Інна Тихонова 
Цей парадокс намагався пояснити ще Аристотель: уникаючи смутку в житті, люди отримують задоволення від того ж самого почуття в мистецтві. Дослідження показали, що в сумних емоціях від щемливих гармоній буває не менше конструктивного сенсу, ніж у радісних мотивах, що заряджають позитивною енергією.
Втіха через страждання
Логіку суперечливого сприйняття науковці шукали в еволюційній перевазі подібної здатності. Психологи пов’язують задоволення від прослуховування сумних мелодій із цінністю страждань у соціумі. У катарсисі негативні емоції приносять розрядку: організм реагує на меланхолічну музику виробленням гормонів, котрі народжують втіху.
Встановлено, що емоційний відгук на сумну музику насправді є досить багатогранним. Спостереження за кількома сотнями учасників психологічних тестів виявило комплекс хвилюючих або байдужих відчуттів від мінорних звукових поєднань. Палітра емоцій піддослідних складалася з трьох типів реакцій, які поєднувалися між собою.
Категорії почуттів:
- розпач, горе, жах, гнів;
- туга, меланхолія, жалість, смуток;
- проникливість, зворушливість, розрада.
Музикознавець Туомас Еерола звернув увагу на бажання чутливих людей вдаватися до насолоди емоціями смутку. Таким слухачам приємно занурюватися в біль, викликаний відповідною музикою. Їхньому організму притаманні більш виражені гормональні зміни через сприйняття печальних гармоній. За словами професора, певний набір звуків, їх темпоритм і тональність сприяють усвідомленню зв’язку з іншими людьми.
Колективне несвідоме
Так само, як розпізнаються психікою «фарби» людського спілкування, викликають певні реакції й музичні сигнали. У ладах і тембрі міститься «камертон» нашого настрою. Певні типи мелодій викликають однаковий відгук у різних людей. Наприклад, колискові пісні всіх народів об’єднані схожими акустичними рисами, що викликають спільні асоціації із захищеністюу дітей та дорослих.
Вивчаючи мелодійні прийоми у сумній музиці, дослідники виявили аспекти їхнього впливу на душевний стан і побачили цінність у такій терапевтичній дії. На думку музичного психолога Патрика Юсліна, смуток є набором когнітивних механізмів: несвідомих рефлексів у стовбурі головного мозку.
Наше сприйняття музики виявляється у синхронізації звукового ряду із внутрішнім ритмом організму — зокрема, серцевою пульсацією. Серед вагомих чинників осмислення музики називаються умовні реакції, конкретні подразники й емоційне зараження. Нас захоплюють викликані звуками асоціації та спогади. Все це відбивається на формуванні позитивного емоційного спектра мінорної тональності.
Можливий секрет — в ефекті співпереживання, емпатії, вважає експериментальний психолог і філософ Джошуа Ноуб: «Сумна музика дарує людині підтримку у стані безпорадності та самотності, розчиняючи наш особистий біль і виводячи його з ізоляції. Це джерело сильних емоцій із потенцією потужного душевного відгуку».
«Код» чуттєвості
Як показав експеримент, не будь-яка сумна музика здатна принести задоволення слухачам. На інтуїтивному рівні учасники експерименту долучалися до співпереживання лише за глибокої емоційності почутого, залишаючись холодними до емоційно пласких творів, попри їх технічну досконалість. Виявилося, що «душу гріють» лише ті емоції, які пов’язують нас один з одним: це сум і радість, спокій чи екстаз, самотність та любов. Це і є справжній «код» людської чуттєвості.
Керівник експерименту Маріо Атті Пікер дійшов висновку, що ми шукаємо у музиці не емоційний відгук, а відчуття зв’язку з іншими людьми. Вчений отримав переконливі докази того, що людську любов до сумної музики слід вважати визнанням цінності не смутку, а емоційного зв’язку: вся справа — у спільному переживанні однакових почуттів. І цей ефект насправді є суб’єктивним, упевнений науковець. Сприйняття сумних пісень відбиває нашу поточну потребу в глибоких емоціях. У такій музиці ми чуємо те, чого потребуємо конкретної миті.
Тож інтрига потягу до сумних емоцій пояснюється творчою силою колективного людського досвіду. Схильність до абстрактного сприйняття створює, на думку психологів, «гармонію розбитих сердець». І що більше здатна людина до співпереживання, то сильнішу насолоду вона відчує від сумної музики.
Фото: pixabay.com
