ефектів, які роблять втручання менш ефективним», – сказала дослідниця Мухіка-Пароді.
Обнадійливий експеримент з кетонами
Дослідники перевірили гіпотезу на групі зі 101 особи, яким давали добавки з кетонами. Ці органічні сполуки є альтернативним джерелом енергії у випадку обмеженого надходження або утворення глюкози. Кетони підвищують чутливість клітин мозку до інсуліну та пригнічують метаболічні порушення.
Після приймання добавок із кетонами деградація мозку учасників стабілізувалася. Причому найбільші переваги виявилися в людей середнього віку (40-59 років). Це свідчить про те, що лікування такого типу може бути ефективним, але вирішальне значення матиме час.
Нейробіолог Ботонд Антал, співавтор дослідження, зазначив: «Замість того, щоб чекати появи когнітивних симптомів, які можуть не проявитися доти, доки не станеться істотне пошкодження, ми можемо потенційно виявляти людей із групи ризику за допомогою нейрометаболічних маркерів та втручатися протягом цього критичного вікна».
Результати дослідження опублікував журнал PNAS.
Фото: pixabay.com
1 коментарів
Ви там близько до Овального кабінету,передайте статтю трампушці!