Ніла Іваненко 
Команда Французького національного інституту превентивних археологічних досліджень (INRAP) знайшла близько 50 гробниць, датованих I-IV століттями нашої ери.
Науковці й раніше знали, що за часів правління Римської імперії в цій місцині мешкало стародавнє галльське плем’я, відоме як паризії. Однак про це поселення на берегах Сени донині мало що було відомо. І ось тепер, під час археологічних робіт, що передували будівництву нового виходу на станцію Порт-Рояль, дослідники розкопали численні залишки некрополя Сен-Жак (або Святого Жака).
На думку археологів та антропологів INRAP, ці унікальні знахідки можуть пролити світло на поховальні традиції стародавнього міста Лютеція, що розташовувалося тут до нинішньої французької столиці.
Як сказав Домінік Гарсія, президент INRAP, виявлені поховання відкривають «вікно у світ Парижа античності».
Про що дізналися науковці
Уперше на некрополь Святого Жака дослідники натрапили ще на початку XIX століття. Тоді вони доволі поспішно обстежили знайдені рештки стародавнього цвинтаря. Річ у тім, що археологи тих часів здебільшого цікавилися цінними артефактами, а кістки та поховальні предмети ігнорували. Про це місце забули майже на два століття. Його вивченню не посприяло навіть будівництво залізничної лінії RER у 1970-х роках.
Заново відкрити та дослідити некрополь Сен-Жак допомогли теперішні плани з розвитку міської інфраструктури Парижа.
Згідно з інформацією команди INRAP, у 50 гробницях було знайдено останки як дорослих, так і дітей. Наявність цвяхів вказує на те, що мертвих ховали в дерев’яних трунах, які за такий тривалий час згнили. Дослідники також виявили залишки взуття з шипованою підошвою, яке ховали разом з небіжчиками.
У половині могил містився похоронний інвентар, зокрема керамічні та скляні посудини. У роті одного скелета дослідники виявили монету, розповіло видання Smithsonian Magazine. Це була така собі плата Харону – поромнику до царства мертвих з грецької міфології, котрий перевозив душі через річку Стікс. Експерти датували монету другим століттям нашої ери.
Дослідники розповіли, що некрополь займав площу близько чотирьох гектарів. Це місце перестали використовувати для поховань у IV столітті.
Як зазначили в Міністерстві культури Франції, загалом в Лютеції було кілька некрополів. Але наразі виявлено лише один – найбільший.
І він містить чимало інформації про галлів, зауважила провідний антрополог INRAP Камілла Колона. На її думку, численні знахідки допоможуть вченим зрозуміти традиції стародавніх мешканців цього регіону через їхні поховальні обряди. А дослідивши ДНК тих, хто тут похований, науковці матимуть уявленні про поширені тогочасні захворювання.
Фото: © Camille Colonna / INRAP
