Ніла Іваненко 
Найдавніші відомі татуювання були знайдені на останках людини, що мешкала в італійських Альпах близько 3000 року до нашої ери. А нещодавно на муміфікованих рештках представників культури Чанкай, які жили в Перу близько 1200 років тому, багатопрофільна команда вчених виявила навдивовижу складні татуювання. І вони дуже подібні до сучасних зразків цього мистецтва, які виконуються за допомогою новітніх технологій.
Поки що остаточно неясно, як були створені ці складні зображення на тілі древніх людей. Проте за майстерністю виконання ці тату можуть зрівнятися з якісними електричними татуюваннями сьогодення, засвідчили дослідники.
Про що дізналися дослідники?
Послуговуючись методикою, яку зазвичай використовують для аналізу скам’янілостей динозаврів, команда вивчала тонку технологію створення складних татуювань, виявлених на перуанських муміях.
«Лазерно-стимульована флуоресценція (LSF) допомагає нам побачити татуювання у всій красі, стираючи сторіччя руйнації», – сказав палеонтолог Томас Кей із Фонду наукового прогресу США.
Він також зауважив: «Культура Чанкай, відома своїм масовим виробництвом текстилю, докладала значних зусиль до розвитку бодіарту. Це може вказувати на татуювання як на другий важливий напрямок у мистецтві, який, можливо, має глибоке культурне чи духовне значення».
У випадках, коли шкіра зберігається завдяки муміфікації, будь-які татуювання можуть стати важкорозрізняними. Адже шкіра темнішає та стає грубою, а чорнило світлішає та проникає в навколишні тканини.
Ось тут і приходять на допомогу Томас Кей та його коллега – палеобіолог Майкл Піттман із Китайського університету Гонконгу. Протягом останнього десятиліття колеги використовували LSF для виявлення прихованих деталей у м’яких тканинах динозаврів.
«Два роки тому Юдіта Бок з Інституту археології Ягеллонського університету у Кракові (Польща) звернулася до нас із запитанням, чи можна використовувати нашу технологію для вивчення татуювань на муміфікованих людських останках», – розповів Майкл Піттман виданню Science Alert.
Юдіта мала на увазі саме ті татуювання, що були знайдені на муміях у Перу. А за кілька місяців Кей та Піттман вже летіли до Південної Америки, щоб отримати приголомшливі відомості про чанкайську культуру.
Дослідники обстежили понад 100 мумій. Не всі з них мали татуювання. Але в тих мумій, на яких збереглися малюнки, шкіра під впливом лазерної стимуляції яскраво флуоресціювала. Причому цей ефект не спостерігався на татуйованих ділянках.
Команда створила висококонтрастні зображення, які повністю усунули видиме розтікання чорнила, а отже ще більше підкреслили майстерність виконання малюнків. Лінії завширшки 0,1- 0,2 міліметра вказували на те, що древні майстри наносили татуювання проколами однією голкою, а не за допомогою надрізів та втирання в них барвника, як вважалося раніше.
«Ми досі не знаємо точно, як було зроблено татуювання, але для цього використовувався наконечник тонший, ніж сучасна татуювальна голка», – зазначив Піттман. Імовірніше за все, «чанкайці робили тату за допомогою голки кактуса чи загостреної кістки тварини», припустив він.
Команда помітила певну різницю у складності та якості татуювань. Деякі зображення були нанесені початківцями, а складніші малюнки створювали майстри з багаторічним досвідом.
Тепер учені планують охопити своїми дослідженнями стародавні татуювання у всьому світі. Тим самим команда зможе пролити світло на різні технології тату, а також причини, через які наші предки прикрашали свої тіла.
«Татуювання можуть містити в собі величезну кількість інформації, зокрема про культуру та про те, що було важливим для людини з тату», – пояснив Піттман.
Результати дослідження опублікувало видання Proceedings of the National Academy of Sciences.
